Ухвала суду № 69337979, 05.10.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15881/14-к

Провадження № 1-кп/638/57/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Омельченко К.О.

суддів - Шишкіна О.В.

-ОСОБА_1

при секретарі Помазан М.О.

За участю прокурорів Максюк О.Л.

ОСОБА_2

Обвинувачених ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

Захисників: адвокатів - ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

розглянувши обєднаний обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 258, ч. 3, ч.4, ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 263, ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 298, ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 338 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 298, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 338 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 ч. 2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 263 КК України-

Жалінського ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України-

ОСОБА_10, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вище зазначене обєднане кримінальне провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 обрано запобіжний захід взяття під варту, який продовжувався у встановленому законом порядку як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи по суті судом в порядку ст.. 331 КПК України.

В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження строків тримання обвинувачених під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх захисники проти продовження строків тримання під вартою заперечували, просили змінити на більш мякий запобіжний захід. Інші обвинувачені також заперечували проти продовження строків тримання обвинувачених під вартою.

03.10.17 року від обвинуваченої ОСОБА_5 надійшла заява про розяснення судового рішення, а саме ухвали про продовження строків тримання під вартою від 09.08.17 року. Обвинувачена вважає, що рішення суду є для неї незрозумілим, оскільки в ухвалі суду, на її думку, не перелічені, ані ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, ані докази, які обґрунтовують підозру та обвинувачення.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 з посиланням на практику та Рішення Європейського суду з прав людини також подана заява про розяснення ухвали суду від 09.08.17 року, яка містить обґрунтування, аналогічні обґрунтуванням обвинуваченої ОСОБА_5 Також клопотав з посиланням на практику Європейського суду з прав людини змінити йому міру запобіжного заходу на іншу не повязану з позбавленням волі або встановити розмір застави, продовжити строк тримання під вартою на термін не більше 30 діб, проводити судові засідання не рідше, ніж раз на тиждень.

Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 про зміну йому запобіжного заходу на інший, не повязаний з позбавленням волі, продовження строків тримання під вартою на термін не більше 30 діб на теперішній час задоволенню не підлягає.

Також суд відмовляє у задоволенні заяв обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про розяснення ухвали суду від 09.08.17 року.

Відповідно до ст.. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Зі змісту заяв обвинувачених про розяснення ухвали суду вбачається, що вона здається їм незрозумілою у звязку з недостатнім, на їх думку, мотивуванням останньої.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ухвала від 09.08.17 року розясненню не підлягає.

Суд, з урахуванням наданих прокурором письмових доказів, які підлягають подальшому дослідженню в судових засіданнях, кількості свідків та потерпілих зі сторони обвинувачення щодо яких заявлене клопотання про їх допит в судовому засіданні, вважає недоцільним продовження строків тримання під вартою на 30 діб, що не перешкоджає обвинуваченим в подальшому у будь-який час звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Що стосується призначення розгляду кримінального провадження не рідше одного разу на тиждень, суд розяснює, що на теперішній час розгляд кримінального провадження запланований на 11.10.17 року, 18.10.17 року та 15.10.17 року з урахуванням кількості кримінальних, в тому числі тих, по яких особи також утримуються під вартою, цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, які перебувають в провадженні колегії суддів.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/04-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного з видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, привалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити нетільки права підозрюваного, а й високі стандарти охоронизагальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства». У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Відповідно до ст.. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити у сукупності всі обставини, зокрема :

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, зі змісту КПК України вбачається, що перевірка обґрунтованості підозри під час досудового розслідування по кримінальному провадженню при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, а також продовження строків тримання під вартою під час досудового розслідування в повному обсязі покладається виключно на слідчого суддю, що постановляє відповідні ухвали.

А питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження вирішуються судом тільки при ухваленні вироку, відповідно до ст.. 368 КПК України.

При цьому колегія звертає увагу на те, що ухвали Київського районного суду м. Харкова про обрання запобіжного заходу обвинуваченим та продовження строків тримання їх під вартою, постановлені слідчим суддею під час досудового розслідування на теперішній час не змінені та не скасовані в апеляційному порядку у встановлений КПК України спосіб і строк.

За таких обставин суд вважає, що на теперішній час ризики, передбачені чинним КПК України, з урахуванням вищенаведених позицій Європейського суду з прав людини, які були враховані слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова як при обранні запобіжного заходу, так і при продовженні строків тримання під вартою обвинуваченим під час проведення досудового розслідування, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винними у кримінальних правопорушеннях, у вчинені яких підозрюються, враховуючи, що дії обвинувачених за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, продовжують існувати і на теперішній час, достатніх підстав для заміни або скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час судом не вбачається.

Таким чином суд продовжує строк тримання під вартою обвинувачених на 60 діб.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до довідок, надісланих Харківською Установою виконання покарань № 27, на теперішній час у обвинувачених відсутні такі захворювання, які унеможливлюють перебування останніх у слідчому ізоляторі.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.314-316, 331, 369, 380 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

ОСОБА_17 ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 02.12.2017 року,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 02.12.2017 року,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 02.12.2017 року.

У задоволенні заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про розяснення ухвали суду від 09.08.2017 року відмовити.

Ухвала в частині відмови у розясненні судового рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 7-ми днів з дня проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: