
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2017 року Справа № 910/2589/17Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Вовка І.В., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг Акціонерного товариства Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.)на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 р.у справі№910/2589/17господарського судуміста Києваза позовомМіністерства інфраструктури Українидо1)Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", 2)Акціонерного товариства Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.)треті особи1)Кабінет Міністрів України, 2)Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст"пропро стягнення суми, зобов'язання вчинити певні діїза позовом третьої особи із самостійними вимогамиДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізницядоАкціонерного товариства Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.)треті особи1)Кабінет Міністрів України, 2)Міністерства інфраструктури України 3)Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст"простягненняза участю представників від: позивачаКоренчук О.М.відповідача-1Фролова В.О.відповідача -2Осики С.В.третьої осби-1Кучеренкова В.Б.третьої осби-2не з'явилисяВ С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2017 р. (суддя Головіна К.І.) у справі №910/2589/17 відмовлено у задоволенні позову Міністерства інфраструктури України до Державного територіального-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Dogus Insaat ve Ticaret A.S., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст", про стягнення 110 000,00 доларів США, зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовлено у задоволенні позову Державного територіального-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Dogus Insaat ve Ticaret A.S., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст", про стягнення 110 000,00 доларів США.
Визнано недійсним пункт 13.2 договору підряду на виконання будівельних робіт №ДЗ/ДН-6-0415 від 14.11.2004 р., укладеного між Акціонерним товариством Dogus Insaat ve Ticaret A.S. та Державним територіального-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця".
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Акціонерне товариство Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині визнання недійсним пункту 13.2 договору підряду на виконання будівельних робіт №ДЗ/ДН-6-0415 від 14.11.2004 р., укладеного між Акціонерним товариством Dogus Insaat ve Ticaret A.S. та Державним територіального-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця". Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просив відновити пропущений строк подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 р. (судді: Л.Г. Смирнова, С.А. Пашкіна, М.Г. Чорногуз) відмовлено Акціонерному товариству Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2017 р. у справі №910/2589/17. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 р. у справі №910/2589/17 з доданими до неї матеріалами повернуто Акціонерному товариству Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати та направити справу до Київського апеляційного господарського суду на розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як визначено у статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
При цьому, ч. 1 ст. 93 ГПК України унормовано, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
17.05.2017 р. господарським судом міста Києва прийнято рішення по суті.
За відсутності повного тексту вищевказаного рішення, який не був виготовлений на час винесення в судовому засіданні 17.05.2017 р., в якому був присутній представник скаржника, сторона процесу має право очікувати на його виготовлення та надсилання їй як мінімум 5 днів (що і було зроблено місцевим господарським судом).
Зі відбитку штампу на зворотньому останньому листі рішення місцевого господарського суду від 17.05.2017 р. вбачається, що даний судовий акт було надіслано всім учасникам судового процесу 25.05.2017 р.
Водночас, з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 р. Акціонерного товариства Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) звернулося 01.06.2017 р., що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 р. вищезазначену апеляційну скаргу було повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст.97 ГПК України.
Акціонерне товариство Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) 16.06.2017 р. повторно звернулось до апеляційною скаргою та з клопотання про поновлення пропущеного строку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2017 р. апеляційну скаргу було повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст.97 ГПК України.
Вищий господарський суд не може погодитись з висновками апеляційного господарського суду та вважає їх не обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 85 ГПК України прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку внаслідок неодноразового звертання до суду за захистом своїх порушених прав не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин.
Отже, Вищий господарський суд України вважає, що відповідачем-2 первісна апеляційна скарга була подана своєчасно; по-друге, не підтверджується зволікання при повторній подачі апеляційної скарги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлення в межах визначеного строку на оскарження вручення ухвал суду про повернення апеляційної скарги без розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року (Reports 1998-VIII, с. 3255, п. 45) вказано, що строки на апеляційне оскарження, безумовно, мають на меті забезпечення здійснення належного правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Однак норми, про які йде мова, або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби юридичного захисту. Суд підкреслює, що, оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, воно стосується не тільки проблеми трактування правової норми в звичайному сенсі, але й проблеми недоцільного формулювання процесуальної вимоги, яка може перешкоджати розгляду позову по суті, таким чином, спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., Mutatis mutandis, Miragall Escolano and Others v. Spain, N 38366/97, п. 37, ЄКПЛ 2001-I; та Zvolsku and Zvolska v. the Czech Republic, N 46129/99, п. 51, ЄКПЛ 2002-IX).
У справі "Куликов та інші проти України" (Заяви № 5114/09 та 17 інших) Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 січня 2017 року (п. 129) наголосив на тому, що у випадку, коли заявник має право на отримання ex officio письмової копії остаточного рішення національного суду, мети і цілі пункту 1 статті 35 Конвенції буде дотримано при початку відліку шестимісячного строку від дати вручення паперової копії рішення, а у випадках, коли національне законодавство не передбачає такого вручення, Суд вважає за доцільне в якості відправної точки використовувати дату, у яку рішення було остаточно сформульовано, тобто моменту, коли сторони беззаперечно мали можливість ознайомитись з його змістом (див., серед інших рішень, рішення у справі "Огюз проти Туреччини" (Oрuz v. Turkey) (ухв.), № 14040/10, пункті 31, від 5 листопада 2013 року, з наступними посиланнями). У випадку, якщо суд публічно проголосив резолютивну частину остаточного рішення і надав коротке усне пояснення причин такого рішення, але заявник лише згодом отримав можливість ознайомитись з письмовим обґрунтуванням такого рішення, початком перебігу шестимісячного строку вважається остання дата (див. рішення у справі "П'єнтка проти Польщі" (Pietka v. Poland), заява № 34216/07, пункти 44-46, від 16 жовтня 2012 року).
При цьому слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Таким чином, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень.
Отже, суд касаційної інстанції вважає, що поверненням апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.
Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу не можна визнати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 р. у справі № 910/2589/17 скасувати.
Зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 р. у справі №910/2589/17 - скасувати.
Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді І. В. Вовк
С. К. Могил
Судове рішення № 69346326, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 03.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/2589/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: