Постанова № 69346270, 03.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Справа № 909/839/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Вовка І.В., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Калуське лісове господарство"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.02.17у справі№909/839/16господарського судуІвано-Франківської областіза позовомДержавної екологічної інспекції в Івано-Франківській областідоДержавного підприємства "Калуське лісове господарство"простягнення сумиза участю представників від:позивачаСворака І.Б. (дов. від 12.01.17),відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Калуське лісове господарство" про стягнення 135 716,91 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.16 у справі №909/839/16 (суддя Неверовська Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Малех І.Б., судді: Давид Л.Л., Михалюк О.В.) позов задоволений повністю. Судові акти мотивовані недодержанням відповідачем обов'язків із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, як постійного лісокористувача, що має нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев. А тому вимоги про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу є обґрунтованими, виходячи із вимог законодавства про презумпцію вини у даній сфері правовідносин.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач просив касаційний суд їх скасувати, у позові відмовити повністю. Скарга мотивована невірним застосуванням господарськими судами вимог матеріального законодавства, а саме: ст.ст.19, 86, 89, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст.68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.22, 1166 ЦК України та процесуального законодавства: ст.ст.22, 33, 43, 84-85 ГПК України. На думку скаржника, судами у порушення зазначених приписів прийнято процесуальні акти, якими на скаржника покладено відповідальність за шкоду, нанесену невстановленими слідством у кримінальному провадженні третіми особами; не враховано необхідність доведення складових правопорушення для застосування цивільної відповідальності, не встановлено причинного зв'язку між виконанням відповідачем своїх службових обов'язків та вчиненими рубками.

Позивач надав відзив, просивши судові акти залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області підчас позапланових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, проведених 15.11.13, 10.12.13 та 16.12.14 на території підзвітній Державному підприємству "Калуське лісове господарство", виявлено факти неналежного виконання підприємством обов'язків по охороні та збереженню лісу, про що складено відповідні акти.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 15.11.13 №1137 вбачається, що Інспекцією здійснена перевірку на території лісового фонду лісового обходу №5, Підмихайлівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" і встановлена незаконна вирубка дерев на території лісового фонду:

1) у кварталі №9 виділ №17 вирубка: -3 сироростучих дерева породи "ялина" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 22; 23; 21 см, -2 сухостійних дерев породи "ялина" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 24; 27 см; -1 сироростуче дерево породи "ялиця" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 10 см;

2) у кварталі №9 виділ №№14,20 вирубка: -7 сироростучих дерев породи "ялина" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 22; 15; 25; 27; 29; 23; 21 см, -10 сухостійних дерев породи "ялина" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 43; 59; 28; 31; 29; 31; 28; 35; 35; 43 см; -1 сироростуче дерево породи "ялиця" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 16 см;

3) у кварталі №18 виділ № 3 вирубка: -4 сироростучих дерев породи "дуб" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 32; 62; 67; 53 см, -5 сухостійних дерев породи "дуб" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 24; 29; 26; 55; 65 см; -3 сироростучих дерева породи "ялина" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 16; 15; 31 см.

Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови КМУ від 23.07.08 №665, сума шкоди, завданої лісу незаконною порубкою становить 59 648,95 грн.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 10.12.13 №1221, вбачається, що Інспекцією здійснена перевірку на території лісового фонду лісового обходу №5, Підмихайлівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" і встановлена незаконна вирубка дерев на території лісового фонду:

1) у кварталі №9 виділ №12 вирубка: -13 сироростучих дерев породи "ялина європейська" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 29; 27; 27; 30; 28; 33; 34; 30; 33; 19: 22; 26; 25 см;

2) у кварталі №18 виділ №2 вирубка: -3 сироростучих дерева породи "ялина європейська" діаметром дерева у корі біля шийки кореня - 56; 54; 52 см.

Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови КМУ від 23.07.08 №665, сума шкоди, завданої лісу незаконною порубкою становить 36 932,75 грн.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 16.12.14 вбачається, що Інспекцією здійснена перевірку на території лісового фонду лісового кварталу №39 державного лісового фонду Довго-Войнилівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" і встановлена незаконна вирубка дерев на території лісового фонду:

1) у кварталі №39 виділ №8 вирубка: сироростучих дерев породи "дуб звичайний" - 5 шт., діаметром: 78, 53, 61, 66, 60 см та 2 дерева породи "вільха" діаметром: 28, 28 см.

Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови КМУ від 23.07.08 №665, сума шкоди, завданої лісу незаконною порубкою становить 39 135, грн.

Вищенаведені акти перевірок підписано посадовими особами відповідача без зауважень, в установленому порядку акт не оскаржувався, через що є належним доказом правопорушення природоохоронного законодавства.

Задовольняючи повністю позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що зміст положень п.1 ч.2 ст.19, п.5 ст.64, ч.ч.1, 5 ст.86, п.5 ч.2 ст.105 та ст.107 Лісового кодексу України зобов'язує відповідача, як постійного лісокористувача нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території.

Цивільно-правова відповідальність за порушення лісового законодавства покладена не тільки на осіб, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також й на постійних лісокористувачів, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень, внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Оскільки, незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами, вказує на факт протиправної бездіяльності лісокористувача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки попередніх інстанцій вірними, зважаючи на наступне.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ст.1166 ЦК України).

Отже, позадоговірна (деліктна) цивільно-правова відповідальність настає за умови наявності складу правопорушення, що обов'язково має містити такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкоду; в) причинний зв'язок між ними; г) вину заподіювача шкоди.

Зазначені підстави є загальними та необхідними у всіх випадках, якщо інше не обумовлено законом, для стягнення шкоди поза договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом 1 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципу сталого розвитку.

Згідно з ст.63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Положенням п.5 ст.64 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частинами 1, 5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України визначають комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, шляхом здійснення організації охорони і захисту лісів. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів.

Згідно з п.п.1, 5 ч.2 ст.105 цього Кодексу, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев), внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків.

Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи вимоги ст.ст.1166, 1172 Цивільного кодексу України у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести суду, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, суди правомірно виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійного лісокористувача, тобто на ДП "Калуське лісове господарство", яке й повинно нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев. Отже, вимоги про стягнення 135 716,91 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу є обґрунтованими.

А тому, колегія суддів вважає, що судові акти підлягають залишенню без змін, оскільки вони прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Калуське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.17 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.17 у справі №909/839/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. В. Вовк

С. К. Могил