Ухвала суду № 69347147, 04.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

"04" жовтня 2017 р.

Справа № 916/2303/17

Суддя Желєзна С.П., розглянувши матеріали вх. №2537/17,

За позовом: фірми „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД)

до відповідача: Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області

про внесення змін до договору оренди землі.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/2303/17 за позовом Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області до фірми „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) про внесення змін до договору оренди землі.

03.10.2017р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від фірми „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) до Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області про внесення змін до пункту другого договору оренди землі від 21.11.2005р.

Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду, суд виходить із наступного.

Приписами ст. 60 ГПК України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Таким чином, спеціальними підставами для пред’явлення зустрічної позовної заяви, поряд із загальними правилами подання позовів, законодавчо визначено: звернення до суду із зустрічним позовом до початку розгляду справи по суті; взаємопов’язаність зустрічного позову із первісним. В той же час, до загальних правил подання позовів відносяться підвідомчість справи відповідному суду та належне їх процесуальне оформлення (підписання, викладення найменувань сторін та їх адрес, сплата судового збору, виклад обставин та їх підтвердження доказами, направлення копії заяви із додатками іншим сторонам).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Положеннями ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В свою чергу, у відповідності до ст.ст. 1 – 3 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік” від 21 грудня 2016 року за N 1801-VIII встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Отже, за пред’явлення до господарського суду даного зустрічного позову фірма „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) повинна була сплатити в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

Проте, всупереч наведеним вимогам закону, фірмою Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) не було надано господарському суду жодного доказу на підтвердження виконання процесуального обов’язку зі сплати судового збору. При цьому, суд зазначає, що вказаний у додатку доказ на підтвердження сплати судового збору, надано суду не було, про що складено акт №01-11/274/20177 від 03.10.2017р.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів належного виконання процесуального обов’язку зі сплати судового збору, що тягне за собою правові наслідки, визначені ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи неналежне виконання з боку відповідача процесуального обов’язку зі сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України вказану зустрічну позовну заяву і додані до неї документи слід повернути відповідачу без розгляду.

Повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст. 60, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи відповідачу без розгляду.

Позовні матеріали повернути відповідачу на 6 аркушах.

Суддя С.П. Желєзна