Постанова № 69342664, 03.10.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1419/17

Провадження № 2-а/500/72/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року

17 год. 30хв.

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Хачатрян А.Т.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідачів - Самусєвої О.М., представника третьої особи - обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» - Арнаут А.Г., представника третьої особи - Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Одеської області - Самусєвої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Ізмаїльського міського голови, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А», Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Одеської області, про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з повними вимогами, якими просить: визнати неправомірними дії відповідачів виражені в тому, що вони в порушення вимог ст.ст. 116, 127, 134, 135, 136, 137 Земельного кодексу України без проведення аукціону своїм рішенням №323 від 07.05.2015р. «Про порядок будівництва блоків «А» і «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, передали за договором суперфіцію у фактичне користування Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А», в наслідок чого вона була позбавлена можливості прийняти участь у аукціоні щодо отримання вказаної земельної ділянки; визнати неправомірними дії відповідачів виражені в тому, що вони в порушення вимог ст.ст. 116, 127, 134, 135, 136, 137 Земельного кодексу України без проведення аукціону своїм рішенням земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка була запроектована під дитячий садочок, передали за договором суперфіцію у фактичне користування Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А», в наслідок чого вона була позбавлена можливості прийняти участь у аукціоні щодо отримання вказаної земельної ділянки за договором суперфіцію; визнати неправомірними дії відповідачів - виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Ізмаїльського міського голови, виражені в тому, що вони, зловживаючи владою і службовим становищем, порушили вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме розпорядилися земельними ділянками, а це є виключна компетенція Ізмаїльської міської ради, а не виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, тому виконавчий комітет Ізмаїльської міської Ради не мав право передавати будь-кому в користування вказані земельні ділянки, проте передав вказані земельні ділянки Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А» для незаконного будівництва вказаних не соціальних, а елітних будинків, для незаконного отримання прибутку, для незаконного користування вищевказаними земельними ділянками, в порушення вимог ст.ст. 116, 127, 134, 135, 136, 137 Земельного Кодексу України, та в порушення вимог п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що приблизно у 2011-2012 роках Ізмаїльською міською Радою Одеської області було прийняте рішення про виділення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, управлінню капітального будівництва при Ізмаїльському виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області для будівництва одного житлового будинку, який мав бути житлом соціального призначення. Іншим рішенням Ізмаїльської міської ради, в той же період часу, була виділена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 управлінню капітального будівництва при Ізмаїльському виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області для будівництва дитячого садочку. 31.07.2013р. виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області прийняв рішення № 591 «Про затвердження зведеного кошторисного розрахунку по об'єкту «Будівництво дитячого садочку на 230 місць по АДРЕСА_2». Також, 31.07.2013р. виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області прийняв рішення №572 «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1», в якому зазначено, що «Враховуючи, що багатоповерховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, буде складатися з трьох блоків, визначити, що Блоки «А» і «Б» будуть будуватися за рахунок державного, обласного, місцевого бюджетів (житло соціального призначення, житло для дітей- сирот та дітей, позбавлених батьківської опіки, а також осіб із їх числа) та інших джерел (інвестиційних коштів); Блок «В» - виключно за рахунок інвестиційних коштів - коштів інвесторів, на умовах надання частки земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради за договором суперфіцію, з метою поповнення бюджету розвитку міста…». 07.05.2015р. виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області прийняв рішення № 323 «Про порядок будівництва блоків «А» и «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1», згідно якого: «Визначити, що блоки «А», «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, який складається з чотирьох блоків, будуть будувати за рахунок інвестиційних коштів обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А», який виступає у якості інвестора будівництва блоків «В», «Г» вказаного будинку, на умовах надання інвестору усієї земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у постоялому користуванні капітального будівництва Ізмаїльської міської ради за договором суперфіцію строком на 5 років…». У п. 4.1. зазначено, що підставою для внесення змін у діючий договір суперфіція між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А» та Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради є довідка фінансового управління Ізмаїльської міської ради про сплату забудовником пайової участі за об'єктом «Будівництво багатоквартирного жилого будинку (блоки «А» та «Б») по АДРЕСА_1» у повному об'ємі. Вважає, що відповідачі порушили вимоги ч. 1 ст. 116, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст.134, ч.1, ч.2 ст.135, ч. 1 ст. 136, ст. 137 Земельного Кодексу України. Неправомірні дії відповідачів виражені в тому, що вони, в порушення вказаних статей Земельного Кодексу України, без проведення аукціону, своїм рішенням №323 від 07.05.2015р. «Про порядок будівництва блоків «А» та «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» передали земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну розташовану за адресою: АДРЕСА_2, за договором суперфіція у фактичне користування Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А», в наслідок чого позивач втратив можливість прийняти участь в аукціоні по отриманню вищевказаних земельних ділянок за договором суперфіцію. Також, неправомірні дії виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області виражені у тому, що виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області, зловживаючи владою і службовим становищем, порушив вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки розпорядження земельними ділянками це є виключна компетенція Ізмаїльської міської ради. Неправомірні дії виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області виражені в тому, що виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради не мав повноважень передавати в користування вищевказані земельні ділянки житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А» для незаконного будівництва не соціальних, а комерційних будинків, тобто для незаконного отримання прибутку, для незаконного користування вказаними земельними ділянками. Про всі факти неправомірних дій виконавчого комітету та міського голови позивачу стало відомо тільки 21.02.2017 року, тому він 23.02.2017 року звернувся до Ізмаїльської міської ради Одеської області з письмовим зверненням про дані порушення. Листом Ізмаїльської міської Ради Одеської області №В-209 від 15.03.2017р. їй відповіли на її звернення, але на задані конкретні питання відповіді позивач не отримав. Заява позивача від 05.04.2017 року про уточнення адміністративного позову була повернута позивачу ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2017 року.

Згідно заперечень, наданих представником виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського міського голови 31.03.2017р. рішенням Ізмаїльської міської ради №2064-VІІ припинено: обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» договір суперфіцію від 28.04.2015р., що укладений по земельній ділянці площею 0,5030 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення було визнано таким, що втратив чинність рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №323 від 07.05.2015р. «Про порядок будівництва блоків «А» і «Б» багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1». У зв'язку з чим, вважає, що предмет спору відсутній. Крім того, зазначив, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться на праві постійного користування в Управлінні капітального будівництва Ізмаїльської міської ради цільове призначення для будівництва будівель закладів освіти, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_1 від 04.12.2012р. та нікому не передавалась. У даному випадку діями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради ніяким чином не порушені права, свободи та інтереси ОСОБА_1 Судовому захисту підлягають лише суб'єктивні права особи, які порушені у конкретних правовідносинах.

Згідно заперечень, наданих представником третьої особи - обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Ассоль-А», рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №136 від 16.02.2015р. та №323 від 07.05.2015р. встановлений порядок будівництва багатоквартирного будинку та окремо блоків «А» та «Б» багатоквартирного жилого будинку по вул. Поперечна, 2/1 в м. Ізмаїлі. Твердження позивача про те, що вказані рішення повинні були прийматися не виконавчим комітетом, а Ізмаїльською міською радою не відповідає дійсності та суперечать положенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За змістом рішення №136 від 16.02.2015р. (зокрема, п. 2 рішення), на яке посилається позивач в якості обґрунтування свого позову, йдеться лише про визначення інвестора (забудовника) блоків «В», «Г» багатоквартирного будинку № 2/1 по вул. Поперечній в м. Ізмаїлі та умовах здійснення цього будівництва. У вказаному рішенні не йдеться про передачу земельної ділянки ОК «ЖБК «Ассоль-А». Більш того, в цьому ж рішенні йдеться про те, що земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради. Таким чином, тільки Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради могло вчинити дії щодо передачі земельної ділянки у користування ОК «ЖБК «Ассоль-А» на умовах супіерфіцію, що й було здійснено шляхом укладення відповідного договору. Згідно абз.15 ч.2 ст.134 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для … будівництва та обслуговування жилого будинку. Згідно норм Господарського кодексу України метою створення та основним завданням обслуговуючого кооперативу є забезпечення житлом та/або не житловими приміщеннями членів (асоційованих членів) кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку, а також для наступної експлуатації та управління будинком. Саме для досягнення вказаної мети обслуговуючому кооперативу земельна ділянка надається безоплатно та без проведення конкурсу. Тобто, в даному випадку ОК «ЖБК «Ассоль-А» виступав як обслуговуючий кооператив, а тому мав повне право на безоплатне отримання в суперфіцій земельну ділянку, що виключає проведення земельних торгів. Крім цього, отримуючи зазначену земельну ділянку, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» та його члени, мали право очікувати на набуття права користування нею в значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. За таких обставин, враховуючи надання обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» земельної ділянки, яка вже використовується для будівництва багатоквартирного будинку та враховуючи наявність правомірних очікувань кооперативу, як суперфіціара, та належного виконання нами своїх обов'язків за відповідним договором, навіть за наявності будь-якої помилки з боку відповідача, зазначене не може мати негативних наслідків для добросовісного набувача. Вказане вбачається також із позиції ЕСПЛ, викладеної у рішенні «Stretch V United Kingdom» (44277/98). Дії відповідачів узгоджувалися із нормами Закону України «Про інвестиційну діяльність». Той факт, що позивач мав нереалізоване бажання прийняти участь в аукціоні по вищевказаної земельної ділянці не може бути підставою для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, оскільки вказані рішення ніяким чином не обмежують права та свободи позивача та не створюють будь-яких перешкод в реалізації його прав та свобод. Оскаржуваними діями та актами права позивача не порушуються. Позивачем по справі, всупереч ст.71 КАС України, не доведено, які саме його права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин порушені, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Представник Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Одеської області надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до п.п. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків. Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №572 від 31.07.2013р. «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» визначено, що блоки «А» і «Б» будуть будуватися за кошти Державного, обласного, місцевого бюджетів (житло соціального призначення, житло для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа) і інших джерел (інвестиційних коштів). Блок «В» буде будуватися виключно за рахунок інвестиційних коштів - коштів інвестора, на умовах надання частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, за договором суперфіція, - з метою наповнення бюджету розвитку міста коштами у вигляді пайової участі забудовника, які необхідні для розробки проектно-кошторисної документації на будівництво блоків «А» та «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 і їх будівництва - у зв'язку з необхідністю забезпечити житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, формування житлового фонду соціального призначення в місті та забезпечення мешканців міста соціальним житлом у порядку, встановленому діючим законодавством. Доручено Управлінню капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Одеської області проінформувати інвесторів, які ведуть в дійсний час житлове багатоквартирне будівництво на території міста Ізмаїл, про можливість здійснення будівництва блоку «В» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на умовах надання частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Одеської області, по договору суперфіцію. Бажаючих прийняти участь у будівництві доступного житла за адресою: АДРЕСА_1, не виявилось. ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради ні з якими заявами щодо надання земельної ділянки для будівництва житла або відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України до органів місцевого самоврядування не зверталась. 10.02.2015р. обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» звернувся з заявою щодо участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку. Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 136 від 16.02.2015 року «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1», враховуючи, що рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №572 від 31.07.2013р. не було реалізовано, а також з метою наповнення бюджету розвитку міста коштами у вигляді пайової участі у розвитку інфраструктури, було розглянуте звернення обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А», визначено, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 буде складатися із чотирьох блоків («А», «Б», «В», «Г») при цьому визначено, що блоки «А» і «Б» - зарезервовані для окремого рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, який визначає порядок та умови їх будівництва; блоки «В», «Г» - будуються за рахунок інвестиційних коштів, на умовах надання інвестору частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, за договором суперфіція. Визначено інвестором (забудовником) блоків «В», «Г» обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» - на умовах надання частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, за договором суперфіція. Інвестор при розробці проектної документації повинен передбачити в проектній документації одного з блоків приміщення для розміщення об'єкту соціальної інфраструктури, які по закінченню будівництва повинен передати в комунальну власність. Також зазначеним рішенням визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №572 від 31.07.2013р. Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №323 від 07.05.2015р. «Про порядок будівництва блоків «А» та «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» визначено, що блоки «А», «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, які складаються з чотирьох блоків, будуть будуватися за рахунок інвестиційних коштів обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А», який виступає у якості інвестора будівництва блоків «В», «Г» вказаного будинку, - на умовах надання інвестору всієї земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради за договором суперфіція строком на 5 років. Інвестор (додатково к приміщенням площею ні менш ніж 60 кв.м. блоку «В» вказаного багатоквартирного житлового будинку) повинен передбачити у проектній документації одного з блоків «А», «Б» приміщення для розміщення об'єкту соціальної інфраструктури площею ні меш ніж 60 кв.м., які по закінченню будівництва повинен безоплатно передати у комунальну власність. Рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, дії щодо прийняття яких є предметом оскарження по справі, визначена процедура будівництва житлового будинку без передачі земельної ділянки у власність. Таким діями органів місцевого самоврядування ніяким чином не порушені права, свободи та інтереси ОСОБА_1 Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливо лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. У зв'язку з вказаним представник третьої особи вважає, що предмет спору відсутній та просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідачів та третьої особи - Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Одеської області, в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що позов безпідставний.

В судовому засіданні представник третьої особи - обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив Ассоль-А», заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третіх осіб, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,5030 га за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва багатоквартирного житлового будинку. Крім цього на підставі державного акту від 04.12.2012р. на право постійного користування земельною ділянкою Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради є постійним користувачем земельної ділянки площею 0, 9820 га за адресою АДРЕСА_2, цільове призначення для будівництва багатоквартирного житлового будинку. Вказані обставини встановлені судовим рішенням (постанова Ізмаїльського міськрайонного суду від 27.04.2017р. по справі №500/6388/15-а, залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017р.), що набрало законної сили (у справі, у якій брала участь особа, щодо якої встановлено ці обставини), а отже не підлягає доведенню.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 572 від 31.07.2013р. «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» було вирішено, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, буде складатися з трьох блоків, блоки «А» і «Б» будуть будуватися за рахунок коштів Державного, обласного, місцевого бюджетів (житло соціального призначення, житло для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа) і інших джерел (інвестиційних коштів). Блок «В» буде будуватися виключно за рахунок інвестиційних коштів - коштів інвестора, на умовах надання частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, за договором суперфіція.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 591 від 31.07.2013р. «Про затвердження зведеного кошторисного розрахунку по об'єкту «Будівництво дитячого садочку на 230 місць по АДРЕСА_2» вирішено затвердити зведений кошторисний розрахунок по об'єкту «Будівництво дитячого садочку на 230 місць по АДРЕСА_2» після отримання позитивного висновку, виданого ДП «Укрдержбудекспертиза» від 19.12.2012р. №16-02105-12 усього по зведеному кошторисному розрахунку.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 937 від 30.10.2013 року «Про проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку для дітей-сиріт, дітей, які позбавленні батьківського утримання, та осіб із їх числа на земельній ділянці по АДРЕСА_1» доручено Управлінню капітального будівництва Ізмаїльської міської ради (за рахунок коштів міського, обласного та Державного бюджетів) виконати проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку для дітей-сиріт, дітей, які позбавленні батьківського утримання, та осіб із їх числа на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Вважати втративши силу рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» №572 від 31.07.2013р.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 136 від 16.02.2015 року «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, визначено, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 буде складатися із чотирьох блоків («А», «Б», «В», «Г») при цьому визначено, що блоки «А» і «Б» - зарезервовані до окремого рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, визначаючого порядок та умови їх будівництва; блоки «В», «Г» - будуються за рахунок інвестиційних коштів, на умовах надання інвестору частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, за договором суперфіція. Визначити інвестором (забудовником) блоків «В», «Г» обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» - на умовах надання частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, за договором суперфіція. Строк дії договору суперфіція складає 5 років. У п. 4.1. зазначено, що підставою для укладення договору суперфіція між інвестором-забудовником та Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради є довідка фінансового управління Ізмаїльської міської ради про сплату пайової участі забудовником у повному обсязі.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №323 від 07.05.2015р. «Про порядок будівництва блоків «А» та «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» визначено, що блоки «А», «Б» багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, які складаються з чотирьох блоків, будуть будуватися за рахунок інвестиційних коштів обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А», який виступає у якості інвестора будівництва блоків «В», «Г» вказаного будинку, - на умовах надання інвестору всієї земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у постійному користуванні Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради за договором суперфіція строком на 5 років. У п. 4.1. зазначено, що підставою для внесення змін до діючого договору суперфіція між обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» та Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради є довідка фінансового управління Ізмаїльської міської ради про сплату пайової участі по об'єкту «Будівництво багатоквартирного жилого будинку (блоки «А» і «Б») по АДРЕСА_1» у повному обсязі.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 439 від 28.05.2015р. «Про дачу згоди управлінню містобудівництва і архітектури Ізмаїльської міської ради на підготовку та видачу містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Поперічній, 2/1, в м.Ізмаїлі на будівництво І-ої черги багатоквартирного житлового будинку (блоки «В» та «Г») обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» дана згода управлінню містобудівництва і архітектури Ізмаїльської міської ради на підготовку та видачу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 на будівництво І-ої черги багатоквартирного житлового будинку (блоки «В» та «Г»).

Між Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради (Суперфіціар) та обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» (Суперфіціарій) було укладено договір суперфіція від 28.04.2015р., згідно п. 1.1. договору Суперфіціар надає, а Суперфіціарій приймає право користування земельною ділянкою для будівництва блоків «В», «Г» багатоквартирного будинку - відповідно до Генерального плану забудови земельної ділянки та її цільового призначення, на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п.2.2 договору суперфіція земельна ділянка, яка передається для будівництва знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва багатоквартирного будинку площею 5030 кв.м.

Згідно договору про внесення змін та доповнень до договору суперфіція від 25.11.2015р., п.1.1. договору суперфіція від 28.04.2015р. було викладено в наступній редакції: Суперфіціар надає, а Суперфіціарій приймає право користування земельною ділянкою для будівництва блоків «А», «Б», «В», «Г» багатоквартирного будинку - відповідно до Генерального плану забудови земельної ділянки та її цільового призначення, на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором

Договір суперфіція від 28.04.2015р. зі змінами та доповненнями не оскаржувався, недійсним не визнавався і тільки рішенням Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.03.2017 року №2064 - VII було припинено обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» договір суперфіцію від 28.04.2015 року, що укладений по земельній ділянці площею 0,5030 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради є самостійною юридичною особою.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №572 від 31.07.2013 року, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 136 від 16.02.2015 року та рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 323 від 07.05.2015 року не вирішувалось питання про передачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, у користування обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А».

В результаті дій виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради і Ізмаїльського міського голови у обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» не виникло право власності, право користування або інше право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, вищезазначена земельна ділянка була передана Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради у користування обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» та відповідно, виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області і Ізмаїльським міським головою не були перевищені їх повноваження.

Вказані обставини встановлені також встановлені судовим рішенням (постанова Ізмаїльського міськрайонного суду від 27.04.2017р. по справі №500/6388/15-а, залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017р.), що набрало законної сили (у справі, у якій брала участь особа, щодо якої встановлено ці обставини), а отже не підлягає доведенню згідно приписів ч.1 ст.72 КАС України.

23.02.2017р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Ізмаїльської міської ради з письмовою вимогою про визнання дії виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського міського голови неправомірними, оскільки вони в порушення вимог ст.ст. 116, 127, 134, 135, 136, 137 Земельного Кодексу України без проведення аукціону земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка була запроектована під дитячий садочок, передали за договором суперфіцію у фактичне користування Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А», в наслідок чого вона була позбавлена можливості прийняти участь у аукціоні щодо отримання вказаних земельних ділянок. Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області, Ізмаїльський міський голова порушили вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме розпорядилися земельними ділянками, а це є виключна компетенція Ізмаїльської міської ради, а не виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, тому виконавчий комітет Ізмаїльської міської Ради не мав право передавати будь-кому в користування вищевказані земельні ділянки, а виконавчий комітет Ізмаїльської міської Ради Одеської області незаконно передав вказані земельні ділянки Житлово-будівельному кооперативу «Ассоль-А» для незаконного будівництва вищевказаних не соціальних, а елітних будинків, тобто в порушення вимог ст.ст. 116, 127, 134, 135, 136, 137 Земельного Кодексу України, та в порушення вимог п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Листом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №В-209 від 15.03.2017р. позивачу було надано відповідь, що відомості, які містяться у її зверненні, не знайшли своє підтвердження. Земельні ділянки за адресами, зазначеними у листі, перебувають у постійному користуванні в Управлінні капітального будівництва Ізмаїльської міської ради.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч.3 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Вищезазначені рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради стосуються організації комплексної забудови територій і містять тільки умову для будівництва багатоквартирного житлового будинку - надання інвестору земельної ділянки за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, по договору суперфіція.

Тобто, вжиття заходів щодо організації комплексної забудови територій покладено саме на виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради, чим спростовуються твердження позивача щодо відсутності компетенції на вчинення дій, про якій позивач зазначає у позові.

Будь-які посилання щодо вчинення неправомірних дії з боку Ізмаїльського міського голови, позивачем або його представником у позовній заяві або в усних поясненнях взагалі не наводились.

Також суд наголошує на наступному.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Суд відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи повинен перевірити, чи прийняті рішення та вчинені дії: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС.

При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

В постанові Верховного Суду України від 24.02.2015р. по справі №21-34а15 зазначено, що за змістом ст. 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

У рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Викладені висновки також кореспондуються із нормами п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003).

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

При цьому, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 р. по справі № 826/9638/13-а. Крім того, в ухвалі від 16.10.2015 р. по справі №К/800/19498/15 Вищий адміністративний суд України зазначив, що відсутність порушеного права, встановленого при розгляді справи по суті, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, навіть якщо цей акт прийнятий з порушенням закону.

Правова позиція щодо обов'язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015 року у справі №21-5361а15 та від 01.12.2015 року у справі №21-3222а15.

Відсутність у заявника прав чи обов'язків у зв'язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 р. № 2138а15.

Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Підстави відступу від вказаної правової позиції відсутні. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У даному спорі позивачем не наведено обґрунтованих мотивів та не надано відповідних доказів, яким чином оспорювані дії відповідачів порушують права або інтереси позивача, тобто породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, у тому числі, враховуючи, що земельна ділянка передавалась у користування обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» не відповідачами, а Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради на підставі договору суперфіція.

Також, судом встановлено, що пунктом 5 рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 136 від 16.02.2015 року «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1» визнано таким, що втратило свою силу рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 572 від 31.07.2013 року «Про порядок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1».

Рішенням Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.03.2017 року № 2064 - VII «Про припинення обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» договіру суперфіцію від 28.04.2015 року для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1» було припинено обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» договір суперфіцію від 28.04.2015р., що укладений по земельній ділянці площею 0,5030 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та було припинено обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А» право користування земельною ділянкою площею 0, 5030 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Згідно нього втратили чинність рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 136 від 16.02.2015 року та № 323 від 07.05.2015 року.

Також суд наголошує, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача(ухвала ВАС України № К/800/7626/14 826/9638/13-а 25.09.2014 р.).

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Водночас, оскарження дій відповідачів, як обраний позивачем спосіб захисту, не узгоджується з вказаною позицією та зазначеними вимогами КАС України, оскільки у разі їх обґрунтованості не забезпечує ефективного відновлення прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що прийнятті виконавчим комітетом та міським головою рішення щодо будівництва багатоквартирного будинку за вказаними адресами та дії щодо прийняття вказаних рішень, жодним чином не стосуються особи ОСОБА_1, оскільки вона, не надала жодного доказу, який би свідчив про те, що вона мала намір отримати у користування чи у власність спірні земельні ділянки, а її заяву чи звернення залишено без вирішення чи без розгляду. Про факт відсутності звернень з боку позивача про отримання у власність, користування земельних ділянок або про виявлення бажання про участь в аукціоні щодо отримання земельних ділянок для забудови зазначено представником відповідача та третьої особи у письмових та усних запереченнях та не заперечено позивачем, незважаючи на питання представника відповідача, третьої особи та суду під час судового засідання.

Крім того, на думку суду, враховуючи, що в даний час рішенням Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.03.2017 року № 2065 - VII було надано іншій юридичній особі - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Ассоль - А», у постійне користування земельну ділянку площею 0,5030 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача може бути, зокрема, оскарження вищезазначених рішень в судовому порядку, а не оскарження дій, про які наголошує позивач.

Ухвалення законного і обґрунтованого рішення у відповідності з вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає надання судом оцінку кожному доводу сторін на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження залучених до матеріалів справи доказів.

При цьому, суд звертає увагу, що у мотивувальній частині рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти Україна" (пункти 23 - 25) зазначено, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення. Крім того, необхідно враховувати, що сторона представляє в суді різні доводи, а також відмінності у положеннях законодавства, традиціях, юридичних висновках, способах викладення та формулюваннях рішень суддів держав-учасниць.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Ізмаїльського міського голови, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ассоль-А», Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Одеської області, про визнання неправомірними дій, відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 05.10.2017р.

Суддя: А.С.Адамов