Постанова № 6933147, 16.06.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 4 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 р. № 2а-9379/09/2570

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Комунального підприємства "Ліки України "Чернігівської обласної ради

додержавної податкової інспекції у Коропському районі

провизнання рішення нечинним

за участю представників сторін: від позивача від відповідачаМолибоги О.В., довіреність від 19.02.2009 року

Пацук Н.В., довіреність № 182 від 31.03.2009 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради до державної податкової інспекції в Коропському районі, в якому позивач просить визнати частково нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 року № 0000062330 ДПІ у Коропському районі, прийнятого на підставі акту перевірки № 391/23/01980756 від 30.12.2008 року Центральної районної аптеки № 31 комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради в сумі 1958,17 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем безпідставно винесене податкове повідомлення-рішення в частині застосування фінансових санкцій на суму 1958,17 грн., оскільки позивачем не здійснювалось неправомірних дій, які б дали підставу податковим органам розглядати відсутність патентів на ФАПах, як порушення саме підприємством вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Представник відповідача позовні вимоги не визнала повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.06.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.06.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками ДПІ у Коропському районі була проведена планова виїзна перевірка Центральної районної аптеки № 31 Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.

Під час перевірки встановлено порушення Центральною районною аптекою № 31 КП «Ліки України» п.1ст.1, п.1ст.3; ч.2п.6ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення Центральною районною аптекою № 31 роздрібної торгівлі медикаментами та медичними препаратами вітчизняного виробництва без придбання пільгового торгового патенту в аптеках с.Атюша, с.Нехаївка, с. Оболоння, с.Покошичі, с.Карильське, с. Шабалинів та фельдшерсько-акушерських пунктах с. Будище, с. Вишеньки, с. Вільне, с. Горохово, с. Гута, с. Жовтневе, с. Криски, с. Краснопілля, с. Лукнів, с. Придеснянське, с. Райгородок, с. Риботин, с. Сохачі, с. Свердлова, с. Мезин, с. Жернівка.

На підставі акту перевірки № 31/23/01980756 від 30.12.2008 року ДПІ у Коропському районі було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 року №0000062330 на суму 2833,17 грн. за порушення законодавства про патентування.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2009 року № 0000062330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач подав скаргу до ДПІ у Коропському районі, яка останнім залишена без задоволення.

Комунальним підприємством «Ліки України» визнано частину фінансових санкцій в частині їх застосування за відсутність патентів у сільських аптеках Коропського району і сплачено штраф в сумі 875 грн.

Згідно пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1570 від 17 листопада 2004 року „Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах", у сільській місцевості у разі відсутності аптеки роздрібна торгівля може здійснюватися лікарськими засобами за переліками, що встановлюються МОЗ, фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими лікарськими амбулаторіями на підставі договорів, укладених з аптекою за письмовим погодженням органів місцевого самоврядування.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1570 від 17 листопада 2004 року „Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах” передбачено тільки два види структурних підрозділів аптеки - аптечні пункти та аптечні кіоски.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 24 квітня 1998 року № 254 „Про забезпечення сільського населення області лікарськими засобами через систему фельдшерсько-акушерських пунктів” передбачено, що до вирішення питання на державному рівні, фельдшерсько-акушерськими пунктам - ФАПам, розташованим у сільській місцевості, роздрібну реалізацію лікарських засобів дозволити здійснювати на підставі ліцензій та торгових патентів аптек, які здійснюють їх медикаментозне забезпечення.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.07.2003 року №37„Про рекомендації щодо врегулювання питань, пов’язаних з передачею установ (закладів) соціальної сфери у комунальну власність сільських, селищних, міських територіальних громад” затверджена форма Положення про фельдшерські-акушерські пункти, згідно пп. 1.1, 1.3 якого фельдшерські-акушерські пункти є лікарняними, лікувально-профілактичними закладами первинної ланки медико-санітарної допомоги, заснованими на комунальній власності територіальної громад, заклади не є юридичними особами, не мають самостійного балансу і здійснюють свою фінансову та господарчу діяльність через виконком місцевої ради.

Як вбачається з матеріалів справи, правові відносини між позивачем та фельдшерами (лікарями) ФАПів та сільських лікарських амбулаторій регулювались на підставі Договорів про спільну діяльність та повну матеріальну відповідальність, які носили цивільно-правовий характер. Предметом зазначених Договорів є надання конкретної послуги - реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення. Також, згідно вищезгаданого цивільно-правового Договору оплачується кінцевий результат роботи фельдшера (лікаря) за реалізовані лікарські засоби.

Враховуючи вказане, суд вважає, що фельдшерські-акушерські пункти розташовані в Коропському районі в с. Будище, с. Вишеньки, с. Вільне, с. Горохово, с. Гута, с. Жовтневе, с. Криски, с. Краснопілля, с. Лукнів, с. Придеснянське, с. Райгородок, с. Риботин, с. Сохачі, с. Свердлова, с. Мезин, с. Жернівка є закладами заснованими на комунальній власності територіальної громади, які здійснюють свою фінансову та господарчу діяльність через виконком місцевої ради і не є структурними підрозділами комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Згідно ч. 1, 2, ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти: магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв'язку України, і фурнітура до них; періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами - резидентами України; проїзні квитки; товари народних промислів (крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністерством культури України); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження); вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню; мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх походження); насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі (незалежно від країни його походження);зошити.

Враховуючи те, що торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами, а у разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу, а фельдшерсько-акушерські пункти не є структурними підрозділами позивача, суд вважає, що позивач не мав правових підстав для придбання патентів для фельдшерсько-акушерських пунктів і законодавчо не передбачено обов’язку позивача щодо здійснення таких дій.

Згідно абз.5 п.1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідачем прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 року № 0000062330 за порушення п.1ст.1, п.1ст.3; ч.2п.6ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині здійснення Центральною районною аптекою № 31 роздрібної торгівлі медикаментами та медичними препаратами вітчизняного виробництва без придбання пільгового торгового патенту в фельдшерсько-акушерських пунктах, безпідставно та підлягає визнанню в цій частині нечинним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Ліки України» до державної податкової інспекції у Коропсьому районі про визнання частково нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 року № 0000062330 ДПІ у Коропському районі, прийнятого на підставі акту перевірки № 391/23/01980756 від 30.12.2008 року Центральної районної аптеки № 31 Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради в сумі 1958,17 грн., підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати частково нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 року № 0000062330 ДПІ у Коропському районі, прийнятого на підставі Акту перевірки № 391/23/01980756 від 30.12.2008 року Центральної районної аптеки № 31 комунального підприємства "Ліки України" Чернігівської обласної ради в сумі 1958,17 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

На підставі ч.3 ст.160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відкласти на 22.06.2009р

Суддя                                                   підпис                                        Ю.О.Скалозуб