Вирок № 69336685, 05.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3036/17

провадження № 1-кп/415/490/17

ВИРОК

Іменем України

05.10.17 м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Калмикової Ю.О.

судді Чернобривко Л.Б.

за участю: секретаря Демченко Е.Є., Павлова О.В.

прокурора Панасенко В.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017130240000688 від 07.04.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Краснодарського краю, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не судимої, одруженої, інвалідом не являється, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2017 року приблизно о 21 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись за місцем свого мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_6, в ході сварки зі своїм чоловіком ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті довготривалих неприязних відносин, під час спільного вживання спиртних напоїв, керуючись раптово виниклим умислом на вбивство останнього, утримуючі в руці кухонний ніж, умисно завдала ним ОСОБА_4 4 удари, з яких 2 удари прийшлися по великому пальцю лівої кісті ОСОБА_4, та 2 удари - в область грудної клітини справа.

Внаслідок умисних противоправних дій ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 08.05.2017 року, ОСОБА_4 були спричинені: легкі тілесні ушкодження, які заподіяли короткочасний розлад здоровя у вигляді колото різаного поранення грудної клітини праворуч та 2 різаних ран в ділянці великого пальця лівої кісті; та тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч з пошкодженням правої легені, яке ускладнилося зовнішньою та внутрішньою кровотечою, малокрів`ям внутрішніх органів, геморагичним шоком, від якого 07 квітня 2017 року в реанімаційному відділенні ЦМЛ ім. Титова м. Лисичанська, куди було госпіталізовано ОСОБА_4, настала його смерть.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України визнала повністю та пояснила, що час, місце та спосіб вчинення нею умисного вбивства ОСОБА_4, описаного у обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. При цьому зазначила, що вона на протязі 6-ти років проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та трьома малолітніми дітьми: синами ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 та донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: м. Лисичанськ, вул. С.Тюленіна, 95. Хоча батько дітей записаний з її слів і вона є одинокою матірю, однак батьком ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є ОСОБА_4, з яким у неї, особливо в останні роки склалися погані стосунки, він зловживав спиртними напоями, ображав її та її старшого сина ОСОБА_10, який не є його рідним сином, міг застосувати до неї та ОСОБА_10 фізичну силу, з приводу чого їй довелося звертатися до лікарні та поліції. Перебуваючи у стані алкогольного спяніння він виганяв її з будинку, а коли вона все таки намагалася піти, він погрожував їй сокирою або ножем. ОСОБА_11 того, під час останнього словесного конфлікту, він намагався її вдарити, однак за неї заступився син ОСОБА_10, в результаті чого він вдарив її сина. 06.04.2017 за місцем мешкання вона разом з чоловіком ОСОБА_4, сестрою ОСОБА_12 та знайомим її чоловіка ОСОБА_13, розпивали спиртні напої, вона вживала пиво, а інші горілку. Під час вживання спиртного, між нею та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, на ґрунті того, що він знову став чіплятися до її сина ОСОБА_10, під час якого вони словесно ображали один одного та останній погрожував їй фізичною розправою. Далі, ОСОБА_4 схопив її за шию, однак вона вирвалася і схопила з кухонного столу ніж, яким нанесла удари в область грудної клітини ОСОБА_4, кількість ударів не памятає. Від отриманих ушкоджень останній впав на підлогу. В цей момент її сестра та ОСОБА_13 підбігли до лежачого ОСОБА_4, щоб надати йому медичну допомогу. Через деякий час, приїхали лікарі швидкої допомоги, які госпіталізували ОСОБА_4 до лікарні. Не заперечує, що тілесні ушкодження які були виявлені у ОСОБА_4 внаслідок яких настала його смерть, утворилися від її дій.

У скоєному щиро розкаялася, висловила жаль з приводу вчиненого, просила пробачення у потерпілого ОСОБА_3, а також у своїх близьких та рідних. Відповідаючи на питання суду зазначила, що вона спиртними напоями не зловживала, іноді якщо й випивала, лише зі своєю подругою і тільки вдома, щоб її ніхто не бачив, в тому числі і діти. Просила суд суворо її не наказувати та врахувати, що вона є матірю трьох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом дитинства.

ОСОБА_11 повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4, її вина у вчиненні злочину за обставин, викладених у даному вироку повністю доведена та підтверджується, крім власнепоказів обвинуваченої, в яких не заперечується обставини вчиненого злочину, усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що обвинувачена ОСОБА_2 була дружиною його рідного брата ОСОБА_4, разом з трьома малолітніми дітьми вони проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, будинок, 95 протягом 6-ти років. Неприязних стосунків між ним та обвинуваченою у нього не було і підстави оговорювати останню у нього відсутні. 07 квітня 2017 року йому зателефонувала його родичка ОСОБА_14 та повідомила, що ОСОБА_2 зарізала його брата ОСОБА_4 Він відразу поїхав за місцем проживання свого брата, де його зустріла сестра обвинуваченої ОСОБА_12, яка розповіла, що ОСОБА_2 вдарила чоловіка ножем. Після чого до них підійшов ОСОБА_13, який також перебував у будинку під час вищевказаної події та розповів, що під час спільного вживання спиртного між ОСОБА_2 та його дружиною виникла сварка, в ході якої остання, у кухні завдала ОСОБА_2 удар ножем в область грудної клітини. Відповідаючи на питання суду зазначив, що він відвідував сімю брата десь раз на місяць, які у них були відносини йому не відомо, у його присутності вони не сварилися. Після смерті матері у вересні 2016 року дійсно ОСОБА_4 став зловживати спиртними напоями. Вважає, що обвинувачена повинна понести покарання за вчинене, однак погоджується з позицією прокурора, висловленою у судових дебатах та не заперечує проти застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що 05 квітня 2017 він прийшов у гості до свого друга ОСОБА_4 за адресою: м. Лисичанськ, вул. С. Тюленіна, 95, де також перебувала його дружина ОСОБА_2, її сестра ОСОБА_12 та троє малолітніх дітей. З собою він приніс алкогольні напої, які вони вчотирьох розпивали. Того дня він заночував у ОСОБА_2. 06 квітня 2017 року вранці він купив ще спиртних напоїв та повернувся до будинку ОСОБА_2, де вони продовжили вживати спиртне. Вони знаходились на кухні, а діти були в іншій кімнаті. Під час спільного вживання спиртного, між ОСОБА_2 та його дружиною - обвинуваченою виникали сварки, у ході яких вони кричали та погрожували один одному фізичною розправою. Від випитого спиртного він спянів та пішов спати у іншу кімнату. Однак через деякий час, почувши крики, він прокинувся та прибіг до кухні, де побачив ОСОБА_2, яка тримала у руці ніж, погрожуючи ним ОСОБА_4 Він (свідок) став заспокоювати ОСОБА_4 та забрав ножа з її рук ніж. Після чого ОСОБА_4 на деякий час заспокоїлись, але потім знову почали сваритись, стоячи один біля одного. Як все сталося він відразу не зрозумів, коли побачив, як ОСОБА_4 впав на підлогу, на правій частині грудної клітини у нього було 2 рани, звідки текла кров, а ОСОБА_4 в цей час, тримаючи в руках ніж, вибігла на вулицю. Він прослідував за нею та, наздогнавши, вибив ніж з її рук. Після чого вони повернулися до будинку, де ОСОБА_12 ОСОБА_10 викликав швидку допомогу, яка відвезла ОСОБА_4 до лікарня, а наступного дня йому повідомили, що ОСОБА_4 помер. Відповідаючи на питання суду зазначив, що він тривалий час знав ОСОБА_4, вони разом працювали. Не заперечує що ОСОБА_4 останнім часом зловживав спиртними напоями. Йому відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 часто сварилися.

Свідок ОСОБА_12, якій розяснені її права, передбачені ст. 63 Конституції України в судовому засіданні пояснила, що обвинувачена є її рідною сестрою. Протягом шести років її сестра разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та трьома малолітніми дітьми, двоє з яких є діти ОСОБА_4, проживали в ІНФОРМАЦІЯ_11. 05 квітня 2017 року вона приїхала у гості до своєї сестри ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, оскільки посварилася зі своїм чоловіком. В цей же день до ОСОБА_2 приїхав знайомий ОСОБА_4 ОСОБА_13, який привіз з собою спиртне, і вони всі разом стали вживати спиртні напої. Наступного дня вони купили ще спиртного та продовжили розпивати алкогольні напої. Під час цього між ОСОБА_2 та її чоловіком виникла сварка, в ході якої вони кричали, хапалися за ножі, погрожували один одному. Під час вказаного конфлікту вона побачила, як ОСОБА_4 впав на підлогу. Як ОСОБА_4 нанесла йому удар ножем вона не бачила, оскільки відволіклася на розмову з ОСОБА_13, однак на груді ОСОБА_4 було дві рани, з яких текла кров. Після чого ОСОБА_4 було госпіталізовано до лікарні, де останній помер. Відповідаючи на питання суду зазначила, що її сестра з чоловіком часто сварилися, вона скаржилася їй що ОСОБА_4 виганяє її з будинку.

Допитаний в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 354 КПК України малолітній свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що обвинувачена є його матірю, а ОСОБА_4 вітчимом. За адресою : місто Лисичанськ, вулиця С.Тюленіна, буд. 95 він разом зі своєю матірю ОСОБА_2, рідним братом та сестрою, а також вітчимом проживали близько 6-ти років. Вітчим зловживав спиртним, часто приходив додому нетверезим. Між мамою та вітчимом були сварки, особливо коли до них в гості приїжджали хрещені батьки, вони вживали спиртне, а потім скандалили. Взагалі вітчим часто кричав на нього та ображав, а коли був пяним міг вдарити. Були випадки, щоб уникнути цих скандалів він збігав з дому. Вітчим бив його за то, що він заступався за маму, останній раз коли вітчим його вдарив, їм з мамою довелося звернутися до лікарні та поліції. В той день коли все трапилося у них в гостях знаходилися його хрещена сестра матері ОСОБА_15 та знайомий вітчима дядько ОСОБА_13. Вони разом з матірю та вітчимом розпивали спиртні напої. Коли він повернувся додому, трохи запізно, вітчим запитав де він був, на що мати зробила йому зауваження щоб він (ОСОБА_4О.) не чіплявся до нього. Після чого він пішов в іншу кімнату, де знаходились його менший брат та сестра. В цей час він почув як матір з вітчимом стали сваритися і гучно кричати, після чого мати вийшла у коридор, де з ящику взяла викрутку, яку поклала до серванту, однак він побачивши це, забрав цю викрутку, оскільки подумав, що може щось трапитися, так як матір була дуже розлючена. Потім він повернувся у свою кімнату, вони заспокоїлись, а дядько Стас пішов спати. Однак через деякий час батьки знову стали сваритися, дядько Став пішов до них на кухню, а він почув крик вітчима. Зайшовши на кухню він побачив лежачого на полу вітчима, у якого на груді були рани та текла кров. Як мама завдала удар вітчиму він не бачив, однак в руках у матері був ніж. Він відразу викликав швидку допомогу. Відповідаючи на питання суду зазначив, що його мама не ображала, а завжди турбувалася про нього та про його молодших братика та сестричку, яка є інвалідом дитинства. Вона іноді могла випити разом з батьком або з хрещеною. Вітчим, коли був нетверезим міг вдарити маму, а він за неї завжди заступався. На даний час він проживає разом зі своєю бабусею та дідусем, які є його опікунами.

Після допиту малолітнього свідка зауважень зі сторони педагога та законного представника не надійшло. При цьому педагог ОСОБА_16, яка також являється представником служби у справах дітей відповідаючи на питання суду зазначила, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обовязків не притягувалась. Діти ОСОБА_2 перебувають на первинному обліку та мають статус дітей, позбавлених батьківського нагляду, однак на даний час діти знаходяться під опікою їх дідуся.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснила, що вона була класним керівником у ОСОБА_5, який раніше навчався у школі № 26 міста Лисичанська. Його матір ОСОБА_2 може охарактеризувати лише з позитивної сторони, вона цікавилася успіхами сина в школі, завжди відвідувала батьківські збори. ОСОБА_5 ОСОБА_10 завжди приходив до школи в охайному вигляді, приймав активну участь у житті класу, відвідував різні секції. Жодного разу вона не бачила обвинувачену у нетверезому стані. ОСОБА_10 неодноразово розповідав їй що його вітчим погано до нього відноситься, ображає його та міг вдарити. З цих причин ОСОБА_10 іноді уходив з дому. На свою матір - обвинувачену він не скаржився, а відзивався про неї завжди з любовю, був єдиним хлопчиком у класі, який погодився заспівати на концерті у школі з нагоди 8-го березня для своє матусі. Їй відомо, що вітчим побив ОСОБА_10 у звязку з чим вони зверталися до лікарні та поліції. При відвідуванні ОСОБА_10 за місцем його мешкання, в будинку було чисто, у нього були всі умови для навчання.

ОСОБА_11 того вина обвинуваченої ОСОБА_2 за обставин, викладених у даному вироку у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверд жуєтьсянаступними дослідженими, оголошеними та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 06 квітня 2017 року, дозвіл на проведення обшуку у якому відповідно ч.3 ст. 233 КПК України було надано ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 07.04.2017 року (а.с. 20) під час якого, з 22.15 до 01.00, в присутності понятих, було оглянуто приватний жилий будинок та двір, розташований за адресою: місто Лисичанськ, вул. С.Тюленінова, 95, під час якого зафіксоване місце вчинення злочину та було виявлено та вилучено викрутку з рукояткою жовтого та чорного кольору, змив речовини бурого кольору, змив з підлоги на якій знаходилась речовина бурого кольору, ніж з деревяною рукояткою, ніж з рукояткою з полімерного матеріалу ( а.с.8-10) та фототаблицею до даного протоколу (а.с. 11-18);

- протоколом проведення медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння від 07.04.2017 року згідно висновків якого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, перебуває у стані алкогольного спяніння, 1,87% проміле (а.с. 31);

- протоколом огляду місця події від 07 квітня 2017 та фототаблицею до даного протоколу, проведеного з 08.35 до 09.43 в приміщенні реанімаційного відділення ЦМЛ ім. Титова, під час якого, в присутності понятих за участю інспектора криміналіста був оглянутий труп ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями, у вигляді поранень грудної клітини, великого пальця лівої руки, забоями. Також під час огляду били виявлені та вилучені речі ОСОБА_4, а саме: куртка чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, схожої на кров; майка білого кольору з плямами речовини бурого кольору, схожої на кров та пошкодженнями тканини; брюки із джинсового матеріалу синього кольору з плямами речовини бурого кольору, схожої на кров на передній частині брюк (а.с. 71-76);

- висновком судово-медичної експертизи № 123 (експертиза почата 07.04.2017 року, закінчена 08.05.2017 року) дослідження трупу ОСОБА_4 згідно якого при звертанні в хірургічне відділення міської лікарні ім. Титова м. Лисичанська 06.04.17 р. у гр. ОСОБА_4 виявлено 2 колото-різаних рани на грудної клітини справа, в ділянці 2-3 межребірій. Після обстеження і оперативного лікування встановлено посмертний клінічний діагноз: «Колото-резаное ранение грудной клетки справа, проникающее в плевральную полость с повреждением легкого, межреберной артерии. Гемоторакс. Геморрагический шок Зет. Твс легких». При експертизі трупа 07.04.17 р. у гр. ОСОБА_4 виявлені сліди мед втручань - ушиті пост операційні рани грудної клітини справа і верхньої долі правої легені; гемоторакс справа та різані рани великого пальця лівої кісті.

Утворилися ушкодження незадовго до звертання у лікарню від взаємні твердими предметами (предметом), маючими колото-різані властивості, можливо ножем, або предметом схожим на нього. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень - в ділянці грудної клітини справа виявлено 2 колото-різаних ушкодження, а також 2 різаних ушкодження в діл великого пальця лівої кісті. Вищезазначені ушкодженим не могли утворитися від завдання ударів ногою, чи неозброєною рукою.

Не виключно, що різані рани великого пальця лівої кісті могли утворитися при захисних рухах потерпілим в момент нанесення ушкоджень йому. Після отримання всіх тілесних ушкоджень на протязі декілька десятків хвилин потерпілий міг рухатися та виконувати цілеспрямовані дії до втрати свідомості.

Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням лівої легені відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Інші різані рани мають ознаки легких тілесних ушкоджень, заподіявших короткочасний розлад здоров'я.

Смерть гр. ОСОБА_4 настала від колото-різаного ушкодженим грудної клітини справа з пошкодженням правої легені, яке ускладнилося зовнішньою та внутрішньою кровотечею, малокрів'ям внутрішніх органів, геморагичним шоком.

Смерть потерпілого знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями (а.с. 83-86);

- протоколом отримання біологічних зразків для експертизи від 07 квітня 2017 року, з якого вбачається що в період часу з 14 години 58 хвилин до 15 години 08 хвилин старшим слідчим Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_18 на підставі постанови прокурора від 07 квітня 2017 року за участю захисника ОСОБА_1, лікаря ЦМЛ ім. Титова та медсестри було відібрані зразки крові ОСОБА_2 (а.с. 95);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08 квітня 2017 року, проведеного за участю підозрюваної ОСОБА_2, її захисника, спеціаліста, статиста, прокурора, у присутності понятих в ході якого ОСОБА_2 добровільно відтворила обставини, вчиненого нею злочину, механізм спричинення нею тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та розповіла, що 06 квітня 2017 року під час вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4, останній замахувався на неї викруткою, ображав її сина та її нецензурною лайкою, викладував кухонні столи на стіл та казав, що вона не буде з ним проживати. В результаті між ними виникла сварка, в ході якої вона схвативши ніж, нанесла декілька ударів ОСОБА_4 в область грудної клітини. Точну кількість ударів не памятає, після чого ОСОБА_4 впав на підлогу, і в цей час до нього підбігли її сестра ОСОБА_12 та ОСОБА_13, знайомий її чоловіка, які в той час перебували у них в гостях, за адресою: місто Лисичанськ, вул. С. Тюленінова, 95 (а.с. 96-100);

- висновком судово-медичної експертизи № 123/1 від 10.05.2017 року згідно якого при звертанні в хірургічне відділення ЦМЛ ім. Титовам. Лисичанська 06.04.2017 року у гр. ОСОБА_4 було виявлено 2 колото різаних рани на передній поверхні грудної клітини в ділянці 2-3 міжребір`я справа. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень ці рани могли утворитися від завдання ударів будь-яким із ножів, представлених на експертизу. Тілесні ушкодження, встановлені у гр. ОСОБА_4 могли утворитися в час та за обставин, вказаних підозрюваною ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту з її участю (а.с.151-152);

- висновком судово - медичної експертизи (експертиза речових доказів) № 57 від 18 травня 2017 року, проведеної на підставі постанови слідчого від 28 квітня 2017, згідно якого кров трупа гр. ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. ОСОБА_11 підозрюваної ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинином анти-В. ОСОБА_11 свідка гр. ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. На ножі об№1, 2, ножі обєкт № 3 знайдена кров людини, де був виявлений антиген А з ізогемаглютинином анти-В. Нею міг бути гр. ОСОБА_4 Походження крові від гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_13 не виключається (а.с. 157-159);

- висновком судово - медичної експертизи (експертиза речових доказів) № 60 від 19 травня 2017 року, проведеної на підставі постанови слідчого від 28 квітня 2017, згідно якого кров трупа гр. ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. ОСОБА_11 підозрюваної ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинином анти-В. ОСОБА_11 свідка гр. ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. На куртці об.№ 1-9, штанах джинсових об.№ 10-15, ремені об. № 16,17, рушнику об. № 18-23, майці об. № 24.25, вилучених під час огляду трупу ОСОБА_4 знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої був виявлений антиген ОСОБА_11 могла походити від гр. ОСОБА_4 Походження крові від гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_13 не виключається (а.с. 177-183);

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні інкрімінованого їй злочину за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.

Вищевказані висновки експертів, проведені компетентними спеціалістами, узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі, протоколи слідчих дій? що здійснені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України та покази потерпілого, свідків та самої обвинуваченої, суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_2 на позбавлення життя ОСОБА_4

При цьому суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин події, яка відбулася на фоні конфліктної ситуації, умов, за яких вона виникла, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 мотиву вбивства.

Ці обставини в поєднанні з іншими об'єктивними даними справи: характером взаємин між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_2, які передували злочину, між якими і раніше виникали часті конфлікти, а також спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, нанесення ударів в життєво важливі органи, їх кількість та знаряддя заподіяння обвинуваченою тілесних ушкоджень ОСОБА_4 з очевидністю вказують на те, що ОСОБА_2 усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, а тому суд вважає доведеним за вказаних вище обставин, що ОСОБА_2 мала прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_4, і реалізуючи свій намір, умисно заподіяла смерть потерпілого.

Будь яких істотних порушеньКПК Українипід час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченої та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідка зі сторони обвинувачення ОСОБА_19, зазначеного у реєстрі, яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обовязків, надано не було.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчинені умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу винної, яка не працює, має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка є інвалідом дитинства, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ іт. Титова м. Лисичанська не числиться, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 105), раніше не судима (а.с. 101-102);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно дост. 66 КК України, суд визнає визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні трьох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом дитинства.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася та неодноразово, в ході судового розгляду вибачалася за вчинене та висловлювала жаль з приводу вчиненого, критично оцінила свої дії, свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи: - обставини вчиненого злочину, безпосереднім обєктом якого є життя та здоровя людини, яке відповідно до ст. 3 Конституції України являється найвищою соціальною цінністю, - настання тяжких наслідків від вчиненого злочину смерть потерпілого, а також тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, та беручи до уваги вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, судвважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливе лише із застосуванням покарання, повязаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 за вчинений злочин, суд також враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації;

