Ухвала суду № 69331211, 02.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2017 рокусправа № 804/2476/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини А1302 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. в справі № 804/2476/17 за позовом ОСОБА_1 до військової частини польова пошта В2830 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини польова пошта В2830 про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2017 р. № 625 про накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого п. «ж» ст. 49 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю; визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2017 р. № 21-рс про звільнення зі служби відповідно до п. «е» ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу» у запас (через службову невідповідність); визнання протиправним та скасування наказу від 13.03.2017 р. № 70 про виключення з 13.03.2017 р. зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення та направлення для постановки на військовий облік до Новомосковського ОМВК Дніпропетровської області.

Заявою від 24.05.2017 р. позивачем уточнено позовні вимоги шляхом подання відповідної заяви, в якій позивачем додатково постановлено питання про поновлення строку звернення до суду, зобовязання поновити на військовій службі на попередній посаді або за її згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня; зобовязання вирішити питання про виплату матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта В2830 від 24.02.2017 р. № 625 про накладення на старшого солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, передбаченого п. «ж» ст. 49 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю; визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта В2830 від 24.02.2017 р. № 21-рс про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» у запас за пунктом «е» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського складу); визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта В2830 від 13.03.2017 р. № 70 про виключення з 13.03.2017 р. із списків особового складу частини і усіх видів забезпечення та направлення для постановки на військовий облік до Новомосковського ОМВК Дніпропетровської області старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1, оператора оперативного відділення штабу, звільнену наказом командира військової частини польова пошта В2830 від 24.02.2017 р. № 21-рс у запас за частиною восьмою пунктом «е» відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (через службову невідповідність); поновлено ОСОБА_1 на військовій службі на посаді оператора оперативного відділення військової частини польова пошта В2830; зобовязано військову частину польова пошта В2830 виплатити позивачу грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2017 р. по дату поновлення; в задоволення іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує про неврахування судом першої інстанції, що позивач неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності, вчинення дисциплінарних проступків підтверджено висновками службових розслідувань.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач та її представник в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 з 16.06.2015 р. по 13.03.2017 р. проходила військову службу у військовій частині польова пошта В2830 (А1302) Міністерства оборони України на посаді оператора оперативного відділення штабу.

Відповідно до довідки від 04.03.2016 р. № 1580 старший солдат ОСОБА_1 безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення операції на території Донецької області, що підтверджується також посвідченням учасника бойових дій серії АБ № 348630 від 21.12.2015р.

13.03.2017 р. позивач отримала витяг з наказу командира військової частини польова пошта В2830 від 13.03.2017 р. № 70 про виключення її із списків особового складу частини і усіх видів забезпечення та направлення для постановки на військовий облік до Новомосковського ОМВК Дніпропетровської області, підставою винесення якого є наказ командира військової частини В2830 від 24.02.2017 р. № 21-рс про звільнення ОСОБА_1 в запас та наказ командира військової частини В2830 від 24.02.2017 р. № 625 про результати проведення службового розслідування.

На підставі наказу командира частини від 02.02.2017 р. № 372 про призначення службового розслідування по факту відсутності на робочому місці на протязі дня старшого солдата ОСОБА_1 та з метою зясування причин та обставин відсутності на робочому місці на протязі дня та встановлення винних осіб, притягнення їх до відповідальності згідно з Кримінальним кодексом України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, керуючись наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82, проведено службове розслідування, за результатами якого винесений наказ від 24.02.2017 р. № 625 «Про результати службового рослідування», в якому зазначено, що під час службового розслідування за фактом неприбуття на службу в понеділок після вихідних днів старшого солдата ОСОБА_1 встановлено, що 23.01.2017 р. вона не прибула на службу у звязку з різким захворюванням доньки зранку (тяжкий стан дитини встановлено з розмови з ОСОБА_4М.), про що свідчить довідка № 11 (придбана в лікарні пізніше) про тимчасове звільнення від роботи на одну добу матері, по догляду за хворою дитиною на важку форму ОРЗ. Проігнорувавши вказівку ТВО начальника штабу військової частини польова пошта В2830 капітана ОСОБА_5 надати рапорт про звільнення від службових обовязків з підкріпленням довідки від лікаря до стройової частини до 15.00, старший солдат ОСОБА_4 на службі не зявилася, а ретельно зайнялась лікуванням важкої форми ОРЗ доньки і вже наступного дня 24.02.2017 р. донька пішла до дошкільного закладу (інформацію отримано оперативним шляхом). Пояснення старшого солдата ОСОБА_1 неповні і взагалі вигадані. Довідка, яку вона надала (для свого виправдання відсутності), являється дійсною, але ж отримана неправомірним шляхом і лише наступного дня 24.01.2017 року. Таким чином, прикриваючись вигаданою хворобою цілком здорової дитини, старший солдат ОСОБА_1 хотіла приховати особисту недисциплінованість і небажання виконувати свої службові обовязки на протязі робочого дня. Зробивши усі вищезгадані маніпуляції з довідкою та хворобою дитини, старший солдат ОСОБА_1 хотіла ввести в оману керівництво військової частини польова пошта В2830, викликавши жалобу до дитини та до неї особисто, за нічим не обгрунтований невихід на службу без поважних причин, та особисте небажання виконувати службові обовязки, а також виконати вказівку ТВО начальника штабу військової частини польова пошта В2830 капітана ОСОБА_5

У звязку із зазначеним на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом «ж» статті 49 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України «звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю».

