Рішення № 6934263, 20.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.09 р.                     Справа № 10/182                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Секлейді О. А. – довіреність;

від відповідача – Шмідт В. О. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка,

до відповідача – обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк,

про стягнення 52921,99 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, з позовом до відповідача, обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 46412,18грн., спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51грн., інфляційні в сумі 1191,22грн., 3% річних в сумі 532,29грн. та пені в сумі 3926,79грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2073 від 25.12.2002р. (далі - Договір) та Додаток №5 до нього; акт прийому-передачі електричної енергії за квітень 2009р., рахунки №15/2073 за квітень 2009р., розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві №юр/3234 від 28.10.2009р позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі у сумі 46412,18 грн. Визнав у повному обсязі; в частині стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 859,51грн. не визнав, посилаючись при цьому на погашення заборгованості в цієї частині 14.10.2009 р.; проти позову в частині стягнення інфляційних в сумі 1191,22грн., 3% річних в сумі 532,29грн. та пені в сумі 3926,79грн. - заперечував з посиланням на тяжкий фінансовий стан, але розрахунок, проведений позивачем, визнав вірним.

Крім того, відповідач надав клопотання про зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись при цьому на те, що продукції підприємства є суспільно необхідною для споживачів та тяжкий фінансовий стан.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 46412,18грн., інфляційні в сумі 1191,22грн., 3% річних в сумі 532,29грн. та пені в сумі 3926,79грн. підлягають задоволенню, провадження по справі в частині стягнення заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51грн., підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №2073 від 25.12.2002р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року (тобто 31.12.2002р.) та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно умов Договору (п.п. 2.1.1, 2.2.2, 2.2.3), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків за елетроенергію” та вартість реактивної електричної енергії згідно з додатком №10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії”.

Пунктом 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти операційних днів.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актом приймання-передачі за квітень 2009р., який підписаний представниками сторін.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №15/2073 за квітень 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати 27.04.2009р., про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

Вказані обставини відповідач у судових засіданнях не спростовував.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п. 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти операційних днів.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем рахунки №15/2073 за квітень 2009р. Були отримані, але своєчасно та у повному обсязі сплачені не були, що по суті відповідачем не заперечувалось.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію в сумі 46412,18грн. та спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 46412,18грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем надано до суду докази погашення у повному обсязі боргу за спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51грн. за Договором, а саме: копія платіжного доручення №878 від 14.10.2009р. на суму 859,51грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в цієї частині та провадження по справі в частині стягнення заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51 грн. за Договором та Угодою підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 1191,22грн. та 3 % річних в сумі 532,29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 3926,79грн. за прострочення платежів за Договором, суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 46412,18грн. та спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51грн., який утворився за квітень 2009р.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевказане, розглянув розрахунок пені, що наданій позивачем, суд приходить до висновку про вірне застосування періоду та подвійної ставки НБУ. Отже, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача надав клопотання на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України про зменшення нарахування пені, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства, а саме: баланси підприємства на 01.07.2009р. та 01.10.2009р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2009р., довідку про розмір заборгованості населення за послуги водопостачання та водовідведення.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 3141,43 грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 551, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, заявлені до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 46412,18грн., спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51грн., інфляційні в сумі 1191,22грн., 3% річних в сумі 532,29грн. та пені в сумі 3926,79 грн.

2. Зменшити стягуваний розмір пені до 3141,43грн.

3. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 260383041296 в ОПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 46412,18грн.

4. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 26003045265000 відділення №693 АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) інфляційні в сумі 1191,22грн., 3% річних в сумі 532,29грн. та пеню в сумі 3141,43 грн.

5. Припинити провадження по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, заявлені до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в сумі 859,51грн. за відсутністю предмету спору.

6. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 26003045265000 відділення №693 АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 529,22 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 03.11.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.