Постанова № 69351892, 04.10.2017, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1022/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Годунова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області по визнанню рішення по відмові в перегляді пенсії протиправним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області та просить визнати рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області від 12.07.2017 року №37/02-2 по відмові в проведенні перегляду призначеної пенсії з врахуванням пільг наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправним. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на час подання позову у розмірі 1140,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 3. В червні 2017 позивач звернувся до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про надання йому завірених копій протоколу по призначенню йому пенсії та розпорядження по наступному її перерахунку. Із отриманих документів позивач дізнався, що йому було занижено призначення пенсії через незастосування відповідачем пільг, передбачених ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 03 липня 2017 року позивач подав до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області заяву з вимогою провести йому перегляд призначеної пенсії за віком із застосуванням вказаних пільг із врахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На що 12 липня 2017 року він отримав рішення про відмову у перегляді призначеної пенсії. Таку відмову позивач вважає протиправною.

Позивач на розгляд справи не з'явився, проте у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Від представника відповідача до початку розгляду справи надійшло заперечення проти позову, де зазначено, що нарахування пенсії позивачу проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку, згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Підстав для застосування ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було. Крім того подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 3 (а.с.12).

24 березня 2013 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Загальний стаж позивача складає 35 років 6 місяців 16 днів (а.с.16, 17).

03 липня 2017 року позивач звернувся із заявою до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про перегляд призначеної позивачу пенсії з врахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.18).

Натомість листом №37/02-2 від 12 липня 2017 року, в проведенні такого перерахунку, було відмовлено з посиланням на відсутність підстав для застосування пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.19).

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 15 Закону №1788-ХІІ перебачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ст. 25 Закону № 1058-IV, коефіцієнт страхового стажу також обчислюється за формулою, з врахуванням таких показників, як сума місяців страхового стажу та величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Статтею 40 Закону № 1058-IV передбачено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 цієї статті, в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою, в якій враховуються наступні показники: середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць, страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

Беручи до уваги, що Законом № 1058-ІV передбачено можливість обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про застосування при перерахунку пенсії позивачу норм ч.1 ст.27 Закону № 1058-ІV є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом аналогії закону на підставі ч.7 ст. 9 КАС України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування".

Особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.

Отже, дії відповідача щодо відмови в задоволенні заяви позивача від 12.07.2017 року про перерахунок йому пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправними.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи."

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Порядок перерахунку пенсії Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеного законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Згідно із цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому, позивачу, як особі потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, якому призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Отже, на момент, перерахунку пенсії Відповідачем неправомірно було визначено доплату до пенсії за понаднормативний стаж, оскільки таку доплату слід було встановити за понаднормативний стаж 20 років. У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином суд приходить до висновку, що пенсія має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому, розрахунок понаднормового стажу, слід обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний стаж збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75 % заробітку.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 500,00 грн., то суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1. ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частина третя цієї статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, з системного аналізу положень статей 87, 90, 94 КАС України, статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" вбачається, що до витрат пов'язаних з розглядом справи в адміністративному процесі (зокрема в частині витрат на правову допомогу) відносяться витрати понесені стороною у судовому засіданні під час судового розгляду справи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що компенсація витрат на правову допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді - в межах судового розгляду справи. А на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

З матеріалів справи вбачається, що 12 червня 2017 року між позивачем (Замовник) та ОСОБА_3 укладено договір № 16-а про надання юридичних послуг (а.с.46), предметом якого було є надання юридичних, правових послуг по захисту інтересів замовника, а саме: вивчення пенсійної справи замовника та предмет повноти призначення та виплати пенсії; підготовка, виготовлення заяв, скарг, адміністртивних та цивільних позовів, апеляційних та касаційних скарг,та заперечень на них при виявленні порушень прав замовника по пенсійному забезпеченню передбаченого законодавством; представництво в судах, якщо в цьому є необхідність.

Відповідно до копії квитанції № 71 від 15.08.2017 року ОСОБА_1 оплатив ОСОБА_3 аванс за надану правову послугу в розмірі 500,00 грн. (а.с.21).

На підтвердження чого позивачем надано акт виконаних робіт, відповідно до договору від 12.06.2017 року станом на 15 серпня 2017 року, в якому зазначено: вивчення та аналіз документів пенсійної справи замовника. Підготовка, виготовлення адміністративного позову до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області. Затрачено часу - 26 год.; обмеження договором (п.2.1) -30 год.; вартість виконаних робіт - 1690 грн. (26 год. х 65 грн.); сплачено аванс - 500 грн. (а.с.20).

Тобто, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_4, відповідно до договору від 12.06.2017 року вивчав та аналізував документи пенсійної справи позивача, підготував та виготовив адміністративний позов до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомоги в сумі 500 грн. у відповідності до ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" та ст. 90 КАС України підлягають відшкодуванню ОСОБА_1.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати з оплати судового збору у розмірі 640,00 грн.

Доводи представника відповідача у запереченні проти позову про неможливість стягнення з нього судового збору внаслідок звільнення від його сплати, суд вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку йдеться про стягнення судових витрат по справі на користь позивача, а процесуальні норми не передбачають звільнення суб'єкта владних повноважень від їх сплати внаслідок задоволення позову.

На підставі вищезазначеного та керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області від 12.07.2017 року №37/02-2 по відмові в проведенні перегляду призначеної пенсії з врахуванням пільг наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправним.

Стягнути з Зарічненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області (смт. Зарічне вул.Лесі Українки, 3, Рівненської області, код ЄДРПОУ 40379045) на користь ОСОБА_1 1140 грн. ( одна тисяча сто сорок гривень) судових витрат, з яких 640,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 500,00 грн. витрат на правову допомогу, шляхом їх безспірного списання у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду І.В. Оборонова