
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2017 року Справа № 910/3819/17Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Кондратової І.Д.розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017у справі№ 910/3819/17 Господарського суду міста Києва за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"простягнення 28 653,51 грнза участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" суми страхового відшкодування в розмірі 28 653,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування, отримав, в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат, право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі №910/3819/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 28 653,51 грн страхового відшкодування та 1 600 грн судового збору.
Не погоджуючись з рішеннями судів, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 та рішення місцевого господарського суду від 10.04.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.10.2013 між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та підприємством з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" (страхувальник) укладено генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку №28-0199-2700/14-AVIS, відповідно до умов якого позивачем було застраховано, зокрема, майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованими транспортними засобами та додатковим обладнання, встановленим на транспортним засобах, зазначених у додатку №1 до цього договору, у тому числі, транспортним засобом "Skoda Spaceback", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Пунктом 9.2 договору період прийняття на страхування транспортних засобів в рамках цього договору встановлено з 01.01.2014 по 31.12.2015.
16.10.2015 на вулиці Народного ополчення, 35 у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Skoda Spaceback", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, транспортного засобу "Opel", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, власником якого є ОСОБА_7
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 24.12.2015 у справі №760/21744/15-п встановлено, що 16.10.2015 ОСОБА_6, керуючи автомобілем "ЗАЗ VIDA", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не надав переваги в русі автомобілю марки "Opel", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який рухався по головній дорозі, та здійснив з ним зіткнення, після чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки "Skoda", НОМЕР_1 (з урахуванням постанови від 05.08.2016 про виправлення описки). ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
16.12.2015 ТОВ "Бровари Моторс" виставлено Підприємству з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" рахунок-фактуру №СФ-0001018, згідно з яким вартість матеріалів та робіт з відновлення транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 29 653,51 грн з ПДВ.
Надання ТОВ "Бровари Моторс" послуг з ремонту автомобіля "Skoda Spaceback", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 29 653,51 грн підтверджується актом наданих послуг №БН-0000911 від 16.12.2015.
Страховим актом №ДККА-47325 від 25.01.2016 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 16.10.2015, страховим випадком та призначив до виплати Підприємству з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" страхове відшкодування за Договором у розмірі 29 653,51 грн.
26.01.2016 позивачем виплачено страхувальнику, Підприємству з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ", страхове відшкодування в сумі 29 653,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1262 від 26.01.2016.
Судами встановлено, що 15.10.2015 між ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АІ/8754913), а саме транспортного засобу "ЗАЗ VIDA", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, строком дії з 15.10.2015 по 14.10.2016, з лімітом відповідальності за майнову шкоду 50 000 грн та розміром франшизи 1 000 грн.
Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 28 653, 51 грн.
Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому з відповідача слід стягнути вказану суму в порядку регресу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, якого визнано винним у вчиненні дорожньої транспортної пригоди, застраховано ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" відповідно до полісу №АІ/8754913 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то в даному випадку особою, відповідальною за завдані збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності та нормами вказаного Закону, є відповідач.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як вже зазначалось вище, згідно з рахунком-фактурою №СФ-0001018 від 16.12.2015, виставленим ТОВ "Бровари Моторс", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 29 653,51 грн, відповідно до страхового акту №ДККА-47325 від 25.01.2016 та розрахунку суми страхового відшкодування, наданий позивачем, розмір страхового відшкодування також складає 29 653,51 грн.
На підставі чого, позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 29 653,51 грн Підприємству з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ", що підтверджується платіжним дорученням №1262 від 26.01.2016.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8754913, розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну становить - 50 000 грн 00 коп., франшизи - 1 000 грн 00 коп.
Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо невиконання відповідачем зобов'язання щодо відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблений вірний висновок про те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому з відповідача слід стягнути 28 653, 51 грн в порядку регресу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили в повному обсязі позовні вимоги.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/3819/17 - без змін.
ГоловуючийН. Нєсвєтова Судді:І. Вовк І. Кондратова
Судове рішення № 69346299, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 04.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/3819/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: