
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2017 року Справа № 914/1090/16Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Вовка І.В.., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р.у справі№914/1090/16господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"до1)Виконавчого комітету Львівської міської ради, 2)Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, 3)Приватного підприємства "Галицький дворик"третя особаЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району"провизнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, усунення перешкод в користуванніза участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідача-1не з'явилися, були належно повідомлені,відповідача-2не з'явилися, були належно повідомлені,відповідача-3не з'явилися, були належно повідомлені,третьої особине з'явилися, були належно повідомлені,В С Т А Н О В И В :
Приватне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося в господарський суд Львівської області з позовом до відповідача 1: Виконавчого комітету Львівської міської ради, до відповідача 2: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, до відповідача 3:Приватного підприємства "Галицький дворик" про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, усунення перешкод в користуванні.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.01.2017 р. (суддя Запотічняк О.Д.), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. (судді: Костів Т.С., Орищин Г.В., Желік М.Б.) у позовних вимогах Приватного акціонерного товариства "Укрзалізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця", до відповідача 1-Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача 2-Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, до відповідача-3, Приватного підприємства "Галицький дворик", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району", про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, усунення перешкод в користуванні - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із постановою та рішенням судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову, рішення господарських судів скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 304 "Про передачу об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій" відділи комунального господарства районних адміністрацій були зобов'язані прийняти на баланс вулично-шляхове господарство, штучні споруди та всі об'єкти благоустрою, які розташовані в межах червоних ліній, зокрема і мережу зовнішнього освітлення.
З довідки до проекту рішення виконавчого комітету Львівської міської ради "Про передачу об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій вбачається, що дане рішення прийнято для впорядкування системи з фінансування і утримання об'єктів зовнішнього благоустрою.
Відтак, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету передбачено передачу на баланс районних адміністрацій об'єктів зовнішнього благоустрою на всій території м. Львова. Це дороги (вулично-дорожня мережа) протяжністю всього 580, 5 км; мости (всього 2 протяжністю 195 п.м.; шляхопроводи (15 шт. протяжністю 1112,4 п.м; освітлення (світлоточки, шафи управління, опори ліній електромереж).
Згідно п.3 Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 304, Управління інженерного господарства, ЛКП ЛШЕД районів, ЛКП "Львівсвітло" спільно з районними адміністраціями зобов'язані були провести повну інвентаризацію вказаних об'єктів, оформивши приймання передачу актами відповідно до територіального розподілу. На виконання рішення міськвиконкому від 18.09.2002 р. № 304, 25.09.2002 р. головою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради прийнято розпорядження від 25.09.2002 р №1156 "Про прийняття об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районної адміністрації", згідно з п.2 якого відділ комунального господарства районної адміністрації зобов'язано прийняти на баланс об'єкти зовнішнього благоустрою в термін до 30.09.2002 р.
Згідно акту приймання передачі об'єктів зовнішнього благоустрою та додатку до розпорядження від 25.09.2002 р. №1156 на баланс відділу комунального господарства Шевченківської районної адміністрації було передано зокрема і підземні переходи на вул. Б.Хмельницького-Грінченка та вул. Б.Хмельницького-Долинського. Розпорядженням Міського голови Львова від 25.11.2002 р. №577 затверджено акти приймання-передачі об'єктів зовнішнього благоустрою з балансів ЛКП "Львівсвітло" і ЛКП ЛШЕД районів на баланси відділів комунальних господарств районних адміністрацій.
За результатами розгляду звернення ПП "Галицький дворик" від 21.07.2015 р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 31.07.2015 р. № 495 "Про облаштування торговельних майданчиків з тимчасовими торговельними павільйонами у підземному переході на вул. Б.Хмельницького - вул. Татарській", згідно якого приватному підприємству "Галицький дворик" надано дозвіл на облаштування торговельних майданчиків з тимчасовими торговельними павільйонами в підземному переході на вул. Б Хмельницького - вул. Татарській.
На виконання даного рішення, 01.09.2015 р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП "Галицький дворик" (орендар) укладено договір на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. Згідно умов договору орендареві надано у тимчасову оренду конструктивні елементи благоустрою комунальної власності пл. 152,36 кв.м. підземного переходу (тротуар, газон,тощо) за адресою: м.Львів, вул. Б.Хмельницького - вул.Татарська. Договір було укладено строком на 7 років з 01.09.2015 р. до 01.09.2022 р.
Звертаючись до суду, позивач Обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірний пішохідний тунель на вул. Б.Хмельницького перебуває на балансі залізниці з 1976 року, є державним майном та закріплений за залізницею на праві господарського відання.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем №3 ПП "Галицький дворик" розміщено павільйони в підземному переході на вул. Б.Хмельницького - вул. Татарській" на правових підставах, а саме на підставі Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.07.2015 р. № 495 та укладеного на підставі цього рішення договору, які є чинними.
Вищий господарський суд України не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Відповідно до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки та не взято до уваги також наявні в матеріалах справи докази позивача, а саме, не взято судами до уваги витяг з Єдиного державного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна від 01.12.2015 р., в якому балансоутримувачем тунелю є діл. Львів-Красне є ДТГО "Львівська залізниця" (правонаступником якого є позивач).
Також, суди не звернули уваги на те, що будівництво підземного тунелю по вул. Хмельницько-Татарській відбувалось за кошти залізниці, що зазначено в протоколі №4 від 12.02.1973 р.
Крім того, судам треба звернути увагу на те, що згідно наявного в матеріалах справи листа Виконавчого комітету Шевченківської районної ради міста Львова від 24.03.1977 р. та техніко-робочого проекту пішохідного тунелю від 05.11.1976 р. передбачено ведення даного тунелю в експлуатацію комісією Львівської залізниці, що також, зазначено в інвентарній картці №2246.
Отже, судам треба надати оцінку вищезазначеним доказам, а також надати оцінку наявному в матеріалах справи копію додатку до наказу ПАТ "Укрзалізниця" від 01.12.2015 р, №047, яким затверджено перелік майна ПАТ "Укрзалізниця".
Також, господарськими судами попередніх інстанцій не враховано, що предметом оскаржуваного договору є державне майно. Сторони не ініціювали питання щодо залучення до участі у справі Фонду державного майна України чи інших органів, а господарські суди попередніх інстанцій за власною ініціативою таку процесуальну дію не вчинили.
Таким чином, при новому розгляді місцевому господарському суду слід залучити до участі у справі Фонд державного майна України, а також вирішити питання щодо необхідності залучення до участі у справі будь-якого іншого органу, виходячи з характеру спірних правовідносин.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р.).
Таким чином, оскільки суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. та рішення господарського Львівської області від 11.01.2017 р. у справі № 914/1090/16 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий - суддя Б.М. Грек
Судді І.В. Вовк
С.К. Могил
Судове рішення № 69346390, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 03.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/1090/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: