Ухвала суду № 69333198, 22.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2017 року м. Київ К/800/28226/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі №810/1685/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-М» до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Робікон-М»звернулось до суду з позовом до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-М» до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

У касаційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року касаційну скаргу Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У встановлений строк скаржником усунуто зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року недоліки.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з такого.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався положеннями ст. 189 КАС України.

Відповідно до п. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року апеляційну скаргу Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області було залишено без руху та надано строк 30 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме – надання оригіналу документу про сплату судового збору та зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду.

На виконання вимог ухвали скаржником подано клопотання про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якого відповідач посилається на те, що відповідальною особою за опрацювання процесуальних документів, в порушення вимог Порядку про організацію роботи органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-правової роботи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 12 жовтня 2015 року №778 не було передано копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції до юридичного управління ГУДФС у Київській області, що призвело до пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження, установленого ст. 186 КАС України.

Судом обґрунтовано не визнано такі доводи поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що наведені обставини не є об’єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою.

Слід зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невмотивоване задоволення клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб’єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Отже, враховуючи відсутність підстав для поновлення строку, які можна було б визнати поважними, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, –

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі №810/1685/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-М» до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова