Рішення № 6934114, 04.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.09р.Справа № 8/261-09 За позовом Приватного підприємства "Металл - Сервіс" (м. Херсон)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояджер" (м. Нікополь Дніпропетровської області)

про стягнення 3 811, 50 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Металл - Сервіс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояджер" (далі-відповідач) про стягнення в рахунок відшкодування збитків кошти у розмірі 3 811, 50 грн.

Сума позову складається з основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за усною домовленістю позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 4 911,50 грн. на придбання труби, але у зв'язку із відсутністю на складі оплачений товар не був отриманий позивачем, грошові кошти були повернуті відповідачем лише частково, а саме: у розмірі 1 100,00 грн. Залишкова частина перерахованих коштів так і не була повернута відповідачем.

Відповідач у судове засідання не з'явився двічі, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 17093296, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

Представник позивача також не з'явився у судове засідання, але ним було подане клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке задоволено господарським судом.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

За усною домовленістю між позивачем та відповідачем, 11.11.2008р. платіжним дорученням № 965 позивач здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача за трубу, згідно рахунку № 1844 від 05.11.2008р., у розмірі 4 911,50 грн.

Позивачем вказаний товар не був отриманий, через відсутність його на складських приміщеннях відповідача.

У відповідь на неодноразові звернення позивача про повернення його коштів, відповідачем було повернуто перераховану позивачем грошову суму лише частково, а саме:

- платіжним дорученням № 3161 від 24.12.2008р. на суму 800,00 грн.;

- платіжним дорученням № 609 від 25.12.2008р. на суму 300,00 грн.

Таким чином, залишкова заборгованість віджповідача перед позивачем складає 3 811,50 грн.

Доказів виконання зобов'язання по поверненню грошових коштів у сумі 3 811,50 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 3 811,50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами вчиняються письмово, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не було поставлено товар, за який було отримано грошові кошти від позивача, а перераховану суму було повернуто лише частково.

Доказів виконання зобов'язання по поверненню коштів за непоставлений товар у залишковій сумі 3 811,50 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 3 811,50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 207, 208, 525, 526, 599, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 181, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояджер" (53210, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, 25; код ЄДРПОУ 24450375) на користь Приватного підприємства "Метал-Сервис" (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе 5-й км ЗАТ "Херсонпостачзбут", р/р 26008310085 в ФАБ "Південний", МФО 352640, код ЄДРПОУ 30329066) - 3 811 грн. 50 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяІ.Ю. Дубінін