- поведінку обвинуваченої до та після вчинення злочину, яка під час досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження в суді мала належну процесуальну поведінку, добровільно в активній формі сприяла встановленню обставин вчинення злочину, зробила для себе належні висновки та надала суду правдиві показання, висловила жаль з приводу вчиненого, що свідчить про її щире каяття;

- дані про особу обвинуваченої та її репутацію, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружена, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, має міцні соціальні звязки та є матірю трьох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка є інвалідом дитинства, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8;

- а також неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_4, який неодноразово ображав обвинувачену та її малолітнього сина, принижуючи їх гідність, застосовував до них фізичне насильство, що підтвердили свідки у даному кримінальному провадженні, після вживання спиртних напоїв своїми діями спровокував вчинення даного злочину;

- думку потерпілого ОСОБА_3, який погоджуючись з позицією прокурора, висловленою у судових дебатах, не заперечував проти призначення обвинуваченій покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченої суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, обставин вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй злочину, враховуючи дані про особу винної, обставини, що пом'якшують її покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої дають підстави вважати, що виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів можливо досягти, призначивши їй покарання за ч. 1 ст. 115 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України.

При цьому враховуючи, що, наслідком злочину стала загибель людини, а сам злочин скоєний у стані алкогольного спяніння, суд не вбачає правових підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_2 приписів ст. 79 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, адже наслідки вказаного злочину є непоправними, а обєктом злочину є найвища соціальна цінність - життя людини.

Підстав для зміни запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, обраного, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 08.04.2017 року (том 1 а.с.103-104), суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_2 слід обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 05 жовтня 2017 року, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку.

При цьому, відповідно ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_2 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього увязнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за два дні попереднього увязнення з моменту затримання з 07 квітня 2017 року (а.с. 34-35) до 20 червня 2017 року включно, та з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього увязнення за період тримання під вартою з 21.06.2017 року по день ухвалення вироку, оскільки Законом України від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ, який набрав чинності 21.06.2017 року внесені зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, які погіршують становище засудженої особи, а відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння чи іншим чином погіршує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули, але мають судимість.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 не предявлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Підстав для порушення питання перед службою в справах дітей або відповідним органом опіки та піклування щодо необхідності влаштування малолітніх дітей обвинуваченої, які залишилися без нагляду відповідно до ст. 378 КПК України суд не вбачає, оскільки в судовому засіданні було встановлено та підтверджено представником служби в справах дітей ОСОБА_16, а також копією розпорядження Сватівської районної державної адміністрації Луганської області від 18.07.2017 року № 355, що на даний час над малолітніми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено опіку, опікуном призначено їх діда ОСОБА_21, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_13.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/199-е від 27 квітня 2017 року (а.с.145-163) витрати на залучення експертів у сумі 494 гривень 35 копійок (а.с.144) підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- змиви речовини бурого кольору з будинку, викрутка з руківям жовтого кольору, 2 ножі, змиви з рук ОСОБА_2, зразки крові ОСОБА_4 та ОСОБА_13, зразок носія, на який робився відбір крові ОСОБА_13, дактилокарти ОСОБА_12 та ОСОБА_13, штани з ременем , рушник, майку та куртку ОСОБА_4 зі слідами речовини бурого кольору, які відповідно до постанови слідчого (а.с.207 - 208), знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області підлягають знищенню.

Керуючись ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 05 жовтня 2017 року.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_2 за даним вироком покарання строк попереднього увязнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за два дні попереднього увязнення з моменту затримання з 07 квітня 2017 року до 20 червня 2017 року включно, та з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього увязнення за період тримання під вартою з 21.06.2017 року по день ухвалення вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/199-е від 27 квітня 2017 року у сумі 494 (чотириста девяносто чотири) гривні 35 копійок (№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речові докази:

- змиви речовини бурого кольору з будинку, викрутку з руківям жовтого кольору, 2 ножі, змиви з рук ОСОБА_2, зразки крові ОСОБА_4 та ОСОБА_13, зразок носія, на який робився відбір крові ОСОБА_13, дактилокарти ОСОБА_12 та ОСОБА_13, штани з ременем, рушник, майку та куртку ОСОБА_4 зі слідами речовини бурого кольору, які відповідно до постанови слідчого, знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, з дня отримання нею копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя: М. М. Старікова

Судді: Ю. О. Калмикова

ОСОБА_22