Постанова № 69347768, 03.10.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" жовтня 2017 р. Справа № 906/790/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Крейбух О.Г. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.06.2017 року у справі № 906/790/16 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Головне управління державної казначейської служби України в Житомирській області;

Департамент фінансів Житомирської обласної державної адміністрації;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут";

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 75028760,53 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,

третіх осіб - не з'явились,

В судовому засіданні від 03.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 13325/6 від 26.09.2016 року) про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" 61997744,22 грн. заборгованості з балансування обсягів природного газу у лютому-серпні 2016 року, 601343,61 грн. 3 % річних, 6775060,72 грн. пені, 4838346,02 грн., 7 % штрафу та 816265,96 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.06.2017 року припинено провадження у справі в частині стягнення 61997744,22 грн. основного боргу. Відмовлено в позові в частині стягнення 601343,61 грн. річних, 6775060,72 грн. пені, 4838346,02 грн. штрафу, 816265,96 грн. інфляційних.

Частково не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 6775060,72 грн. пені, 601343,61 грн. річних, 816265,96 грн. інфляційних та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просила задовольнити останню.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечила з підстав, викладених у письмовому відзиві, оскаржуване рішення просила залишити без змін.

Від Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Департаменту.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час засідання були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.12.2015 року між позивачем (оператор) та відповідачем (замовник) укладено договір транспортування природного газу № НОМЕР_1, згідно якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. В силу п.п. 2.2., 2.3. договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Згідно з п.п. 2.6., 2.7 договору сторони погодили, що замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також - оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Згідно умов договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом. В силу п.7.1 договору вартість послуг розраховується, зокрема, балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті.

Розділом ІХ договору сторонами встановлено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

Відповідно до п. 9.2 договору вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника/відповідача за формулою: В(балансування) = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу. QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Згідно п. 9.4. договору оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактору. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Згідно п. 11.4 договору транспортування природного газу послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

Згідно п. 13.5. договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В силу ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Згідно з п. 9 глави 1 розділу XI кодексу замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою.

В силу глави 1 розділу І Кодексу, небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього кодексу).

В силу п. 8 глави 1 розділу XII та п. 5 глави 2 розділу XII Кодексу газотранспортної системи алокація здійснюється на основі підписаних щомісячних актів приймання - передачі газу відповідно до положень п. 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, та на основі підписаних щомісячних актів приймання - передачі газу відповідно до положень п. 2 глави 7 Розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи.

Згідно п.п. 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Згідно п. 7 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок, зокрема, надання послуг балансування при негативному місячному небалансі.

Відповідно до п.п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу, і замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Судами встановлено, що умови розділу IX укладеного між сторонами договору відповідають вищенаведеним нормам кодексу.

В силу п. 11.4. договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до кодексу та розділу IX цього договору.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що позивачем було встановлено негативний місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідача в лютому 2016 року - в обсязі 2999,998 тис.куб.м газу з урахуванням коригуючого акту № 02-16-1512000704-БАЛАНС/КОР від 31.03.2016 року, в березні 2016 року - в обсязі 3280,000 тис.куб.м (акт № 03-16-1512000704-БАЛАНС від 31.03.2016 року), в квітні 2016 року - в обсязі 1464,998 тис.куб.м (акт № 04-16-1512000704-БАЛАНС від 30.04.2016 року), в травні 2016 року - в обсязі 909,998 тис.куб.м (акт № 05-16-1512000704-БАЛАНС від 31.05.2016 року), в червні 2016 року - в обсязі 680,498 тис.куб.м. (акт № 06-16-1512000704-БАЛАНС від 30.06.2016 року), в липні 2016 року - в обсязі 711,999 тис.куб.м (акт № 07-16-1512000704-БАЛАНС від 31.07.2016 року) та в серпні 2016 року - в обсязі 717,256 тис.куб.м (акт № 08-16-1512000704-БАЛАНС від 31.08.2016 року).

Наявність негативного балансу газу відповідача в лютому - березні 2016 року підтверджується номінаціями відповідача на лютий та березень 2016 року, де передбачено отримати природний газ на власні потреби у лютому в обсязі 0,5 тис.куб.м та у березні - в обсязі 0,5 тис.куб.м. Відповідач в номінації на лютий 2016 року та березень 2016 року не включав обсяги природного газу на виробничо - технологічні витрати. На квітень-червень 2016 року відповідачем не надавались номінації на отримання природного газу взагалі, натомість у звітах останнього про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий - червень 2016 року вказано про використання відповідачем протягом лютого - червня 2016 року 9335,492 тис.куб.м. природного газу на виробничо-технологічні витрати, при тому, що в графах "підтверджений обсяг номінацій" на вказану потребу відповідача обсяги природного газу виділені не були. Відповідач до номінації на липень - серпень 2016 року не включав обсяги природного ВТВ та нормовані втрати газорозподільного підприємства, які в свою чергу не були виділені на вказані потреби жодним постачальником природного газу. У звітах відповідача про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за липень та серпень 2016 року було вказано про використання останнім в липні 2016 року 711,999 тис.куб.м., а в серпні 2016 року 717,256 тис.куб.м. природного газу на ВТВ та нормовані втрати газорозподільного підприємства, при тому, що в графі "підтверджений обсяг номінацій" на вказану потребу відповідача обсяги природного газу виділені не були.

Зважаючи на неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу, позивач надавав замовнику послуги балансування, про що складені односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу на загальну суму 61997744,22 грн..

Разом з тим, судами встановлено, що вартість послуг з балансування обсягів природного газу за лютий - серпень 2016 року розрахована замовнику оператором відповідно до умов п. 9.2 договору про транспортування природного газу і не оспорювалась відповідачем.

Базова ціна газу визначена оператором відповідно до умов п.п. 9.2-9.3 договору і становила на лютий 2016 року 7486,80 грн. за 1000 куб.м з ПДВ; на березень 2016 року - 6311,00 грн. за 1000 куб.м без ПДВ; на квітень 2016 року - 6311,00 грн. за 1000 куб.м без ПДВ; на травень 2016 року - 5588,00 грн. за 1000 куб.м без ПДВ; на червень 2016 року - 5660,00 грн. за 1000 куб.м без ПДВ; за липень 2016 року - 5604,00 грн. за 1000 куб.м без ПДВ; за серпень 2016 року - 6087,00 грн. за 1000 куб.м без ПДВ. Зазначене підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту позивача щодо встановлення базових цін на газ.

Позивачем направлялися на адресу відповідача ОСОБА_3 про надання послуг балансування обсягів природного газу з розрахунками вартості послуг балансування. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними описами вкладень.

Зважаючи на вищевикладені обставини, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 61997744,22 грн. невиконаного зобов'язання з оплати послуг з балансування обсягів природного газу у лютому - червні 2016 року, 3% річних в сумі 601343,61 грн., 6775060,72 грн. пені, 7% штрафу в сумі 4838346,02 грн. та 816265,96 грн. інфляційних.

За результатами розгляду судом першої інстанції вказаних позовних вимог рішенням від 29.06.2017 року припинено провадження у справі в частині стягнення 61997744,22 грн. основного боргу, відмовлено в позові в частині стягнення 601343,61 грн. річних, 6775060,72 грн. пені, 4838346,02 грн. штрафу, 816265,96 грн. інфляційних.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами Головним управлінням державної казначейської служби України в Житомирській області (сторона 1), Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (сторона 2), ТзОВ "Житомиргаз збут" (сторона 3), ПАТ "Житомиргаз" (сторона 4), ПАТ "Укртрансгаз" (сторона 5) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом яких була організація проведення сторонами взаєморозрахунку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", від 19.01.17 на суми 5914426,00 грн., 10000000,00 грн., 20000000 грн., від 21.02.17 на суму 31488703,76 грн., в тому числі за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 року № НОМЕР_1.

Згідно розділу 2 спільних протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків. За умовами п. 2.5 зазначених протокольних рішень, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" перераховує ПАТ "Укртрансгаз" кошти за надані послуги у 2016 році згідно з договором транспортування природного газу № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року із записом у графі "призначення платежу" "постанова Уряду від 11.01.2005 року № 20, дата і номер спільного протокольного рішення за надані послуги у 2016 році, договір транспортування природного газу від 17.12.2015 року № НОМЕР_1, в т.ч. ПДВ". Згідно розділу 3 протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язались перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цих спільних протокольних рішень та з урахуванням укладених договорів на розрахункове-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перерахувати кошти за схемою, передбаченою спільними протокольними рішеннями. Згідно розділу 4 Спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог чинного законодавства

Судами встановлено, що спільні протокольні рішення про погашення заборгованості за надані послуги за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 року № НОМЕР_1, підписані ГУ державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, ТзОВ "Житомиргаз збут", ПАТ "Житомиргаз", ПАТ "Укртрансгаз", НАК "Нафтогаз України", а при укладенні вказаних рішень сторони керувалися зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 року, відповідно до якої затверджений Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України 03.08.2015 року № 493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ (далі - Порядок), теплопостачання і електроенергію.

В силу п.п. 2.1 - 2.3 вказаного Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20, складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а у разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів. Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг). Відповідно до з п. 2.6. Порядку теплопостачання і електроенергію розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року № 705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій", у пункті 7 в абзаці 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також, доповнено пункт абзацами такого змісту: "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", ДП "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом пяти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

Згідно ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсація, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20, визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету та встановлено перелік органів, які уповноважені встановлювати факт наявності підстав для такого порядку розрахунків. Підписання Спільних протокольних рішень уповноваженими державними органами, а саме: Головним управлінням державної казначейської служби України в Житомирській області (органу відповідальному за операції по рахунку); Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (органу, який є розпорядником державних коштів) є підтвердженням встановлення факту наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Підписання сторонами договору № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року, спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ і теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, свідчить про погодження сторонами зміни порядку і строків проведення оплати за надані послуги з транспортування газу (у тому числі балансування) за договором № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року.

Вказані спільні протокольні рішення були профінансовані та станом на день розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем погашено борг у повному обсязі, в розмірі 67403129,76 грн. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 31.01.2017 року №7 на суму 5914426 грн., № 8 на суму 10000000 грн., №9 на суму 20000000 грн., від 12.04.2017 року №10 на суму 31488703,76 грн.

Разом з тим, представником позивача у судовому засіданні в суді першої інстанції підтверджено надходження від відповідача коштів та погашення боргу, що свідчить про відсутність спору в частині стягнення боргу в розмірі 61997744,22 грн., відтак, суд першої інстанції, з яким повністю погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції обґрунтовано та підставно провадження у справі в частині стягнення 61997744,22 грн. боргу припинив на підставі ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України.

В силу ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Підписання сторонами Спільних протокольних рішень і виконання їх положень свідчить про те, що сторони фактично погодились, що оплата наданих послуг з транспортування газу за договором транспортування природного газу № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року, проводиться шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення. Відтак, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу надані відповідно до договору транспортування природного газу № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року.

Враховуючи той факт, що відповідачем виконувались положення спільних протокольних рішень, а станом на день розгляду справи, після порушення провадження у справі, основний борг сплачено в повному обсязі, останній належним чином виконував свої зобов'язання в цій частині за договором № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року, а тому, відповідачем дотримано строків виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про відмову у задоволені вимог про стягнення з відповідача 601343,61 грн. річних, 6775060,72 грн. пені, 4838346,02 грн. штрафу, 816265,96 грн. інфляційних, а усі твердження скаржника, викладені останнім в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" наголошено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 29.06.2017 року у справі № 906/790/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.