Ухвала суду № 69342893, 04.10.2017, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1219/17

УХВАЛА

04 жовтня 2017 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Кілійський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Кілійська районна державна адміністрація, Кілійська районна державна нотаріальна контора, про встановлення батьківства та визнання права власності на спадщину -

ВСТАНОВИВ :

17.07.2017 року позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи Кілійський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Кілійська районна державно адміністрація, Кілійська районна державна нотаріальна контора, про встановлення батьківства та виключення відомостей з актового запису про народження дитини, скасування свідоцтва про право власності та скасування права власності, а також визнання права власності на спадщину.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно п. 9 ст. 80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості.

З ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10від 17.10.2014 рокурозмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Однак, позивачем не надано жодних документів, які визначають вартість спірного майна, а також не надано доказів, які підтверджують визначену ним ціну позову. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити, чи правильно було визначено ціну позову, чи правильно позивачем сплачено судовий збір, та чи відповідає він вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 гривень.

У відповідності до п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В позовній заяві ОСОБА_1 виклала більше двох позовних вимог, однак в порушення п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» нею було сплачено судовий збір лише щодо двох позовних вимог.

Згідно з ст.ст. 34,35 ЦПК України вбачається, що цивільно-процесуальним законодавством треті особи, як учасники судового процесу, поділені на тих, хто заявляє самостійні вимоги на предмет спору, й тих, хто не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Достатньо суттєвою різницею між третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, та особами з самостійними вимогами є підхід законодавця у наданні останнім ширших процесуальних прав в цивільному процесі.

Позивачем вказані в якості третіх осіб, які беруть участь у зазначеній справі:Кілійський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Кілійську районну державну адміністрація, Кілійську районну державну нотаріальну контору. Однак, позивачем не зазначено, чи заявляють вказані треті особи самостійні вимоги на предмет спору.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Однак, позивачем в якості третьої особи залучено Кілійську районну державну нотаріальну контору, яка не повинна залучатися до участі у справі щодо визнання власності на спадщину.

За правилами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що вказані недоліки є підставою для залишення позову без руху.

Керуючись ст.ст. 119-121, 208-210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Кілійський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Кілійська районна державна адміністрація, Кілійська районна державна нотаріальна контора, про встановлення батьківства а визнання права власності на спадщину - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк з дня отримання ухвали суду для виправлення зазначених недоліків, інакше заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан