Постанова № 69347936, 02.10.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р. Справа № 924/478/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Демидюк О.О.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

від третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.17 р. у справі № 924/478/16

за позовом ОСОБА_4 міської ради

до Управління міністерства внутрішних справ України у Хмельницької області м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства внутрішніх справ України

про стягнення 951 012,80 грн. основного боргу, 51 354,60 грн. інфляційних витрат, 11 021,33 грн. 3% річних, 157 112,52 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 р. у справі №924/478/16 відмовлено в позові ОСОБА_4 міської ради, м. Хмельницький до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області, м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ про стягнення 951012,8 грн. основного боргу, 51354,6 грн. інфляційних втрат, 11021,33 грн. 3% річних, 157112,52 грн. пені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_4 міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати з підстав порушенням норм матеріального права та процесуального права. В обгрунтування скарги зазначає, що відповідно до п. 2.1 договору № 1/27 від 31.03.2008р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 29.10.2008р., позивач виділив в борг, а відповідач прийняв, однокімнатну квартиру № 12 по Львівському шосе, 14 загальною площею 30,9 м2, житловою площею 17,0 м2 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 71,21 м2, житловою площею 36,2 м2, а відповідач зобов'язаний був повернути позивачу до 31.12.2015р. рівноцінні квартири: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2. При неможливості повернути рівноцінні квартири Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області зобов'язалося компенсувати ОСОБА_4 міській раді до 31.12.2015р. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що у справі наявні належні докази виконання ОСОБА_4 міською радою своїх зобов'язань по договору №1/27 від 31.03.2008 року щодо передачі Управлінню квартири АДРЕСА_4 загальною площею 30,9 кв. м та квартири АДРЕСА_5 загальною площею 71,21 кв. м. Оскільки відповідачем було прийнято рішення про надання вищевказаних квартир своїм колишнім працівникам, а пізніше було проведено приватизацію однієї з них, вважає, що відповідач діяв в правовідносинах по договору саме як власник майна. При цьому вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вказаний договір містить елементи договору міни і є неукладеним, внаслідок укладання в простій письмовій формі і не застосував ст. 216 ЦК України, про необхідність застосування якої вказав у своїй постанові Вищий господарський суд України. Відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи, що судом зроблено не було. Вважає, що в даному випадку було укладено договір надання поворотної допомоги, яка полягала у наданні відповідачу квартир з умовою повернення замість них інших рівноцінних квартир або відшкодування їх вартості. Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав.

За наведених обставин просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 р. у справі №924/478/16 скасувати.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив. Зокрема зазначає, що у договорі не йде мова про передачу однокімнатної квартири №12 по Львівському шосе,14 загальною площею 30,9 м2, житловою площею 17,0 м2 та двокімнатної квартири АДРЕСА_6 загальною площею 71,21 м2, житловою площею 36,2 м2 у власність Управління МВС України в Хмельницькій області. Звертає увагу суду, що у власності УМВС України в Хмельницькій області вказані квартири ніколи не перебували, а позивач не надав суду жодних доказів про передання вказаних квартир у власність УМВС України в Хмельницькій області. Вважає, що договір №1/27 від 31.03.2008р. за своєю правовою природою не є договором позики, оскільки відсутні характерні ознаки для договорів даного виду. Наголошує, що з врахуванням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент підписання договору) правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, визначеному цим Законом. З урахуванням положень ст.ст. 210, 640 ЦК України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. При цьому в даному випадку приписи ч. 2 ст. 220 ЦК України про нікчемність правочину застосуванню не підлягають. А тому суд першої інстанції дійшов правомірних висновків, що спірний договір вважається неукладеним. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 р. у справі №924/478/16, без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладені у відзиві заперечення та просить відмовити в задоволенні скарги.

Третя особа у поданому до суду відзиві також заперечує проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві відповідача.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав викладені заперечення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 р. у справі №924/478/16 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2007р. на спільному засіданні адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС України в Хмельницькій області вирішено надати ОСОБА_5 – пенсіонеру Управління звільнену, окрему, однокімнатну квартиру № 12 на 3-му поверсі у будинку 14 по Львівському шосе у м. Хмельницькому, про що свідчить витяг із протоколу № 4.

Листом № 14/54 від 30.01.2008р. Управління просило ОСОБА_4 міську раду затвердити рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС № 4 від 24.12.2007р. про виділення квартири № 12 в житловому будинку по Львівському шосе, 14, яка належить до комунальної власності, пенсіонеру УМВСУ в Хмельницькій області ОСОБА_5 та видати ордер. Взамін буде повернено однокімнатну квартиру АДРЕСА_7 після завершення будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку.

Листом № 12-0678-02-09 від 12.02.2008р. завідуючий відділом обліку та розподілу житлової площі ОСОБА_4 міської ради повідомив начальнику Управління, що питання про виділення житла ОСОБА_5 буде винесено на розгляд виконавчого комітету після укладення договору між Управлінням МВС України у Хмельницькій області та Виконавчим комітетом ОСОБА_4 міської ради про виділення в борг вказаної однокімнатної квартири № 12 із зазначенням в договорі характеристики і термінів повернення квартири Управлінням.

31.03.2008 року представниками ОСОБА_4 міської ради (сторона 1) та Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області (сторона 2) підписано договір № 1/27, предметом якого є визначення умов та термінів повернення квартири для сторони 2, якій виділяється в борг однокімнатна квартира (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, міська рада виділяє в борг Управлінню однокімнатну квартиру № 12 загальною площею 30,9 м2, житловою площею 17,0 м2 в буд. 14 по Львівському шосе.

Сторона 2 зобов’язується повернути міській раді до 31.12.2011 року однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 в буд. 16 по вул. Лісогринівецькій (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору, при неможливості повернути рівноцінну однокімнатну квартиру, сторона 2 зобов’язується компенсувати стороні 1 вартість вказаної в п. 2.1.1 квартири з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 загальної площі до 31.12.2011р.

У разі прострочення термінів, передбачених в п. 2.1.1, п. 4.1 Договору – сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі 1% вартості квартири за кожний день прострочення (п. 4.2 Договору).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 461 від 24.04.2008р. “Про надання житлової площі громадянам міста” затверджено спільне рішення адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії про надання ОСОБА_5, пенсіонеру УМВС України в Хмельницькій області житла – однокімнатної квартири № 12 житловою площею 17,0 м2 в буд. № 14 по Львівському шосе. Квартира виділена Управлінню Виконавчим комітетом згідно договору № 1/27 від 31.03.2008р.

Актом від 04.08.2008р. ВАТ “Домобудівний комбінат” передано Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради за договором № 22 від 27.03.2007р. квартиру № 105 загальною площею 71,21 м2, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 94-А.

Міська рада листом № 12-3859-02-09 від 04.08.2008р. повідомила начальника Управління, що для поліпшення житлових умов ОСОБА_6 управлінню в борг може бути виділена двокімнатна квартира № 105 загальною площею 71,21 м2 по пр. Миру, 94-А, за умови укладення договору про повернення рівноцінної квартири.

29.10.2008р. міська рада (сторона 1) та Управління (сторона 2) підписали додаткову угоду № 1 до Договору), якою підпункти 2.1.1, 2.2.1 та 4.1 Договору виклали у наступній редакції: “2.1.1. Сторона 1 виділяє в борг стороні 2 однокімнатну квартиру № 12 загальною площею 30,9 м2, житловою площею 17,0 м2 по Львівському шосе, 14 та двокімнатну квартиру № 105 загальною площею 71,21 м2, житловою площею 36,2 м2 по проспекту Миру, 94-А.

2.2.1. Повернути стороні 1 до 31.12.2011р. однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2.

4.1. При неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона 2 зобов’язується компенсувати стороні 1 вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 до 31.12.2011р.”.

Згідно витягу з протоколу № 5 спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії Управління 06.11.2008р. вирішено надати ОСОБА_6 2-х кімнатну квартиру № 105 житловою площею 36,2 м2, загальною площею 71,21 м2 по проспекту Миру, 94-А., а 07.11.2008р. Управління листом №14/380 просило Міську раду затвердити зазначене рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС № 5 від 06.11.2008р. щодо пенсіонера ОСОБА_6 та видати ордер.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради “Про надання житлової площі громадянам міста” № 1285 від 13.11.2008р. затверджено рішення адміністрацій та профспілкових комітетів підприємств, установ, організацій міста, зокрема, про надання ОСОБА_6 – пенсіонеру управління МВС України в Хмельницькій області житлової площі – двокімнатної квартири № 105 житловою площею 36,2 м2 по проспекту Миру, 94-А.

19.03.2012 року Міська рада (сторона 1) та Управління (сторона 2) підписали додаткову угоду № 2 до Договору, якою підпункти виклали 2.2.1 та 4.1 Договору у наступній редакції: “2.2.1. Повернути стороні 1 до 31.12.2014р. однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2.

4.1. При неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона 2 зобов’язується компенсувати стороні 1 вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 до 31.12.2014р.”.

Листом від 11.07.2014р. №02-15-913 міська рада повідомила Управління, що воно не зверталось до ОСОБА_4 міської ради про повернення квартир чи про компенсацію їх вартості. Просила повідомити про намір повернути до 31.12.2014р. передбачені договором квартири або інші рівноцінні квартири в м. Хмельницькому, а у випадку неможливості повернення квартир, просила повідомити, чи буде до 31.12.2014р. компенсована Міській раді їх вартість, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2.

Листом № 14/825 від 22.10.2014р. Управління повідомило Міську раду, що в зв’язку зі складною економічною ситуацією цільові кошти УМВСУ в Хмельницькій області на будівництво двох житлових будинків для співробітників та пенсіонерів ОВС по вул. Лісогринівецька, 16 та вул. Курчатова, 6/2 не виділялись, що позбавляє Управління можливості виконати умови договору № 1/27 від 31.03.2008р. та просило списати Управлінню заборгованість, яка виникла по договору № 1/27 від 31.03.2008р. В разі неможливості списання заборгованості просить внести зміни до п. 4.1 договору № 1/27 від 31.03.2008р. в частині продовження термінів повернення квартир до 31.12.2019р.

25.12.2014 року Міська рада (сторона 1) та Управління (сторона 2) уклали додаткову угоду № 3 до Договору, якою виклали підпункти 2.2.1 та 4.1 Договору в наступній редакції: “2.2.1. Повернути стороні 1 до 31.12.2015р. однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16, та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2.

4.1 При неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона 2 зобов’язується компенсувати стороні 1 вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 до 31.12.2015р.”.

Згідно фотокопії акту Управління “Про відбирання на знищення і знищення справ, журналів УМЗ УМВС України в Хмельницькій області” № 14/53 від 20.01.2015р., відібрано для знищення: листування з держадміністрацією у період з 10.01.2004р. по 30.12.2008р., протоколи засідань житлово-побутової комісії УМВС за період з січня 2007р. по грудень 2008р., списки співробітників, яким потрібна житлова площа за період з січня 2007р. по грудень 2008р.

Листом № 1/217 від 27.05.2015р. Управління повідомило Міську раду про розгляд її листа № 02-15-557 від 30.04.2015р., зазначивши, що виконання умов Договору зі змінами щодо передачі Міській раді однокімнатної квартири АДРЕСА_8 буде здійснюватися після введення даного об’єкту в експлуатацію.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (УМВС України в Хмельницькій області) з 03.11.2015 року перебуває в стані припинення.

01.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02-15-1720 передати однокімнатну квартиру №112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2 або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир із розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 житла.

Натомість Відповідач листом № 10/121/11-2016 від 05.01.2016р. повідомив Позивача, що для можливості погашення дебіторської заборгованості, яка виникла при завершенні будівництва 130-квартирного житлового будинку по вул. Лісогринівецька, 16 у м. Хмельницькому перед підрядною організацією, а також для можливості здачі в експлуатацію вищевказаного житлового будинку в запланований термін, замовником будівництва – Відділом капітального будівництва УМВСУ в Хмельницькій області здійснено реалізацію квартири № 112 у житловому будинку за вказаною адресою. Також зазначив, що будівництво житлового будинку по вул. Курчатова, 6/2 у м. Хмельницькому, в якому знаходиться двокімнатна квартира № 77 загальною проектною площею 55,74 м2 – припинено замовником будівництва ПВП “Добробут СП”, тому виконати умови Договору неможливо.

Таким чином, сума невиконаних зобов’язань перед Міською радою станом на грудень 2015р. складає 748769,52 грн. (із розрахунку вартості 1 м2 загальної площі житла, опосередкована вартість якого по Хмельницькій області складає 7338 грн.). Повідомлено також, що у зв’язку із ліквідацією УМВС України в Хмельницькій області та ВКБ УМВСУ в Хмельницькій області 07.12.2015р. до МВС України подано клопотання про виділення коштів для можливості виконання взятих на себе зобов’язань перед ОСОБА_4 міською радою.

Міська рада просила повідомити голову комісії з припинення Відповідача – чи визнані її вимоги та чи включені вимоги до ліквідаційного балансу Управління Міністерства внутрішніх справ у Хмельницькій області за Договором (лист №02-15-493 від 28.03.2016р.), нагадавши, що у відповідь на вимогу № 02-15-1720 від 01.12.2015р. про передачу ОСОБА_4 міській раді однокімнатної квартири № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатної квартири № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2, або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир, із розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 житла на виконання умов вищевказаного Договору – голова комісії з припинення Відповідача листом № 10/121/11-2016 від 05.01.2016р. повідомив про подання до Міністерства внутрішніх справ України клопотання про виділення коштів для можливості виконання взятих на себе зобов’язань перед ОСОБА_4 міською радою.

Відповідно до інформаційних довідок № 57423274 та № 57423507 від 15.04.2016р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна відсутні відомості щодо речових прав на нерухоме майно – квартири за адресами: Хмельницька обл., м. Хмельницький, Львівське шосеАДРЕСА_9 та АДРЕСА_10.

ОСОБА_4 бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради листом № 3256/01-18 від 21.04.2016р. повідомило ОСОБА_4 міського голову, що позбавлене можливості виготовити звіти про оцінку нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 через відсутність щодо них матеріалів технічної інвентаризації. Необхідність матеріалів технічної інвентаризації для виготовлення звіту про оцінку майна передбачена Національним стандартом № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003р. № 1440.

Голова комісії з припинення Управління листом № 372/121/31-2016 від 17.05.2016р. повідомив Міську раду про визнання ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області вимоги про передачу ОСОБА_4 міській раді однокімнатної квартири АДРЕСА_2 та двокімнатної квартири АДРЕСА_3, або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир. З метою виконання взятих за Договором зобов’язань членами ліквідаційної комісії Відповідача вирішується питання щодо внесення змін до ліквідаційного балансу УМВС України в Хмельницькій області, а саме – включення даних вимог Міської ради.

Згідно листа БТІ № 4245/01-14 від 18.05.2016р., станом на 01.05.2016р. орієнтовна середня ринкова вартість 1 м2 житла у м. Хмельницькому становить: мікрорайон Озерна (в районі вул. Лісогринівецької) – 8310 грн. (330 у. о.) новобудови, мікрорайон Озерна (в районі вул. Лісогринівецької) – 10580 грн. (420 у. о.) житловий стан, Ближні Гречани (в районі вул. Курчатова) – 7230 грн. (287 у. о.) новобудови, Ближні Гречани (в районі вул. Курчатова) – 11160 грн. (443 у. о.) житловий стан.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 61536118 від 15.06.2016р. – підставою виникнення права власності на квартиру № 105 (реєстраційний номер майна 25671421) загальною площею 71,2 м2, житловою площею 35,7 м2, яка розташована у буд. 94-А по проспекту Миру у м. Хмельницькому Хмельницької області для ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 – є свідоцтво про право власності САВ № 629061 від 05.12.2008р., видане Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на підставі розпорядження № 8 від 03.12.2008р. (дане розпорядження прийняте за наслідками розгляду заяви щодо приватизації квартири).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 61534284 від 15.06.2016р. підставою виникнення права власності на квартиру № 12 (реєстраційний номер майна 25666804) загальною площею 31,7 м2, житловою площею 16,8 м2, яка розташована у буд. 14 по Львівському шосе у м. Хмельницькому Хмельницької області для ОСОБА_5 та ОСОБА_13 – є свідоцтво про право власності САВ № 419014 від 04.12.2008р., видане Управлінням комунального майна ОСОБА_4 міської ради на підставі розпорядження № 2685 від 03.12.2008р. (дане розпорядження прийняте за наслідками розгляду заяви щодо приватизації квартири).

З довідки Житлово-експлуатаційної контори № 3 Управління житлово-комунального господарства ОСОБА_4 міської ради № 188 від 19.07.2016р. та списку вільних квартир станом на 01.01.2008р. вбачається, що квартира № 12 по Львівському шосе, 14 станом на 01.01.2008р. перебувала в комунальній власності та була вільною. Крім того, вказано, що Управління не приймало від Міської ради за актами прийому-передачі у власність однокімнатної квартири № 12 по Львівському шосе, 14 загальною площею 30,9 м2, житловою площею 17,0 м2 та двокімнатної квартири АДРЕСА_11 загальною площею 71,21 м2, житловою площею 36,2 м2.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду даного спору дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору № 1/27 від 31.03.2008 (із змінами та доповненнями), ОСОБА_4 міська рада виділяє в борг Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 30,9 кв. м., житловою площею - 17,0 кв. м. та двокімнатну квартиру АДРЕСА_12, загальною площею 71,21 кв. м., житловою площею - 36,2 кв. м.

Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області зобов'язується повернути ОСОБА_4 міській раді до 31.12.2015 року однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 46,3 кв. м., житловою площею - 19,38 кв. м. та двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 55,74 кв. м., житловою площею - 30,99 кв. м.

При неможливості повернути рівноцінні квартири, Управління МВС України в Хмельницькій області зобов'язується компенсувати ОСОБА_4 міській раді вартість загальної площі вказаних квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв. м. до 31.12.2015 року.

Судом першої інстанції підставно зазначено, що договір від 31.03.2008 № 1/27 за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в своєму складі як договір міни, оскільки згідно ст. 715 ЦК України за договором міни кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар так і договір купівлі-продажу, оскільки за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Відповідно до ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а згідно зі ст. 657 ЦК України (чинна редакція на дату укладання договору) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України (чинна редакція на дату укладання договору) визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” встановлено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості (чинна редакція на дату укладання договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, у тому числі право власності на нерухоме майно.

Пунктом 8 Постанови пленуму Верховного суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 № 9 встановлено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Разом з тим, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.(ст.220 ЦК України).

При цьому, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають лише обов’язковому нотаріальному посвідченню. Приписи частини 2 статті 220 ЦК України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.

Всупереч наведеному, договір № 1/27 від 31.03.2008р. та додаткові угоди до нього від 29.10.2008р., від 29.10.2008р., 19.03.2012р. та 25.12.2014р. вчинено у простій письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію зазначеного договору та додаткових угод до нього не було здійснено.

Предметом даного спору є зобов’язання відповідача сплатити позивачу 951012,8 грн. основного боргу, 51354,6 грн. інфляційних втрат, 11021,33 грн. 3% річних, 157112,52 грн. пені.

Порядок ліквідації юридичної особи врегульований положеннями ОСОБА_1 7 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що кожна вимога кредитора має бути розглянута та прийняте рішення, яке надсилається кредитору.

Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (УМВС України в Хмельницькій області) з 03.11.2015 року перебуває в стані припинення.

Згідно з ст. 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02-15-1720 передати однокімнатної квартири №112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатної квартири № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2 або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир із розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 житла.

Голова комісії з припинення Відповідача листом № 10/121/11-2016 від 05.01.2016р. повідомив про подання до Міністерства внутрішніх справ України клопотання про виділення коштів для можливості виконання взятих на себе зобов’язань перед ОСОБА_4 міською радою, а 17.05.2016 року, голова комісії з припинення Управління листом № 372/121/31-2016 повідомив Міську раду про визнання ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області вимоги про передачу ОСОБА_4 міській раді однокімнатної квартири АДРЕСА_2 та двокімнатної квартири АДРЕСА_3, або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир. З метою виконання взятих за Договором зобов’язань членами ліквідаційної комісії Відповідача вирішується питання щодо внесення змін до ліквідаційного балансу УМВС України в Хмельницькій області, а саме – включення даних вимог Міської ради.

Отже, виходячи із змісту ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.

Ліквідаційною комісією кредиторські вимоги позивача визнані та на даний час вирішується питання щодо внесення змін до ліквідаційного балансу УМВС України в Хмельницькій області, а саме – включення даних вимог Міської ради.

За наведених обставин судом першої інстанції підставно зазначено, що позивачем у відповідності до вимог статті 112 ЦК України та з урахуванням приписів частини 2 статті 16 ЦК України, обраний не вірний спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду із позовом про стягнення заборгованості до звернення із позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Конвенцією визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред’явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку є вимога про зобов’язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з відповідача грошових коштів. Крім того, звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості з відповідача не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу відповідача.

Оскільки, позивач звернувся до відповідача з заявою про стягнення 951012,8 грн. основного боргу, 51354,6 грн. інфляційних втрат, 11021,33 грн. 3% річних, 157112,52 грн. пені, а не з вимогою про зобов’язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, суд першої інстанції правомірно вказав, що позивачем невірно обраний спосіб захисту.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 року відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради №02-14-2411 від 21.07.2017р. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 р. у справі №924/478/16 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Демидюк О.О.