Ухвала суду № 69347516, 03.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"03" жовтня 2017 р. Справа №904/5492/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників:

від позивача Остапчук М.Г.;

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 не з'явився

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Дніпропетровській області

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 30.08.2017р.

у справі №904/5492/15 (суддя Ващенко Т.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю

зовнішньоторгової фірми "Мікомп"

про виправлення помилки в наказі

по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

зовнішньоторгової фірми "Мікомп"

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Дніпропетровській області

2) Головного управління державної казначейської служби

України у Дніпропетровській області

про стягнення 4 193 876, 12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017р. у справі №904/5492/15 виправлено допущені в наказах Господарського суду міста Києва №904/5492/15 від 04.02.2016р. помилки. Правильним кодом ЄДРПОУ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в наказах Господарського суду міста Києва №904/5492/15 від 04.02.2016р. ухвалено вважати- 13467337.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017р. по справі №904/5492/15 про виправлення помилки в наказі про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №904/5492/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2017р.

Окрім того, зобов'язано відповідача-1 надати суду до 03.10.2017р. докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017р. по справі №904/5492/15 про виправлення помилки в наказі про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №904/5492/15.

В судове засідання 03.10.2017р. з'явився представник позивача.

Представники відповідачів-1, 2 в судове засідання 03.10.2017р. не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Окрім того, відповідачем-1 не виконано вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. та не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017р. по справі №904/5492/15 про виправлення помилки в наказі про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №904/5492/15.

Жодних пояснень з приводу поважності причин невиконання вимог суду від відповідача-1 не надходило.

В судовому засіданні 03.10.2017р. представник позивача поклався на розсуд суду стосовно розгляду справи №904/5492/15 за відсутності належного виконання вимог суду відповідачем-1 та відсутності представників відповідачів-1, 2.

Про отримання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (том справи - 1, аркуш справи - 18).

Відсутність доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

- зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України);

- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу (аналогічна правова позиція наведена в п.2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.03.2013р. (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, в порушення вищенаведених правових норм, відповідач-1 не надав суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017р. по справі №904/5492/15 про виправлення помилки в наказах Господарського суду міста Києва №904/5492/15 від 04.02.2016р.

При цьому поза увагою відповідача-1 залишилися норми ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч.1 якої господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Тобто, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. була обов'язковою до виконання. Натомість, як уже зазначалося вище, відповідач-1 вимоги суду не виконав, будь-яких пояснень щодо наявності об'єктивних поважних причин, які зумовили невиконання вимог ухвали суду від 18.09.2017.р. не надав. Жодних заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

В ч.5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

В п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідачем-1 не було дотримано порядку подання апеляційної скарги, а саме не надано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017р. по справі №904/5492/15 про виправлення помилки в наказах Господарського суду міста Києва №904/5492/15 від 04.02.2016р. має бути залишена без розгляду.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 32-34, п.5 ч.1 ст. 81, ст. 86, 99, 102, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017р. по справі №904/5492/15 про виправлення помилки в наказах Господарського суду міста Києва №904/5492/15 від 04.02.2016р. залишити без розгляду.

2. Матеріали справи №904/5492/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарж

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк