Ухвала суду № 69351589, 03.10.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

У Х В А Л А

03 жовтня 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Микитенко В.М.,

з участю: секретаря - Різник А.В.,

представника позивача - Лисанця А.Ф.,

представника відповідача - Сітак І.М.,

представників третіх осіб - Роменської Т.В., Передерій Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської міської ради до виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи: КП «Полтава-Сервіс», ПАТ «Полімпекс», ГтУЮ у Полтавській області, Управління з питань містобудування і архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру про визнання протиправними дій, скасування рішення, а також зобов'язання державного реєстратора вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Полтавська міська рада звернулась до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи: КП «Полтава-Сервіс», ПАТ «Полімпекс», ГтУЮ у Полтавській області, Управління з питань містобудування і архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просив:

1.визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даценко Лесі Володимирівни щодо: прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20014773 від 16.03.2015 р. права приватної власності Приватного акціонерного товариства «Полімпекс» на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул.. Новий Базар, будинок 9 ( реєстраційний номер 88262353101); опис об'єкта: Магазин, А-1, 151,0 кв.м., Вбиральня, Б-1, 52,3 кв.м., Адміністративний будинок, камера схову, В-2, 523,3 кв.м.; складовими частинами якого є: хвіртка №1, 1443, 1448; ворота №2, 1444, 1446, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1456 ; огорожа №1442, 1445, 1447, 1449, 1455; торгові павільйони (переносні) №3- 1158; палатки-навіси (переносні) № 1159-1440; внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №9050801;

2.визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даценко Лесі Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20014773 від 16.03.2015р., щодо реєстрації права приватної власності Приватного акціонерного товариства «Полімпекс» на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул.. Новий Базар, будинок 9 ( реєстраційний номер 88262353101); опис об'єкта: Магазин, А-1, 151,0 кв.м., Вбиральня, Б-1, 52,3 кв.м., Адміністративний будинок, камера схову, В-2, 523,3 кв.м.; складовими частинами якого є: хвіртка №1, 1443, 1448; ворота №2, 1444, 1446, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1456 ; огорожа №1442, 1445, 1447, 1449, 1455; торгові павільйони (переносні) №3-1158; палатки-навіси (переносні) № 1159-1440;

3.визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби і Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даценко Лесі Володимирівни щодо прийняття рішення номер 20343028 від 27.03.2015р., щодо внесення змін до запису Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об'єкту нерухомого майна № 88262353101 (спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про нежитлові будівлі ГРИНКОВИЙ КОМПЛЕКС), по вул.. Новий Базар, 9 у м. Полтава, складовими частинами якого є: Магазин, 1, А, загальною площею 151 кв.м.; Вбиральня, і, Б, загальною площею 52,3 кв.м.; Адміністративний будинок, камера схову, 2, В, загальною площею 523,3 кв.м.; Хвіртка, 1; Ворота, 2; Торгові павільони; Намети; Огорожа, 1142; Хвіртка, 1443; Ворота, 1444; Огорожа, 1445; Ворота, 1446; Огорожа, 1447; Хвіртка, 1448; Огорожа, 1449; Ворота, 1450, 1451, 1452, 1453; Ворота, 1454; Огорожа, 1455; Ворота, 1456; Хвірка, 1457; Замощення, 1525;

4.визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даценко Лесі Володимирівни номер 20343028 від 27.03.2015р., щодо внесення змін до запису Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об'єкту нерухомого майна № 88262353101 (спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про нерухоме майно на нежитлові будівлі (РИНКОВИЙ КОМПЛЕКС), по вул.. Новий Базар, 9 у м. Полтава, складовими частинами якого є: Магазин, 1, А, загальною площею 151 кв.м.; Вбиральня, 1, Б, загальною площею 52,3 кв.м.; Адміністративний будинок, камера схову, 2, В, загальною площею 523,3 кв.м.; Хвіртка, 1; Ворота, 2; Торгові павільони; Намети; Огорожа, 1142; Хвіртка, 1443; Ворота, 1444; Огорожа, 1445; Ворота, 1446; Огорожа, 1447; Хвіртка, 1448; Огорожа, 1449; Ворота, 1450, 1451, 1452, 1453; Ворота, 1454; Огорожа, 1455; Ворота, 1456; Хвірка, 1457; Замощення, 1525;

5. зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстрації Виконавчого комітету Полтавської міської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- внести запис про скасування державної реєстрації права приватної власності Приватного акціонерного товариства «Полімпекс» на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Новий Базар, будинок 9 ( реєстраційний номер 88262353101); опис об'єкта: Магазин, А-1, 151,0 кв.м., Вбиральня, Б-1, 52,3 кв.м., Адміністративний будинок, камера схову, В-2, 523,3 кв.м.; складовими частинами якого є: хвіртка №1, 1443, 1448; ворота №2, 1444, 1446, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1456 ; огорожа №1442, 1445, 1447, 1449, 1455; торгові павільйони (переносні) №3-1158; палатки-навіси (переносні) № 1159- 1440 (номер запису про право власності №9050801) здійсненої на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даценко Лесі Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер: 20014773 від 16.03.2015р.;

- внести запис про скасування змін до запису Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об'єкту нерухомого майна № 88262353101 на нежитлові будівлі (РИНКОВИЙ КОМПЛЕКС), по вул.. Новий Базар, 9 у м. Полтава, складовими частинами якого є: Магазин, 1, А, загальною площею 151 кв.м.; Вбиральня, 1, Б, загальною площею 52,3 кв.м.; Адміністративний будинок, камера схову, 2, В, загальною площею 523,3 кв.м.; Хвіртка, 1; Ворота, 2; Торгові павільони; Намети; Огорожа, 1142; Хвіртка, 1443; Ворота, 1444; Огорожа, 1445; Ворота, 1446; Огорожа, 1447; Хвіртка, 1448; Огорожа, 1449; Ворота, 1450, 1451, 1452, 1453; Ворота, 1454; Огорожа, 1455; Ворота, 1456; Хвірка, 1457; Замощення, 1525 здійснених на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даценко Лесі Володимирівни: 20343028 від 27.03.2015 р.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року первинних відповідачів було замінено на виконавчий комітет Полтавської міської ради.

20.04.2017 року ухвалою цього ж суду, всупереч вимогам ч.1 ст.52 та ч.2 ст.18 КАС України, незважаючи на недопустимість заміни відповідача, якщо це тягне зміну підсудності та заперечення позивача, який має право альтернативної підсудності, указану справу передано для розгляду до Октябрського районного суду м. Полтави, який з огляду на засади недопустимості спорів про підсудність, зобов'язаний провести її розгляд спочатку.

У судовому засіданні представник третьої особи Роменська Т.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки має місце спір про право цивільне.

Інші учасники процесу заперечили проти задоволення клопотання та просили відмовити у його задоволенні, покликаючись, що позивачем оскаржується правомірність виключно вчинення реєстраційних дій.

Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків передбачено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції та ст. 5 КАС.

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах від 20 липня 2006 р. «Сокуренко і Стригун проти України» та від 7 листопада 2002 р. «Лавентс проти Латвії»).

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За пунктом 1 частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Виходячи з суті адміністративного позову Полтавської міської ради убачається, що вказаний орган місцевого самоврядування звернувся до суду на реалізацію своїх правомочностей щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться під зареєстрованим за ПАТ «Полімпекс» нерухомим майном на підставі спірного рішення державного реєстратора.

Про це, зокрема, свідчить посилання позивача, як підстав своїх вимог, на привласнення земельної ділянки без будь-якої правової підстави третьою особою ПАТ «Полімпекс», за яким зареєстроване майно відповідне майно, що на них знаходиться (т.1 а.с.29), позбавлення позивача права на отримання земельної плати за ці ділянки (т.1 а.с.30).

Викладене вочевидь свідчить про наявність між позивачем Полтавською міською радою і на його стороні третьою особою КП «Полтава-Сервіс» (іншого орендаря спірних земельних ділянок) та з іншого боку третьою особою ПАТ «Полімпекс» спору про право цивільне.

Відповідно до статті 5 ЗК орган місцевого самоврядування, зокрема Полтавська міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, отже відсутні ознаки публічно-правового спору. Водночас відповідач у справі навпаки підзвітний та підпорядкований позивачеві.

Відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 393 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Позовними вимогами, такого роду спорів, як правило є: 1) визнання протиправними дії про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та внесенню записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 3) скасування державної реєстрацію прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

У постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14).

Предметом оскарження у даній справі є рішення суб'єкта владних повноважень про реєстрацію права власності на нерухоме майно, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки ПАТ «Полімпекс», отже подальше оспорювання правомірності набуття юридичною особою спірної земельної ділянки, а відтак і нерухомого майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних та майнових відносин, має не публічний, а приватно - правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи викладене, за сутністю спору дана справа підлягає розгляду у порядку, визначеному нормами цивільного (господарчого) судочинства.

При цьому слід врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (№21-41а16) у справі за позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису, в якій зазначено, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, внаслідок чого колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК , внаслідок чого провадження у адміністративній справі закрито.

Тобто три судові палати (адміністративна, господарська, цивільна) вищої ланки судової системи України вважають, що в таких спорах позивачем фактично оскаржується правомірність набуття третіми особами права власності на нерухоме майно, яке на думку позивача належить йому на праві власності, а не фактичні адміністративно - управлінські функції державного реєстратора, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію, а отже такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд повинен враховувати, що згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Під поняттям публічно-правових відносин слід розуміти відносини, які складаються в процесі реалізації владних повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року N 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

У розвиток положень статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини в Рішенні від 25 лютого 1993 року у справі " Доббертен проти Франції " зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держави-учасниці організувати їхню судову систему в такий спосіб, щоб їхні суди і трибунали виконували кожну зі своїх функцій (пункт 44), притаманну відповідній судовій установі.

Враховуючи наведене в сукупності, а також з метою дотримання положень ст. 17 КАС України, суд, керуючись ч. 1 ст. 244-2 КАС України приходить до висновку про необхідність обов'язкового врахування вказаних правових позицій Верховного Суду України та не знаходить достатніх переконливих підстав для відступлення від них.

П.1 ч.1 ст. 157 КАС України зобов'язує суд закрити провадження, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі - закрити.

Роз'яснити позивачеві, що його позовні вимоги можуть бути розглянуті в порядку цивільного (господарчого) судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 5 днів через Октябрський районний суд м. Полтави.

Повний текст ухвали складений 04.10.2017 року.

Суддя В.М.Микитенко