Ухвала суду № 69331537, 03.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5998/17 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

Суддів: Літвіної Н.М.

Коротких А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будпостач» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформлені товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформлені товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017 року позовну заяву повернуто.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження та виконати певні дії, які зазначаються у позові. На думку апелянта, поданий позов, відповідає вимогам ст. 106 КАС України, і повернення його є порушенням процесуального права на звернення до суду.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Колегія суддів частково не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків у дводенний строк з дня отримання вказаної ухвали, а саме, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017 року позовну заяву повернуто позивачу, оскільки ним не усунуто недоліки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення Київської міської митниці ДФС від 30.01.2017 року № 100260001/2017/200001/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформлені товарів в прийнятті митної декларації, митному оформлені, випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.01.2017 року № 100260001/2017/00021.

Згідно із частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ставка судового збору адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви неманового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою -підприємціем, ставка судового збору скаладає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, як передбачено ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер,судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

До вказаної позовної заяви, позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1600, 00 грн.

Суд першої інстанції, зазначив, що в адміністративному позові позивачем заявлено позовна вимога майнового характеру, а тому позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Згідно ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст.50 Митного кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів або визнає заявлену декларантом митну вартість, або приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України. У разі недоведеності декларантом правильності визначення митної вартості або виявлення недостовірності або неточностей відомостей, наданих на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, митний орган відмовляє у застосуванні обраного декларантом методу визначення митної вартості та приймає рішення про коригування заявленої митної вартості, фактично визначаючи іншу вартість товару за передбаченим Митним кодексу України методом.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товару визначає митну вартість товару, проте не встановлює розмірів обов'язкових для сплати платежів декларантом, оскільки визначена митна вартість є сумою, від якої мають бути обчисленні митні платежі. Рішення про коригування митної вартості не призводить безпосередньо до наслідків у вигляді зміни складу майна позивача і на його майновий стан безпосередньо не впливає, визначена митним органом митна вартість товару не може вважатися ціною позову.

Отже, висновок суду, що позовна вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, є помилковими.

З урахуванням надання позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі 1600 грн. судом вірно встановлено, що судовий збір сплачено у меншому, ніж передбачено діючим законодавством розмірі, проте неправильними є висновки суду щодо необхідності сплати судового збору, як за вимогою майнового характеру, оскільки обидві заявлені вимоги є немайновими.

За таких обставин, висновок суду про правомірність повернення позову не відповідає вимогам процесуального права.

Викладене у сукупності є підставою для задоволення апеляційної скарги та повернення справи для продовження розгляду, вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будпостач»- задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017 року - скасувати.

Направити справу за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформлені товарів для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: Н.М. Літвіна

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.