Постанова № 69347906, 04.10.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р.Справа № 916/1353/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від ТОВ «ЕКООІЛ» - не зявився,

від ТОВ «АГЗС СТРОЙ» - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООІЛ»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.08.2017

у справі №916/1353/17 про повернення без розгляду

зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООІЛ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЗС СТРОЙ»

про визнання договору підряду №15/12-16 від 15.12.2016 недійсним

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.10.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГЗС СТРОЙ» (далі ТОВ «АГЗС СТРОЙ») звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООІЛ» (далі ТОВ «ЕКООІЛ») про стягнення суми боргу за виконанні роботи згідно Договору підряду №15/12-16 від 15.12.2016 в розмірі 388 154,82 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2017 вищевказана позовна заява прийнята до розгляду.

В процесі розгляду справи, 23.08.2017 ТОВ «ЕКООІЛ» звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ТОВ «АГЗС СТРОЙ» про визнання договору підряду №15/12-16 від 15.12.2016 недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2017 (у складі колегії суддів: головуючого Волкова Р.В., суддів Дяченко Т.Г., Никифорчука М.І.) зустрічний позов повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що при подачі до суду зустрічної позовної заяви ТОВ «ЕКООІЛ» не надало суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, ТОВ «ЕКООІЛ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд, ухвалу скасувати, справу направити до господарського суду для розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржник сплатив судовий збір за подання зустрічної позовної заяви не в повному обсязі, у звязку із скрутним фінансовим становищем.

Представник ТОВ «АГЗС СТРОЙ» про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте в судове засідання не зявився.

03.10.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «ЕКООІЛ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із тимчасовою непрацездатністю їх представника.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

Так, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Доводи ТОВ «ЕКООІЛ» щодо неможливості зявитися у судове засідання у зв'язку тимчасовою непрацездатністю його представника, апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки позивачем за зустрічним позовом у справі є юридична особа.

Відповідно до положень ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Також, господарський суд враховує, що ТОВ «ЕКООІЛ» не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, колегія суддів, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Така неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки ухвалою Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Розглянувши матеріали та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно повязаний з первісним, подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Правові норми щодо загального правила подання позовів наведені у ст.ст.54-59 ГПК України.

Так, в силу вимог п. п. 2, 3 ч. 1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, надавати документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі необхідно і до зустрічної позовної заяви.

В абз. 2 п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 (зі змінами та доповненнями) розяснено, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК.

Господарським судом встановлено та не заперечується скаржником у апеляційній скарзі, що ТОВ «ЕКООІЛ» не було додано до матеріалів зустрічного позову документа, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Отже, судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, оскільки ТОВ «ЕКООІЛ» не додержано вимог ст. 57 ГПК України стосовно документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Судова колегія вважає безпідставними доводів апеляційної скарги проте, що судовий збір ТОВ «ЕКООІЛ» сплачено не в повній мірі через важке фінансове становище та цілковиту відсутність коштів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, виходячи з положень вищевказаного закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст.36 ГПК України.

Як розяснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (зокрема про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Однак жодних доказів існування наведених обставин скрутного фінансового становища, а також відсутності можливості сплатити судовий збір у належному розмірі скаржником суду не надано.

Крім того, судова колегія зазначає, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (частина 2 статті 3 Господарського кодексу України).

Згідно статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх заперечень, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскаржувана ухвала є правомірною та обґрунтованою, відтак, апеляційний суд дійшов висновків про відсутність підстав, передбачених ст.106 ГПК України для зміни або скасування оскаржуваної ухвали, у звязку з чим в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООІЛ» - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 23.08.2017 без змін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_1