Рішення № 69348130, 25.09.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12216/16-ц

Провадження № 2/161/361/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.

при секретарі - Ярмолюк І.С.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні кладовою та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні кладовою та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що їм на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. В користуванні квартири перебувало нежитлове приміщення - кладова, площею 8.1 кв.м. В квітні 2016 року, відповідач самовільно вибила стіну, яка розділяла належну їм кладову та зайняла її більшу частину, розширивши свою площу квартири.

На даний час в їх користуванні перебуває не 8.1 кв.м., а лише 1.96 кв.м., про що свідчить акт огляду площі наданій нам в користування, складений комісією ОСББ «Вікторія Луцьк 1» 26.05.2016 року.

З приводу неправомірних дій відповідача по захопленню належної їм кладови, позивач ОСОБА_1 зверталася в поліцію, однак з відповіді вбачається, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини та рекомендовано вирішувати спір в судовому порядку.

Зазначає, що рішеннями суду підтверджено факт належності сім'ї ОСОБА_1 спірної кладови.

Своїми діями відповідача позивачам завдана моральна шкода, яка полягає в незаконній поведінці відповідача, яка носить систематичний характер та виражається у самовільному захоплені належного їм приміщення та знищення речей, яку вони оцінюють в розмірі 15 000 грн., по 5 000 грн. на кожного.

Просять суд усунути перешкоди в користуванні належною кладовою площею 8.1 кв.м. (на плані №6) закріпленою за квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення з кладови в зв'язку з самовільним її захопленням ОСОБА_6 та приведення кладови в попередній стан в якому вона перебувала до самовільного захоплення, стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. по 5 000 грн. на кожного позивача та понесені судові витрати по справі.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, а подала до суду заяву про відкладення, однак, судом не задоволено клопотання про відклад, а справа продовжена слуханням. Суд вважає, що сторона відповідача не з'явилась в судове засідання без поважних причин, маючи укладеним договір про надання правової допомоги з двома представниками.

Представник третьої особи ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 107 від 23.03.2006 року було надано статус житлового будинку гуртожитку по АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, загальною площею 16,20 кв.м., ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 належить на праві приватної власності житлове приміщення № 189 по АДРЕСА_1.

Так, судом встановлено, що кладова на поверховому плані приміщення № 6 площею 8,1 кв.м. перебувала у користуванні ОСОБА_1 як приналежність до її приватизованої квартири № 189.

Дані обставини встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 січня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30 травня 2005 року та відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду від 29.07.2013 року у справі № 161/2307/13-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зобов'язання знести самовільно споруджену перегородку. Дане рішення набрало законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Волинської області від 03.09.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Як вбчається з матеріалів справи, то відповідач ОСОБА_6 в квітні 2016 року самовільно вибила стіну, яка розділяла належну позивачам кладову від квартири № 192а та зайняла її більшу частину, таким чином розширивши свою житлову площу квартири. Дана обставина підтверджується актом від 26.05.2016 року № 2 ск4ладеного об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-Луцьк-1» (а.с. 10), відповіддю Головного управління національної поліції (а.с. 11).

Оскільки ? частина спірної комори була надана у користування згідно ордеру № 62 від 28.03.2002 року ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_5, які проживають у кімнаті № 604 по АДРЕСА_1, то суд приходить до висновку, що позивачі вправі вимагати в порядку ст. 391 ЦК України усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майно, в даному випадку кладовою, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Що ж до вимоги позивачів про відшкодування завданої моральної шкоди, то вона підлягає до задоволення частково.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як встановлено в судовому засіданні, то моральна шкода позивачів полягає в моральних та душевних стражданнях позивачів, пов'язаних із поведінкою відповідача по справі, яка носить систематичний характер, виражається у самовільному захопленні належного їм приміщення та знищенні речей, що викликало побутові незручності.

З врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення частково, на суму по 500 грн. на користь кожного позивача.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перешкоди в користуванні належною їм кладовою площею 8.1 кв.м. (на плані №6) закріпленою за квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення з кладови в зв'язку з самовільним її захопленням ОСОБА_6, відповідно до проектно-технічної документації на будинок.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 завдану моральну шкоду по 500 (п'ятсот) грн. на кожного.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська