Постанова № 69332488, 04.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/464/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

04 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Акціонерного товариства "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось з адміністративним позовом до Акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу "Буковина" в якому просила стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року в сумі 6199,23 гривень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року в сумі 4734,61 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне зясування всіх обставин справи, що у своїй сукупності призвело до неправильного її вирішення.

Згідно з статями 183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу "Буковина" є юридичною особою, ідентифікаційний код 03800913, місцезнаходження: 59017, Чернівецька обл., Сторожинецький район, с. Стара Жадова, та перебуває на обліку у органах пенсійного фонду, як платник страхових внесків.

Відповідно до наявних матеріалів справи, відповідачу направлялись розрахунки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 7), де було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсії працівникам, які працювали на даному підприємстві та мали право на пільгову пенсію, що підтверджується наявними копіями трудових книжок, протоколами призначення пенсії та відповідними довідками (а.с. 9-41).

Згідно розрахунку суми боргу відповідача, поданого позивачем, заборгованість Товариства по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій по гр. ОСОБА_2 складає 1464,62 грн. (а.с. 6).

Згідно протоколу про призначення пенсії громадянці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останній призначено пільгову пенсію з 26.02.2010 року по 10.02.2015 року. В розрахунках, які направлялися відповідачу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення по зазначеній громадянці визначено строк досягнення нею пенсійного віку - 09.08.2018 року. (а.с. 7, 9).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування фактичних витрат повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій ОСОБА_2 з 10.02.2015 року, виходив з того, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаному працівнику до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки остання вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначається Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 1 січня 2004 року.

Відповідно до вимог, передбачених в абзаці третьому підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень цього Закону, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядком обчислення і сплату страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року.

Станом на дату призначення ОСОБА_3 пільгової пенсії абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон № 400/97-ВР діяв у наступній редакції: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої жінки мають право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

З 1 квітня 2014 року абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР діє в новій редакції, відповідно до якої до об'єкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (замість ст. 12 Закону № 1788-ХІІ).

При офіційному тлумаченні частини першої статті 58 Конституції України щодо застосування закону в часі, яке міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого коли настали або мали місце.

Згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла станом на час призначення ОСОБА_3 пільгової пенсії) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Разом із цим Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року № 3609-VI) внесені зміни до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (які набрали чинності з 6 серпня 2011 року), якими зазначена стаття викладена в наступній редакції: "Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року".

У справі, що розглядається, згідно фактичних обставин встановлених судом першої інстанції, ОСОБА_3 народилася 09.02.1960 року, тому за правилами статті 26 Закону № 1058-ІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) вона станом на 01.05.2017 року не досягла віку, який би дає їй право на пенсію за віком.

Враховуючи, що станом на час набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI ОСОБА_3 не досягла 55-річного віку (тобто, не набула права на пенсію за віком на загальних підставах), право на призначення їй пенсії за віком вона набуде, з урахуванням положень чинного законодавства, при досягненні нею 58 років 6 місяців (09 серпня 2018 року).

Беручи до уваги, що обов'язок відшкодування суб'єктом господарювання сплачених УПФУ пільгових пенсій у часі прив'язаний законодавством до досягнення особою загального пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів дійшла висновку, що суб'єкти господарювання мають відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії за списком № 2 до досягнення пенсіонерами пенсійного віку з урахуванням приписів вказаної вище статті.

Аналогічна правова позиці викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 року № К/800/44412/15 та від 17.08.2016 року № К/800/36023/15.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги доведеність позивачем заявлених позовних вимог, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява є такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині данної постанови.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Акціонерного товариства "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу про стягнення заборгованості скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог..

В цій частині прийняти нову постанову.

Стягнути з Акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу "Буковина" (ЄДРПОУ 03800913, місцезнаходження: 59017, Чернівецька обл., Сторожинецький район, с. Стара Жадова) заборгованість по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року в сумі 1464,62 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

В решті постанову залишити в силі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5