Ухвала суду № 69339325, 05.10.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/841/17

Провадження №2/635/1277/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Панас Н.Л., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення оплати експертизи, призначеної ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 червня 2017 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 червня 2017 року по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса.

28 вересня 2017 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відстрочення відповідачеві оплати за призначену експертизу, посилаючись на те, що сума оплати є завеликою, а відповідач отримує мінімальну пенсію, яка в декілька разів менша за оплату, яку необхідно оплатити за експертизу.

Перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності з вимогами ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 6 статті 15 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що відповідно до статті 15 Закону України від 25 лютого 1994 року "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством.

При цьому витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну (стаття 86 ЦПК). Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України "Про судову експертизу"). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи (частина друга статті 86 ЦПК) і настають наслідки, передбачені частиною першою статті 146 ЦПК.

Законом не заборонено оплатити витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, іншою стороною у справі.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 88 ЦПК.

Таким чином, аналіз діючого законодавства дозволяє зробити висновок про те, що витрати на проведення експертизи, хоча і віднесені до судових витрат, не підлягають відстроченню або розстроченню.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 82 ЦПК України - єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

До свого клопотання представник відповідача не надає належних та допустимих, в розумінні ЦПК України, доказів того, через свій майновий стан відповідач не має можливості сплатити витрати, пов"язані з призначенням експертизи.

За таких обставин у суда відсутні правові підстави для відстрочення відповідачеві оплати вартості призначеної почеркознавчої експертизи.

На підставі вищевикладеного, ЗУ "Про судовий збір", керуючись ст.82 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення оплати вартості експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Н.Л.Панас