Постанова № 69331217, 03.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2017 року

справа № 804/8433/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі №804/8433/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 19.11.2016 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за липень 2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за липень 2016 року.

Зобов’язано Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» (код ЄДРПОУ 32014517) з податку на додану вартість за липень 2016 року, направлену 04.04.2016 року телекомунікаційним зв’язком, датою її фактичного отримання 04.04.2016 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов’язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32014517), є платником податку на додану.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (на теперішній час - Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2016 року між ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» та ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області укладено договір про визнання електронних документів №230220161, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді з застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.10-12, 13).

04.08.2016 року засобами електронного зв’язку ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» направлено відповідачу податкову декларацію з ПДВ за липень 2016 року (а.с.14-15).

В той же день 04.08.2016 року ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» отримано електронну квитанцію №1, в якій зазначено «податкова декларація з ПДВ за період липень 2016 р. доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 04.08.2016 р. в 10:17:40…документ не прийнято…документ не може бути прийнятий, порушено вимоги п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 320145104665 не був платником ПДВ в періоді липень 2016 р.» (а.с.17).

Позивач не погодився з такими діями податкового органу та оскаржив їх до суду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Згідно п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України - податковим обов'язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання.

Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (пп.49.11 ст.49 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що підставою для відмови контролюючого органу визнати податкову декларацію як податкову звітність є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку податковим органом.

Наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (далі по тексту - Інструкція №233).

Згідно пунктів 4, 5 розділу ІІ Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді з обов’язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Відповідно п.п.7.3-7.6 п.7 розділу ІІІ Інструкції №233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку, зокрема після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом встановлено, що подана позивачем 04.08.2016 року засобами електронного зв’язку податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 року містить всі необхідні реквізити передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України.

Проте, податковим органом квитанцією №1 відмовлено позивачу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року, з підстави того, що підприємство не було платником ПДВ на дату подання звіту у зв’язку з анулюванням свідоцтва про платника ПДВ.

Правомірність рішення про ануляцію свідоцтва платника податку на додану вартість за позивачем, була предметом розгляду в адміністративній справі №804/7966/15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року по справі №804/7966/15 позов ТОВ «Інтерсплав» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №30 від 08.06.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ». В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с.20-22).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року рішення окружного суду залишено без змін (а.с.136-137).

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п.3 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. №1172/11/13-10 у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Відповідно до п.49.13 ст.49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно договору №230220161 від 23.02.2016 року про визнання електронних документів орган фіскальної служби представляє ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, серед обов’язків якого є забезпечення приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків, забезпечення відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повноваження щодо прийняття, обробки звітності та надіслання відповідних документів про отримання, прийняття тощо є повноваженнями податкового органу, у якого на обліку перебуває платник податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що оскільки ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська неправомірно прийнято рішення №30 від 08.06.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ», що підтверджується судовими рішеннями, відповідно э неправомірним і рішення про невизнання податкової звітності ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за липень 2016 року податковою декларацією.

Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини постанови суду першої інстанцій з огляду на те, що абзац третій 3 резолютивної частини постанови має містити висновок про визнання податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

З метою повного захисту порушених прав позивача колегія суддів вважає за можливе застосувати вимоги ст.11 КАС України, та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Судова колегія розглядає питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції шляхом заміни в резолютивній частині постанови абзацу 3 наступного змісту: «Податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2016 року з додатками визнати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» у день її фактичного отримання, а саме 04.08.2017 року».

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі №804/8433/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі №804/8433/16 змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: «Податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2016 року з додатками визнати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» у день її фактичного отримання податковим органом, а саме 04.08.2017 року».

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак