Ухвала суду № 69346642, 29.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.09.2017Справа № 910/5005/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус»

До Фонду державного майна України

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп»

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Концерн «Військторгсервіс»

Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України

Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Черепенко Віктор Русланович

про зобов'язання укласти додаткову угодо до договору оренди

та за зустрічним позовом Концерну «Військторгсервіс»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп»

про визнання недійсним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача (відповідача 1 за зустрічним позовом): Костишева В.Л. - по дов., Косань В.Л. - керівник

від відповідача за первісним позовом: Грикун В.О. - по дов.

від третьої особи 1 (відповідача 2 за зустрічним позовом): не з'явився

від третьої особи 2 (позивача за зустрічним позовом): Гуща В.О. - по дов.

від третьої особи 3: Тушницький О.О. - по дов., Загуменний В.В. - по дов., Байда О.Г.- керівник

від третьої особи 4: не з'явився

прокурор: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Концерну «Військторгсервіс» про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди б/н від 10.11.2016р.

Ухвалою суду від 31.03.2017р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.04.2017р. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, 18.04.2017р. через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду та відзив та позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте, 18.04.2017р. через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було розглянуто та задоволено.

За приписами ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

З представлених до матеріалів справи документів вбачається, що нежитлові приміщення площею 12 354,90 кв.м, розташовані за адресою: м.Київ, пров.Бородянський, 3, які є об'єктом оренди за договором б/н від 10.11.2016р., передано у власність держави в особі Міністерства оборони України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Таким чином, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6, ЄДРПОУ 00034022) та Фонду державного майна України (01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.18/9), а отже, доцільним є залучення вказаних осіб до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 2 та 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 18.04.2017р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 2, 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України, Фонд державного майна України та відкладено розгляд справи на 12.05.2017р.

11.05.2017р. до суду надійшов зустрічний позов Концерну «Військторгсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про визнання недійсним договору оренди б/н від 10.11.2016р.

Прокурором було подано повідомлення про вступ у справу, крім того, заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником позивача 12.05.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Черепенка Віктора Руслановича, а у судовому засіданні представником заявника подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, крім того, надано оригінали документів для огляду у судовому засіданні.

Представники учасників судового процесу проти задоволення клопотання позивача про залучення третьої особи заперечень не надали.

Вказане клопотання було розглянуто та задоволено судом з урахуванням наступного.

За приписами ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

За змістом п.1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, ухвалою від 21.03.2017р. Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №910/23971/16 про банкрутство Концерну «Військторгсервіс», розпорядником майна призначено Черепенка Віктора Руслановича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №847 від 15.04.2013р.; АДРЕСА_1).

Згідно приписів ч.8 ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо, в тому числі, відчуження, або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб.

Таким чином, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки розпорядника майна Концерну «Військторгсервіс» Черепенка Віктора Руслановича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №847 від 15.04.2013р.; АДРЕСА_1), а отже, доцільним є залучення вказаної особи до участі у розгляді справи в якості третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, проте, 03.05.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 3 у судовому засіданні заявив усне клопотання про витребування доказів, яке було розглянуто та задоволено судом.

Судом також було розглянуто та задоволено клопотання прокурора та третьої особи 1 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 12.05.2017р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача розпорядника майна Концерну «Військторгсервіс» Черепенка Віктора Руслановича та відкладено розгляд справи на 29.05.2017р.

29.05.2017р. представником третьої особи 2 через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

Представники третіх осіб 1 та 4 в судове засідання не з'явились, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників третіх осіб 1, 4, в судовому засіданні у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.06.2017р.

Представником відповідача 31.05.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представником третьої особи 2 01.06.2017р. через відділ діловодства суду подано письмові пояснення по справі.

07.06.2017р. до суду надійшов зустрічний позов Концерну «Військторгсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про визнання недійсним договору оренди б/н від 10.11.2016р.; витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 12 353,9 кв.м, розміщених за адресою: м.Київ, провулок Бородянський, 3; усунення перешкод у користуванні Концерном «Військторгсервіс» нерухомим майном - нежитловими приміщеннями загальною площею 12 353,9 кв.м, розміщеними за адресою: м.Київ, провулок Бородянський, 3.

Ухвалою від 08.06.2017р. зустрічний позов Концерну «Військторгсервіс» прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

Представником третьої особи 3 08.06.2017р. було подано додаткові пояснення по суті справи.

У судовому засіданні 08.06.2017р. представником позивача було подано клопотання про витребування доказів.

Представники відповідача, прокурор та третя особа 3 проти задоволення клопотання позивача надали заперечення. Представник третьої особи 2 вирішення клопотання позивача позивача залишив на розсуд суду.

Розглянувши клопотання заявника, суд дійшов висновку щодо залишення останнього без задоволення як такого, що не відповідає приписам ст.38 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представники третіх осіб 1 та 4 у судове засідання 08.06.2017р. не з'явились, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 08.06.2017р. розгляд справи було відкладено на 19.06.2017р.

Прокурор та представники третіх осіб 1 ,4 у судове засідання не з'явились, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

16.06.2017р. представником третьої особи 2 через відділ діловодства було подано письмові пояснення по суті справи.

Представником відповідача за первісним позовом 19.06.2017р. подано заяву про забезпечення позову, розгляд якої судом відкладено на наступне судове засідання.

19.06.2017р. представником позивача за зустрічним позовом було подано заяву про зміну предмету зустрічного позову, яка судом розглянута та задоволена з урахуванням наступного.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У п.3.12 до п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на те, що заява позивача за зустрічним позовом відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята судом.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні подав клопотання про продовження строків розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено. Одночасно, вказаним учасником судового процесу було подано клопотання про зупинення провадження по справі, розгляд якого судом відкладено на наступне судове засідання.

Суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання позивача за зустрічним позовом про продовження строків розгляду справи.

У судовому засіданні 19.06.2017р. у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.06.2017р.

Ухвалою від 19.06.2017р. строк розгляду справи №910/5005/17 було продовжено на 15 календарних днів.

Представники третіх осіб 1, 4 у судове засідання 26.06.2017р. не з'явились, представників не направили, всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у судовому засіданні 26.06.2017р. не скористались, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представником позивача за первісним позовом 23.06.2017р. через відділ діловодства суду подано письмові доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі, подано раніше, а також подано заперечення на клопотання відповідача про забезпечення зустрічного позову. У судовому засіданні 26.06.2017р. представником позивача за первісним позовом подано заперечення на зустрічний позов, а також заяву про заміну відповідача. Під час розгляду справи вказаним учасником судового процесу надано усні пояснення, згідно змісту яких заяву про заміну відповідача підтримано.

Представником позивача за зустрічним позовом 26.06.2017р. через відділ діловодства суду було подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив: визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 12 354,9 кв. м. розміщених за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, укладений 10.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвестГруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус»; витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвестГруп» та повернути до державної власності в оперативне управління Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну «Військторгсервіс» об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016р., а саме нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 12 354,9 кв. м, розміщені за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, а саме: адміністративну будівлю літ.А, загальною площею 1372,4 кв.м.; диспетчерську, літ.В, загальною площею 178,7 кв.м.; склад №1, літ. Б, загальною площею 4334,8 кв.м.; склад №2, літ. Г, загальною площею 285,4 кв.м.; склад №3, літ. Д, загальною площею 361,5 кв.м.; склад №4, літ.Ж, загальною площею 45,9 кв.м.; склад №5, літ. З, загальною площею 1502,8 кв.м.; склад №6, літ. Л, загальною площею 3262,0 кв.м.; котельню, літ. І, загальною площею 208,2 кв.м.; їдальню, літ. К, загальною площею 999,8 кв.м.; електричну підстанцію, літ. Е, загальною площею 23,3 кв.м.; усунути перешкоди у користуванні Концерном «Військторгсервіс» об'єктами оренди за договором оренди від 10.11.2016р., зокрема, нерухомим майном - нежитловими приміщеннями загальною площею 12 354,9 кв.м., що включають: адміністративну будівлю літ.А, загальною площею 1372,4 кв.м.; диспетчерську, літ.В, загальною площею 178,7 кв.м.; склад №1, літ. Б, загальною площею 4334,8 кв.м.; склад №2, літ. Г, загальною площею 285,4 кв.м.; склад №3, літ. Д, загальною площею 361,5 кв.м.; склад №4, літ.Ж, загальною площею 45,9 кв.м.; склад №5, літ. З, загальною площею 1502,8 кв.м.; склад №6, літ. Л, загальною площею 3262,0 кв.м.; котельню, літ. І, загальною площею 208,2 кв.м.; їдальню, літ. К, загальною площею 999,8 кв.м.; електричну підстанцію, літ. Е, загальною площею 23,3 кв.м., розміщеного за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, яке закріплене за Концерном «Військторгсервіс» на праві господарського відання, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус», та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвестГрупнадати Концерну «Військторгсервіс» безперешкодний доступ до нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 12 354,9 кв. м., що включать: адміністративну будівлю літ.А, загальною площею 1372,4 кв.м.; диспетчерську, літ.В, загальною площею 178,7 кв.м.; склад №1, літ. Б, загальною площею 4334,8 кв.м.; склад №2, літ. Г, загальною площею 285,4 кв.м.; склад №3, літ. Д, загальною площею 361,5 кв.м.; склад №4, літ.Ж, загальною площею 45,9 кв.м.; склад №5, літ. З, загальною площею 1502,8 кв.м.; склад №6, літ. Л, загальною площею 3262,0 кв.м.; котельню, літ. І, загальною площею 208,2 кв.м.; їдальню, літ. К, загальною площею 999,8 кв.м.; електричну підстанцію, літ. Е, загальною площею 23,3 кв.м., розміщеним за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, для здійснення власної господарської діяльності Концерну, встановлення охорони та пропускного режиму в даних нежитлових приміщеннях.

Вказана заява була прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Представником третьої особи 2 22.06.2017р. через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.07.2017р.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 03.07.2017р. не з'явився, проте, 30.06.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представниками відповідача за первісним позовом, третьої особи 3 та прокурором проти задоволення означеного клопотання було надано заперечення. Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання заявника про відкладення розгляду спору.

Представником третьої особи 1 у судовому засіданні 30.07.2017р. подано клопотання про відкладення розгляду справи. Представниками відповідача за первісним позовом, третьої особи 3 та прокурором проти задоволення означеного клопотання було надано заперечення. Вказане клопотання також було розглянуто та відхилено судом.

Представником третьої особи 2 29.06.2017р. через відділ діловодства суду було подано письмові заперечення по справі.

Представник третьої особи 4 у судове засідання 03.07.2017р. не з'явився, всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у судовому засіданні 03.07.2017р. не скористався, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 03.07.2017р. судом було розглянуто та відхилено раніше подані позивачем за первісним позовом клопотання про зупинення провадження по справі. При цьому, суд виходив з наступного.

За приписами ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Обґрунтовуючи подані клопотання, позивач за первісним позовом посилався на те, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають справи: №826/18756/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані» до приватного нотаріуса Барамія Ніно Геннадівни про визнання протиправними дій, а саме реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Київ, пров.Бородянський, 3; №826/18757/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані» до державного реєстратора Кендзьори Вікторія Ярославівни Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій з внесення 26.10.2016р. запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно майнового комплексу за адресою: м.Київ, пров.Бородянський, 3.

За приписами ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Суд зауважує, що оскарження реєстраційних дій стосовно майнових прав на майновий комплекс за адресою: м.Київ, пров.Бородянський, 3, у даному випадку не є достатньою підставою для зупинення провадження по справі, оскільки, за висновками суду, обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть бути встановлені судом в межах розгляду цієї справи на підставі оцінки доказів, представлених сторонами та третіми особами.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що задоволення клопотання позивача за первісним позовом могло призвести до затягування строків розгляду справи та порушення приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх у розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження по справі, а отже, відмову в задоволенні відповідних клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус».

Під час розгляду спору у судовому засіданні 03.07.2017р. судом також було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Концерну «Військторгсервіс» про забезпечення зустрічного позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та будь-яким іншим фізичним та/або юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень площею 12 354,9 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, пров.Бородянський, 3. При цьому, суд виходив з наступного.

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, заявником не було наведено належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачем та будь-якими іншими особами дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі. До того ж, наявність судових рішень щодо спірного об'єкту нерухомого майна, які на теперішній час не є виконаними, не свідчить про наявність достатніх підстав для застосування судом заходів до забезпечення позову.

З огляду на викладене вище, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», приймаючи до уваги, що клопотання Концерну «Військторгсервіс» позбавлене будь-якого доказового обґрунтування, останнє залишене судом без задоволення.

У судовому засіданні 03.07.2017р. судом було розглянуто та задоволено заяву позивача за первісним позовом про заміну відповідача з Концерну «Військторгсервіс» на Фонд державного майна України. При цьому, суд виходив з наступного.

Частинами 1, 4 ст.24 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

За приписами п.1 ч.1 ст.287 Господарського кодексу України та ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Враховуючи, що предметом первісного позову є вимога про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди, об'єктом якого є нежитлові приміщення площею 12354,90 кв., які згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власністю держави в особі Міністерства оборони України та закріплені на праві господарського відання за Концерном «Військторгсервіс», з огляду на приписи п.1 ч.1 ст.287 Господарського кодексу України та ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд дійшов висновку що належним відповідачем за первісним позовом є саме Фонд державного майна України.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання позивача за первісним позовом про заміну відповідача з Концерну «Військторгсервіс» на Фонд державного майна України.

Одночасно, керуючись приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне змінити статус Концерну «Військторгсервіс» з відповідача на третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 03.07.2017р. змінено відповідача за первісним позовом з Концерну «Військторгсервіс» на належного відповідача за первісним позовом Фонд державного майна України; залучено в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Концерн «Військторгсервіс»; розгляд справи відкладено на 17.07.2017р.

Представником третьої особи 2 за первісним позовом 13.07.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду.

Представником позивача за первісним позовом 17.07.2017р. через відділ діловодства суду було подано заяву про зміну предмету позову та письмові пояснення по справі, а у судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні судом було розглянуто та залишено без задоволення заяву позивача за зустрічним позов про залишення зустрічного позову без розгляну. При цьому, суд виходив з наступного.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому (п.4.8 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У п.4.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що перелік підстав залишення позову без розгляду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Обґрунтовуючи подане клопотання,позивач за зустрічним позовом посилався на те, що оскільки ухвалою від 03.07.2017р. було замінено відповідача за первісним позовом на належного відповідача - Фонд державного майна України, раніше поданий Концерном «Військторгсервіс» зустрічний позов підлягає залишенню судом без задоволення.

За приписами ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Проте, наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав для залишення зустрічного позову без розгляду, оскільки його прийняття ухвалою від 08.06.2017р. до сумісного розгляду з первісним позовом було здійснено станом, коли Концерн «Військторгсервіс» мав статус відповідача.

З огляду на наведене вище, клопотання третьої особи 2 за первісним позовом було залишено судом без задоволення.

У судовому засіданні судом було прийнято заяву позивача за первісним позовом про зміну предмету позову як таку, що відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також було розглянуто та задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 17.07.2017р. розгляд справи відкладено на 04.09.2017р.

31.08.2017р. представником позивача за зустрічним позовом було подано заяву про зміну предмету позову, яка була прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

31.08.2017р. представником відповідача за первісним позовом було подано письмові пояснення по справі.

04.09.2017р. представником позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представником відповідача 2 за зустрічним позовом 04.09.2017р. було подано клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

Представником третьої особи 2 у судовому засіданні 04.09.2017р. було подано клопотання про вступ до участі у розгляді справи в якості відповідача 2 за первісним позовом.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні означеного клопотання з урахуванням наступного.

Частинами 1, 4 ст.24 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Проте, виходячи з предмету та підстав первісного позову, у даному випадку суд не вбачає достатніх підстав для залучення Концерну «Військторгсервіс» в якості відповідача 2 за первісним позовом.

Представником третьої особи 2 за первісним позовом у судовому засіданні 04.09.2017р. було заявлено клопотання про вступ до участі у розгляді справи в якості третьої особи з самостійними вимогами. Вказане клопотання також було розглянуто та залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

За приписами ч.1 ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

У п.1.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 Господарського процесуального кодексу України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене клопотання Концерну «Військторгсервіс» про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи з самостійними вимогами було залишено судом без задоволення.

Представником третьої особи 3 у судовому засіданні 04.09.2017р. було заявлено клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості відповідача за первісним позовом. Розгляд вказаного клопотання було відкладено судом до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 04.09.2017р. представниками учасників судового процесу подано спільне клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено з урахуванням наступного.

Ухвалою від 04.09.2017р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.09.2017р.

Представником позивача за первісним позовом 11.09.2017р. через відділ діловодства суду було подано заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, вказаним учасником судового процесу через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи до моменту затвердження сторонами мирової угоди по справі.

Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом, заслухавши пояснення представників інших учасників судового процесу, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи, проте, з метою надання сторонам можливості ознайомитись з поданою 11.09.2017р. заявою про зміну предмету первісного позовом. З огляду на наведене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» було частково задоволено судом.

У судовому засіданні 11.09.2017р. представником третьої особи 3 за первісним позовом було надано пояснення з приводу раніше поданого клопотання про залучення Міністерства оборони України в якості відповідача 2 за первісним позовом та підтримано останнє.

Судом було розглянуто та відхилено клопотання Міністерства оборони України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідачем слід вважати особу, яка залучається до участі у справі за вказівкою позивача чи з ініціативи суду, внаслідок припущення, що вона порушила чи оспорює права позивача. Зазвичай відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах.

Частинами 1, 4 ст.24 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Однак, виходячи з предмету та підстав первісного позову, у даному випадку суд не вбачає достатніх підстав для залучення Міністерства оборони України в якості відповідача 2 за первісним позовом.

Представником третьої особи 2 за первісним позовом у судовому засіданні 11.09.2017р. було подано клопотання про витребування доказів.

Представниками відповідача за первісним позовом та третьої особи 1 проти задоволення означеного клопотання було надано заперечення.

Клопотання Концерну «Військторгсервіс» було розглянуто та залишено судом без задоволення з урахуванням наступного.

За приписами ст.38 Господарського кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Суд зауважує, що причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові від 20.10.2010р. Вищого господарського суду України по справі №16/196-09.

Проте, клопотання Концерну «Військторгсервіс» про витребування доказів не відповідає приписам ст.38 Господарського кодексу України, внаслідок чого останнє задоволенню не підлягає.

Ухвалою від 11.09.2017р. розгляд справи було відкладено на 18.09.2017р.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання 18.09.2017р. не з'явився, проте, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники присутніх учасників судового процесу проти задоволення вказаного клопотання надали заперечення.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Фонду державного майна України про відкладення розгляду спору.

Представником позивача за первісним позовом було подано заяву про зміну предмету позову, яка судом розглянута та прийнята як така, що відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.09.2017р. представником позивача за первісним позовом було надано усні пояснення по суті спору, відповідно до змісту яких первісні позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представником третьої особи 1 було надано усні пояснення з приводу первісних позовних вимог, згідно змісту яких останні підтримано.

Представником третьої особи 2 надано усні пояснення з приводу первісного позову, відповідно до яких проти задоволення останнього надано заперечення.

Представником третьої особи 3 у судовому засіданні 18.09.2017р. надано усні пояснення з приводу первісного позову, відповідно до яких проти задоволення останнього надано заперечення.

Представником позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 18.09.2017р. надано усні пояснення з приводу зустрічного позову, згідно змісту яких останній підтримано в повному обсязі.

Представниками відповідачів 1 та 2 з приводу зустрічних позовних вимог було надано заперечення.

Представником третьої особи 3 зустрічний позов було підтримано.

У судовому засіданні 18.09.2017р. представником позивача за зустрічним позовом було подано клопотання про витребування доказів та виклик директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп» в судове засідання для надання пояснення по справі.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку щодо частково задоволення клопотання представника Концерну «Військторгсервіс», а саме в частині витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп» доказів набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, що є об'єктом оренди за договором від 10.11.2016р., в іншій частині клопотання про витребування доказів залишено без задоволення.

Клопотання Концерну «Військторгсервіс» в частині виклику в судове засідання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп» залишено судом без задоволення з урахуванням наступного.

За приписами ч.1 ст.30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Наразі, суд зауважує, що виклик у судове засідання посадових осіб сторін є правом, а не обов'язком суду.

Проте, у даному випадку, виходячи з предмету та підстав первісного та зустрічного позовів, суд не вбачає за доцільне викликати у судове засідання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп» для надання пояснення по справі.

Ухвалою від 18.09.2017р. розгляд справи відкладено на 25.09.2017р.

Представником позивача за первісним позовом 25.09.2017р. через відділ діловодства суду було подано заяву про затвердження вирової угоди, а у судовому засіданні представником заявника надано усні пояснення, відповідно до яких вказану заяву підтримано.

Представником відповідача за первісним позовом означену заяву було підтримано.

Представниками третіх осіб 2 та 3 було надано усні пояснення з приводу означеної заяви, згідно змісту яких проти її задоволення надано заперечення.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про затвердження мирової угоди.

Представником позивача за зустрічним позовом 25.09.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

25.09.2017р. представником третьої особи 3 через відділ діловодства суду було подано додаткові письмові пояснення по справі.

Представники третіх осіб 1 та 3 у судове засідання 25.09.2017р. не з'явились, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представником позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 25.09.2017р. було подано заяву про вихід суду за межі позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 25.09.2017р. надав пояснення по суті первісного та зустрічного позовів.

Учасниками судового процесу також було надано усні пояснення по суті первісних та зустрічних позовних вимог.

Представником позивача за первісним позовом у судовому засіданні було подано додаткові письмові пояснення по справі та заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для ознайомлення з документами, що подані представником позивача за зустрічним позовом, яке судом розглянуто та задоволено.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.09.2017р.

28.09.2017р. представником позивача за первісним позовом було подано заяву №27/09/17/1 від 27.09.2017р. про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17.

Обґрунтовуючи означену заяву, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» посилався на те, що у судовому засіданні 25.09.2017р. судом було відхилено клопотання позивача та відповідача за первісним позовом про затвердження мирової угоди по справі. На думку заявника, означені дії суду позбавили сторін можливості мирного врегулювання спору, що вказує на наявність ознак упередженості судді у розгляді справи.

28.09.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп» через відділ діловодства суду було подано заяву №40-с від 28.09.2017р. про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17.

В обґрунтування своїх вимог третя особа 1 посилалась на те, що судом під час розгляду справи 25.09.2017р. було безпідставно відхилено заяву позивача за первісним позовом про затвердження мирової угоди по справі. За твердженнями відповідача 2 за зустрічним позовом, означені дії суду свідчать про наявність ознак упередженості судді Спичака О.М. при розгляді справи №910/5005/17, а отже, і про наявність підстав для його відводу.

Ухвалою від 29.09.2017р. судом було відмовлено в задовленні заяв №40-с від 28.09.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвесГруп» та №27/09/17/1 від 27.09.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17.

28.09.2017р. представником відповідача за первісним позовом було подано заяву про здійснення технічної фіксації судового процесу по справі. Вказана заява була розглянута та задоволена судом.

У судовому засіданні 29.09.2017р. представником позивача за первісним позовом було подано клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення пов'язаних справ.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні означеного клопотання з урахуванням наступного.

За приписами ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Аналогічну правову позицію наведено у п.3.16 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник посилався на те, що у провадженні Окружного адміністративного суду м.Києва знаходяться справа №826/18757/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані» до Державного реєстратора Кендзьори Вікторії Ярославни Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій щодо внесення реєстраційного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно майнового комплексу по пров.Бородянський, 3 та скасування державної реєстрації й справа №826/18756/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані» до Приватного нотаріуса Бармія Ніно Геннадіївни про визнання протиправними дій щодо внесення реєстраційного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно майнового комплексу по пров.Бородянський, 3 та скасування державної реєстрації речових прав.

Проте, за висновками суду, обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть бути встановлені судом в межах розгляду цієї справи на підставі оцінки доказів, представлених сторонами, а наявність спору у справах №826/18757/16 та №826/18756/16 не унеможливлює вирішенню по суті розглядуваного спору між сторонами.

До того ж, за висновками суду, задоволення клопотання позивача за первісним позовом могло призвести до затягування строків розгляду справи, а отже, порушення вимог Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Отже, з огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для задоволення клопотання позивача за первісним позовом про зупинення провадження по справі.

У судовому засіданні 29.09.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» було подано заяву №28/09/17/1 від 28.09.2017р. про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17.

В обґрунтування вказаної заяви позивач за первісним позовом посилався на те, що судом було безпідставно відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про зупинення провадження по справі. Вказані дії суду, на думку заявника, вказують на наявність ознак упередженості судді та наявність підстав для його відводу від розгляду справи.

Ухвалою від 29.09.2017р. судом було відмовлено в задоволенні заяви №28/09/17/1 від 28.09.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17.

У судовому засіданні 29.09.2017р. представником позивача за первісним позовом було подано клопотання про витребування доказів.

Вказані клопотання було розглянуто та задишено судом без задоволення виходячи з наступного.

За приписами ст.38 Господарського кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Суд зауважує, що причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові від 20.10.2010р. Вищого господарського суду України по справі №16/196-09.

Проте, за висновками суду, в матеріалах справи наявні докази для правильного та справедливого вирішення спору, що вказує на недоцільність витребування нових доказів по справі. До того ж, суд зауважує, що заявником не наведено суду доказів неможливості самостійного отримання документів, які заявлено до витребування від Концерну «Військторгсервіс» та Міністерства оборони України.

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, з метою недопущення затягування строків розгляду справи, судом було відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача за первісним позовом про витребування доказів.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 29.09.2017р. представником позивача за первісним позовом також було подано клопотання про залучення до участі у розгляді справи, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмету спору Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кендзьори Вікторії Ярославни та Приватного нотаріуса Бармія Ніно Геннадіївни.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні означеного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» з огляду на наступне.

Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

За змістом п.1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Наразі, заявником не наведено належного обґрунтування впливу рішення по даній справі на права та обов'язки Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кендзьори Вікторії Ярославни та Приватного нотаріуса Бармія Ніно Геннадіївни. При цьому, за висновками суду, внаслідок прийняття судового рішення по розглядуваній справі на вказаних осіб не буде покладено нових обов'язків та не виникне нових прав.

За таких обставин, враховуючи все наведене вище, з огляду на позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залучення до участі у розгляді справи перелічених вище третіх осіб є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 29.09.2017р. представником позивача за первісним позовом було подано заяву №28/09/17/2 від 28.09.2017р. про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17.

В обґрунтування вказаної заяви представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» посилався на безпідставне відхилення судом клопотань позивача за первісним позовом про витребування доказів, що , на думку заявника, свідчить про наявність ознак упередженості судді та є підставою для відводу.

Розглянувши заяву №28/09/17/2 від 28.09.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про відвід судді, суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Згідно зі ст.20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч.3 ст.2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно до п.1.2.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

З системного аналізу наведеного вище полягає, що чинним законодавством визначено підстави для відводу судді від розгляду справи, проте, слід зауважити, що здійснення суддею тих чи інших процесуальних дій, зокрема, розгляд та відхилення клопотань та заяв учасників судового процесу ніяким чином не може свідчити про упередженість суду.

Суд звертає увагу заявника на те, що у даному випадку відмова суду в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про витребування доказів, яка на думку, позивача за первісним позовом є безпідставною, може бути підставою для оскарження дій суду в апеляційному порядку з урахуванням приписів ст.106 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що доводи позивача за первісним позовом стосовно наявності підстав для відводу судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17 є необгрунтованими, приймаючи до уваги, що наявності інших підстав, які б викликали сумніви щодо неупередженості судді не встановлено, заява №28/09/17/2 від 28.09.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17 підлягає залишенню без задоволення.

Одночасно, суд вважає за необхідне зауважити, що фактично підстави відводів, які заявляються представником позивача за первісним позовом, є ідентичними та зводяться до відмови суду в задоволенні численних клопотань вказаного учасника судового процесу.

У п.1.2.5 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Проте, у наведеному пункті також наголошено, що згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви №28/09/17/2 від 28.09.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/5005/17.

Суддя Спичак О.М.