Ухвала суду № 69346611, 03.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/91/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.10.2017 Справа № 908/2617/16

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Корсун В.Л., суддя Мірошниченко М.В.,

при секретарі Осоцькому Д.І.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро про відстрочку виконання рішення

у справі № 908/2617/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арні 2010, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро, м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 40 334,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача (заявника) ОСОБА_1, довіреність № 01/17 від 05.01.2017р.

ВСТАНОВИВ:

28.02.2017 року господарським судом Запорізької області у справі № 908/2617/16 прийнято рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ТОВ Арні 2010, стягнуто з ТОВ Авангард-Агро (код ЄДРПОУ 36836110) на користь ТОВ Арні 2010 (код ЄДРПОУ 37359594) заборгованість за договором на поставку нафтопродуктів № 335/2015 від 17.09.2015 року у розмірі 33 196 грн., 3 % річних у розмірі 520 грн. 15 коп., суму пені у розмірі 4 513 грн. 11 коп., інфляційні витрати у розмірі 2 104 грн. 09 коп., 1 449 грн. 96 коп. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2017 року у справі № 908/2617/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Агро", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 року у справі № 908/2617/16 задоволено частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 року у справі № 908/2617/16 в частині стягнення заборгованості за договором на поставку нафтопродуктів № 335/2015 від 17.09.2015 р. у сумі 33 196,00 грн., та судового збору у сумі 1449,96 грн. змінено.

Викладено абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 року в такій редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро (код ЄДРПОУ 36836110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арні 2010 (код ЄДРПОУ 37359594) заборгованість за договором на поставку нафтопродуктів №335/2015 від 17.09.2015 року у розмірі 30 494 грн. 00 коп., суму пені у розмірі 4 513 грн. 11 коп., інфляційні витрати у розмірі 2 104 грн. 09 коп., 1352 грн. 78 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Арні 2010 (код ЄДРПОУ 37359594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро (код ЄДРПОУ 36836110) витрати зі сплати судового збору, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою у сумі 117 грн. 96 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 року по справі № 908/2617/16 залишено без змін.

26.06.2017 року на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2017 року у справі № 908/2617/16 видано відповідні накази.

Ухвалою від 19.07.2017р. заяву ТОВ Арні 2010 про видачу дублікату наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.2017 року залишено без задоволення.

Ухвалою від 22.08.2017 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро від 11.08.2017 № 29 про заміну вибулої сторони правонаступником у справі № 908/2617/16 відмовлено.

22.09.2017 року до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро з заявою про відстрочку виконання судового рішення у праві № 908/2617/16 від 28.02.2017р.

22.09.2017 року протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву призначено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Корсун В.Л., суддя Мірошниченко М.В.

Ухвалою суду від 25.09.2017 року заява прийнята до розгляду колегією суддів, розгляд призначено на 03.10.2017 року о 09 год. 40 хв.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг бази даних Діловодство спеціалізованого суду.

В судовому засіданні 03.10.2017 року представник заявника (відповідача, боржника у справі) підтримав заяву про відстрочку виконання рішення.

Обґрунтовуючи неможливість на даний час виконати рішення суду у даній справі, заявник посилається на скрутне фінансове становище підприємства. Зазначає, що кошти на рахунку підприємства відсутні, оскільки основним видом діяльності ТОВ Авангард-Агро є вирощування та реалізація зернових культур, та дана діяльність дає підприємству сезонне отримання прибутку, яка припадає на збирання врожаю пшениці та ячменя на липень-серпень місяці. На підставі викладено, останній просить відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017р. у справі № 908/2617/16 до 31 серпня 2018 року.

Позивач (стягувач за наказом) в судове засідання 03.10.2017 року свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що ст. 121 ГПК України господарському суду надано десятиденний строк для розгляду і вирішення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, а також те, що позивач був належним чином, у відповідності до вимог ГПК України, повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву про розстрочку виконання рішення за відсутністю представника позивача, за наявними матеріалами.

Розглянувши заяву ТОВ Авангард-Агро про відстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 по справі № 908/2617/16 виходячи з наступного:

Стаття 129 Конституції України та частина перша статті 115 Господарсько процесуального кодексу України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до положень пункту 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Також, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. та № 11-рп/2012 від 25.04.2012р. виконання судового рішення є невідємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом (абзац другий підпункту 7.1 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України).

Відповідно до п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Господарське процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

Оцінивши вказані заявником обставини, суд зазначає, що і позивач і відповідач є суб'єктами господарської діяльності, тому невиконання зобов'язань в однаковій мірі впливає на матеріальний стан обох підприємств та може бути підставою до понесення ними збитків. Несвоєчасне виконання рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та впливає на його фінансовий стан, що може призвести до негативних наслідків господарської діяльності останнього.

Оскільки законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що наведені заявником підстави для відстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки: по-перше, скрутне фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось обєктивних, незалежних від відповідача обставин, по-друге, після прийняття постанови Донецького апеляційного господарського суду 15.06.2017 року у даній справі минув вже певний проміжок часу, а саме трохи більше 3 місяців та за цей проміжок часу відповідач не здійснив жодного платежу, по-третє, заявник не надав доказів на підтвердження того, що впродовж терміну відстрочки поліпшиться його господарська діяльність та фінансове становище.

Таким чином, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та швидке знецінення грошових коштів, внаслідок інфляційних процесів у Державі, приймаючи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість.

Відповідач посилається на звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2017 року, відповідно до якого збиток від підприємницької діяльності за звітній період перевищив показник за аналогічний період попереднього року, та на довідку ПАТ Мотор-Банк, відповідно до якої станом на 15.09.2017 року у ТОВ Авангард-Агро відсутні кошти на поточному рахунку.

Законом України Про підприємництво встановлено, що підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, в ході здійснення своєї підприємницької діяльності відповідач діє на власний розсуд та має і повинен розуміти всі ризики, які можуть мати його правовідносини з контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що виходячи з змісту приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. сама лише збитковість підприємства не є тою виключною обставиною у спірних правовідносинах, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього коштів, оскільки останнім не надано доказів того, що окрім рахунка, відкритого в ПАТ Мотор-банк в нього відсутні інші рахунки, відкриті в інших банках.

Як зазначає заявник, основним видом його діяльності є виключно вирощування зернових культур, в підтвердження чого надає довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 709848 від 13.12.2012 року.

Проте, суд відхиляє цей факт, оскільки відповідно до довідки АА № 709848, виданої 13.12.2012 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 209), ТОВ Авангард-Агро має правовий статус юридичної особи та зареєстрований в державному реєстрі підприємств та організацій України, як субєкт господарської діяльності. Видами діяльності підприємства за КВЕД -2010 зазначено: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічним речовинами;

46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Зазначені дані щодо субєкта підприємницької діяльності були внесені 07.12.2012 року.

Таким чином, вирощування сільськогосподарських культур є не єдиним напрямком діяльності підприємства, проте відповідачем не надано суду належних доказів того, що внаслідок вказаних ним обставин фінансовий стан підприємства погіршився настільки, що виконання зобов'язання є об'єктивно неможливим.

Судом не приймаються до уваги й посилання відповідача на те, що очікуваної суми від реалізації врожаю, збір якого відбудеться у кінці серпня 2018 року, буде достатньо для виконання рішення суду у даній справі, оскільки останнім не надано суду жодних доказів, які б свідчили, що після збору врожаю у нього буде фінансова можливість для погашення боргу перед позивачем у справі 908/2617/16, з урахуванням інших зобовязань.

Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Заявником не надано жодного документа, на підтвердження тяжкого фінансового стану ТОВ Авангард-Агро з 2016 по 2017 року, а саме фінансовий звіт підприємства (надано фінансовий звіт тільки за 1 півріччя 2017р.), баланс, кошти на рахунках у банках (крім ПАТ Мотор-банк), тощо.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість та не надав належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, коли строк виконання зобовязання за договором настав ще 14.07.2016 року.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд зазначив, що позитивним обовязком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконати, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Подані заявником документи, не свідчать, що з реалізацією сільськогосподарських культур на кінець серпня 2018 року у ТОВ Авангард-Агро буде фінансова можливість виконати судове рішення, а саме лише припущення щодо отримання грошових коштів з реалізації продукції не можуть бути достатньої підставою для відстрочення виконання рішення суду, в звязку з чим відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017р. по справі № 908/2617/16.

За таких обставин, суд вважає, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав, які свідчать про винятковість випадку та неможливість виконання рішення суду або роблять його неможливим, а також враховуючи фінансовий стан обох сторін, матеріальний інтерес позивача, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та невиконанням останнім зобовязань за договором з липня 2016 року, з урахуванням наявних інфляційних процесів в економіці держави, у звязку з чим, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 року у справі № 908/2617/16.

Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Агро про відстрочку виконання судового рішення від 28.02.2017 у справі № 908/2617/16 відмовити.

Головуючий суддя О. А. Топчій

Суддя В. Л. Корсун

Суддя М. В. Мірошниченко