Постанова № 69346261, 27.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Справа № 916/2161/16

Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддів:Корсака В.А., Данилової М.В., Алєєвої І.В.розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017у справі№ 916/2161/16 Господарського суду Одеської областіза позовомКерівника Котовської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної радидо1.Комунального закладу "Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів"; 2.Фермерського господарства "Вербиченька"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1.Управління обласної ради з майнових відносин; 2.Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації провизнання недійсним договору та повернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився- - відповідача 1Безкоровайна Л.А.- відповідача 2не з'явився- третьої особи 1не з'явився- третьої особи 2не з'явивсяГПУНасадчук Ш.Д.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Керівник Котовської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Комунального закладу "Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів" та Фермерського господарства "Вербиченька" про визнання недійсним договору про спільну діяльність щодо використання земель підсобного господарства від 12.01.2016 та повернення Фермерським господарством "Вербиченька" земельної ділянки державної форми власності площею 55 га, розташованої на території Балтської міської ради Одеської області за межами населеного пункту (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.11.2016).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 (головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді: Бездоля Д.О., Волков Р.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 (головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Головея В.М.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що спірний договір не відповідає вимогам ст.ст. 31, 92, 93, 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 1130-1132 Цивільного кодексу України, а також не спрямований на настання обумовленим ним наслідків, що на думку прокурора, свідчить про його недійсність на підставі ч.ч. 1, 2, 5 ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та наявність підстав для звільнення 55 га земельної ділянки.

27.09.2017 від Фермерського господарства "Вербиченька" на адресу суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, які залучені до справи та враховані судом.

Одеська обласна рада, Управління обласної ради з майнових відносин, Комунальний заклад "Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів" не скористались своїм правом передбаченим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу не надали. Проте в силу приписів згаданої норми відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Одеська обласна рада, Фермерське господарство "Вербиченька", Управління обласної ради з майнових відносин, Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

У зв'язку з відпусткою судді Сибіги О.М. на підставі розпорядження керівника апарату № 08.03-04/4375 від 25.09.2017 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/2161/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2017, визначено колегію суддів у наступному складі: Корсак B.A. - головуючий, Данилова М.В., Алєєва І.В.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до п.1.1. Статуту „Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів для дітей з затримкою психічного розвитку" (надалі-Заклад), є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області інтереси яких представляє Одеська обласна рада в межах повноважень, визначених законодавством України.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, Балтській спеціальній школі-інтернату №1 надане у постійне користування 68,6 га землі для ведення підсобного сільського господарства відповідно до рішення Балтської міської ради народних депутатів від 30.06.1998 №124.

Згідно листа Відділу Держгеокадастру у Балтському районі Одеської області від 24.05.2016 №10-1508-99.11-1777/2-16, нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Балтській міській раді становить 32 104,88 га, що до площі в 55 га становить 1 765 768,4 грн.

12.01.2016 між КЗ „Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів" (сторона-1) та ФГ „Вербиченька" (сторона-2) укладено договір №1 про спільну діяльність по використовуванню земель підсобного господарства, згідно з яким сторони домовилися спільно діяти у сфері організації ведення підсобного господарства, вирощування, обробки продуктів рослинництва, запобігання деградації та ерозії земель, а також надання теоретичних знань та практичних навиків вихованцям в сфері біології та сільського господарства шляхом об'єднання ресурсів та зусиль для досягнення наступних спільних цілей: зміцнення матеріально-технічної бази сторін, забезпечення сторін продуктами рослинництва; забезпечення покращення кількісних та якісних показників харчування для контингенту сторони -1; запобігання деградації, ерозії земель сторони -1, забезпечення їх належного та ефективного використання із відтворенням родючості згідно із цільовим призначенням; проведення навчань вихованців інтернату щодо дослідження, вивчення рослин, отримання теоретичних та практичних навиків в сфері сільського господарства, використання та охорони земель, техніки безпеки при поводженні із обладнанням, інвентарем тощо (п.1.1.).

Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4, 2.2.5 договору Сторона-1 зобов'язується з моменту набрання чинності договором забезпечити безперешкодний доступ до території та земель Сторони-2, що знаходиться у Балтському районі Одеської області, площею 55 га; Надавати методичну, інформаційну та консультаційну допомогу Стороні-2 для реалізації цілей цього договору; Надавати трудову допомогу у засіванні, вирощуванні, збиранні продуктів рослинництва, внесені добрив, меліорації та охорони земель; Штатні працівники - трактористи протягом усього технологічного циклу вирощування сільськогосподарської продукції працюють на техніці фермерського господарства; Забезпечувати протягом календарного року охорону навчального підсобного господарства.

Сторона -2 для виконання цього договору зобов'язується забезпечити засівання, удобрювання, відновлення земель, а також наявність необхідного інвентарю, обладнання, речовин тощо (п.2.3.1.); Координувати діяльності сторін відповідно до технології і строків вирощування та збирання продуктів рослинництва. Своєчасно виконувати заходи із засівання, оброблення, збирання зазначених продуктів для реалізації цього договору (п.2.3.2.); Надавати Стороні -1 можливість проведення теоретичних та практичних занять із вихованцями з метою вивчення до дослідження рослин, отримання знань та навиків в сфері сільського господарства, поводження з інвентарем, обладнанням, дотримання правил технічної та пожежної безпеки (п.2.3.4).

Відповідно до п.4.2., п.4.3. договору координацію діяльності сторін відповідно до технології та строків вирощування, збирання переробки продуктів рослинництва здійснює Сторона-2. Координацію діяльності з проведення теоретичних та практичних занять на території земель протягом дії цього договору із вихованцями інтернату здійснює Сторона-1.

Пунктами 5.1., 5.2. сторони погодили, що Сторона-1 здійснює внесок власною працею, наявним інвентарем, обладнанням, технікою, а також можливістю доступу до земель з метою їх оброблення відповідно до цього договору. Сторона -2 здійснює внесок власною працею, посівними матеріалом, паливно-мастильними матеріалами, засобами захисту рослин, інвентарем, технікою.

Сторона -2 за результатами виконання цього договору отримує право власності на 80 % валового збору отриманої продукції рослинництва. Всі ризики пов'язані із вирощуванням та збиранням продуктів рослинництва несе Сторона-2. Сторона-1 за результатами виконання цього договору отримує право власності на 20% валового збору отриманої продукції рослинництва. У разі згоди Сторін Стороні-1 Стороною-2 доля може бути передана у натуральній формі вирощеної продукції рослинництва за цінами, які склалися на час проведення розрахунків (п.п.6.1.,6.2., 6.3.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021. Положення цього договору застосовуються до відносин, що виникли з 12.01.2016.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами укладено додаткову угоду про зміни договору про сумісну діяльність від 17.02.2016 № 58. Сторони погодили викласти п.6.1., п.6.2. договору в наступній редакції: Сторона-2 за результатами виконання цього договору отримує право власності на 80% доходів від вартості валового збору одержаної продукції рослинництва на кожну вкладену гривню витрат на сумісну діяльність, якщо інший розмір не буде вставлений додатковою угодою сторін з моменту розподілення доходів в натурі або грошовими коштами на кінець кожного господарського періоду/року. Сторона 1 по результатам виконання цього договору отримує право власності на 20% доходу на кожну вкладену гривню витрат на сумісну діяльність, якщо інший розмір не буде встановлений додатковою угодою сторін до моменту розподілення доходів в натурі або грошовими коштами на кінець кожного господарського періоду/року. (т.1 а.с.88).

На підтвердження виконання договору №1 КЗ „Балтською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №1 І-ІІ ступенів" надано довідку від 01.09.2016 №706, згідно якої в 2016 році здійснювалися роботи з сумісного оброблення ріллі при підготовці к посіву. (т. 1 а.с. 86).

Матеріали справи містять надані КЗ графіки роботи охоронників підсобного господарства за січень-листопад 2016, витяги з трудових книжок, витяги із класних журналів за 2015-2016 навчальний рік щодо проведення теоретичних та практичних занять із вихованцями школи, технологічну карту сумісного вирощування кукурудзи на зерно згідно договору про сумісну діяльність.

Згідно з листом Балтського відділення Котовської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 02.09.2016, 31.08.2016 КЗ „Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів" надав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, відповідно до якої зменшено нарахування земельного податку за земельну ділянку площею 55 га. Земельна ділянка площею 55 га використовувалася ФГ „Вербиченька" не по договору оренди, а згідно договору про спільну діяльність про використання земель підсобного господарства від 12.01.2016. У зв'язку з цим, надано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік.

Судами встановлено, що 20.10.2016 між КЗ „Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів" і ФГ „Вербиченька" укладено угоду про завершення збирання сумісно вирощеного врожаю кукурудзи, відшкодування витрат і розподіл прибутку між сторонами договору про сумісну діяльність від 12.01.2016 в редакції додаткової угоди від № 58 від 17.02.2016, згідно з п. 1. якої сторонами сумісно завершено збирання врожаю кукурудзи 2016 року з 55 га пахотних земель у розмірі 275 520 кг кукурудзи в зерні, 18% вологості (п.3.)(т. 1 а.с. 203).

Згідно з довідкою від 14.06.2016, яка складена комісією, призначеною Управлінням обласної ради з майнових відносин, внаслідок перевірки ефективності використання майна і земель, закріплених в т.ч. за Балтською спеціальною загальноосвітньою школою інтернатом №1, у січні 2016 укладений договір в ФГ „Вербиченька" на сумісне оброблення 55 га землі, де посіяно кукурудзу і жито, а 7,5 га засіяно люцерною. Окрім того, у довідці встановлено, що у штатному розписі наявні робітники підсобного господарства у кількості 5 од. Засоби, одержані від реалізації продукції підсобного господарства по звіту направлені на поліпшення матеріально-технічної бази школи.

Як вбачається із матеріалів справи предметом судового розгляду є вимога керівника Котовської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної ради про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 12.01.2016 та зобов'язання звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 55 га, розташовану на території Балтської міської ради Одеської області (за межами населеного пункту). Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом, прокурор посилався на те, що спірний договір від 12.01.2016 є удаваним, оскільки насправді між сторонами укладено договір оренди землі, вчиненням якого порушено вимоги законодавства, що регулюють відповідні відносини, а тому спірний договір є неукладеним, а земельна ділянка підлягає поверненню.

Ухвалюючи рішення у справі про відмову у позові, суди попередніх інстанцій керувалися приписами статей 1130-1131 Цивільного кодексу України, та з огляду на встановлені ними обставини відповідності умов договору від 12.01.2016 № 1 нормам згаданих статей, а також спрямованості дій відповідачів на настання наслідків, обумовлених договором, дійшли висновку про відсутність правових підстав для визнання цього договору недійсним та зобов'язання ФГ „Вербиченька" звільнити земельну ділянку площею 55 га.

Колегія вважає такий висновок судів достатньо обґрунтованим та зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом положень статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статей 626, 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

У відповідності до статті 1131 Цивільного кодексу України умовами договору про спільну діяльність, який укладається у письмовій формі, визначається координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статут виділеного для спільної діяльності майна, їх участь у результатах спільних дій (в тому числі в розподіленні прибутку, отриманого в результаті такої діяльності)та інше.

Відповідно до статті 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Згідно з частиною 1 статті 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі, грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Приписами частини 1 статті 1134 Цивільного кодексу України встановлено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Укладаючи договір про сумісну діяльність, сторони визначають обов'язок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією, тощо.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що згідно п. 5.1. договору КЗ „Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів" здійснює внесок власною працею, наявним інвентарем, обладнанням, технікою, а також можливістю доступу до земель з метою їх оброблення відповідно до цього договору.

В свою чергу, згідно п.5.2. договору ФГ „Вербиченька" здійснює внесок власною працею, посівними матеріалом, паливно-мастильними матеріалами, засобами захисту рослин, інвентарем, технікою.

Статті 1139 Цивільного кодексу України встановлено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Судами встановлено, що із фактично одержаного внаслідок сумісної діяльності сторін врожаю 275 520 кг кукурудзи в зерні і розділу 6, п.6.1., 6.2. договору про сумісну діяльність від 12.01.2016 в редакції докової угоди №58 від 17.02.2016 учасники договору дійшли згоди розподілити прибуток від такої діяльності у наступному відношенні: стороні -1= 1/5 від 275520 кг =55104 кг кукурудзи в зерні; стороні -2 =4/5 від 275520 кг =220416 кг кукурудзи в зерні.

З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ним норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, беручи до уваги встановлену чинним законодавством України презумпцію правомірності правочину та відсутність законодавчих приписів щодо нікчемності договору спільної діяльності від 12.01.2016 №1, встановивши: наявність умов договору про спільну діяльність, єдину мету такої діяльності, а також врахувавши відсутність платного володіння та користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору та повернення 55 га земельної ділянки.

При цьому колегія звертає увагу скаржника на те, що відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 916/2161/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

І.В. Алєєва