На підставі наказу від 24.02.2017 р. № 625 «Про результати службового рослідування» командиром військової частини польова пошта В2830 виданий наказ від 24.02.2017 р. № 21-рс, відповідно до якого старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 звільнено в запас через службову невідповідність.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що старший солдат ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 23.01.2017 р. з поважних причин, а отже оскаржені накази були прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 16.06.2015 р. по 13.03.2017 р. проходила військову службу у військовій частині польова пошта В2830 (А1302) Міністерства оборони України на посаді оператора оперативного відділення штабу на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеного 08.10.2009 р. (а.с. 82-85).

Наказом від 24.02.2017 р. № 625 командира військової частини польова пошта В2830 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п. «ж» ст. 49 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю за спробу ввести в оману керівництво військової частини, за відсутність на робочому місці на протязі дня, порушення статей 11, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (а.с.15).

Наказом від 24.02.2017 р. № 21-рс ОСОБА_1 звільнено зі служби відповідно до п. «е» ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу» у запас (через службову невідповідність) (а.с. 14).

Наказом від 13.03.2017 р. № 70 позивача виключено з 13.03.2017 р. зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення та направлення для постановки на військовий облік до Новомосковського ОМВК Дніпропетровської області (а.с. 13).

Підставою звільнення позивача зі служби є висновок службового розслідування (акт службового розслідування), відповідно до якого 23.01.2017 р. позивач не прибула на службу у звязку з різким захворюванням доньки зранку (тяжкий стан дитини встановлено з розмови з ОСОБА_4М.), про що свідчить довідка № 11 (придбана в лікарні пізніше) про тимчасове звільнення від роботи на одну добу матері по догляду за хворою дитиною на важку форму ОРЗ. Проігнорувавши вказівку ТВО начальника штабу військової частини польова пошта В2830 капітана ОСОБА_5 надати рапорт про звільнення від службових обовязків з підкріпленням довідки від лікаря до стройової частини до 15.00, старший солдат ОСОБА_4 на службі не зявилася, а ретельно зайнялась лікуванням важкої форми ОРЗ доньки і вже наступного дня 24.02.2017 р. донька пішла до дошкільного закладу (інформацію отримано оперативним шляхом). Пояснення старшого солдата ОСОБА_1 неповні і взагалі вигадані. Довідка, яку вона надала (для свого виправдання відсутності), являється дійсною, але отримана неправомірним шляхом і лише наступного дня 24.01.2017 року. Таким чином, прикриваючись вигаданою хворобою цілком здорової дитини, старший солдат ОСОБА_1 хотіла приховати особисту недисциплінованість і небажання виконувати свої службові обовязки на протязі робочого дня. Зробивши усі вищезгадані маніпуляції з довідкою та хворобою дитини, старший солдат ОСОБА_1 хотіла ввести в оману керівництво військової частини польова пошта В2830, викликавши жалобу до дитини та до неї особисто, за нічим не обгрунтований невихід на службу без поважних причин, та особисте небажання виконувати службові обовязки, а також виконати вказівку ТВО начальника штабу військової частини польова пошта В2830 капітана ОСОБА_5 (а.с. 99-101).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Згідно статті 40 вищезазначеного Закону України гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Згідно з пунктом «е» частини 8 статті 26 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обовязків.

Відповідно до ст. 49 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, на солдатів (матросів) (крім військовослужбовців строкової військової служби) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів; є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос); ж) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту Збройних сил України визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі

командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно зі ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідачем проведено службове розслідування, що оформлено актом службового розслідування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відсутність позивача на робочому місці 23.01.2017 р. обумовлена захворюванням її дитини та необхідності відвідування лікаря. Факт відвідування лікаря позивачем з дитиною підтверджено наявними в матеріалах справи довідкою від 23.01.2017 р., а також поясненнями лікаря, яка опитана в ході службового розслідування.

Відтак, відсутність позивача за місцем проходження служби 23.01.2017 р. відбулась через поважну причину.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 р. № 548-XIV (далі Статут).

Загальні обовязки військовослужбовців визначені статтею 117 Статуту, до яких відноситься: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї

військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, вічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

За приписами статті 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому

зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму

безпосередньому начальникові.

Згідно зі ст. 14 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Відповідно до ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками,

порадниками, положеннями, інструкціями.

Фактично підставою для прийняття оскаржуваних наказів стало те, що позивач має не зняті дисциплінарні стягнення.

Разом з тим, сам факт наявності не знятих дисциплінарних стягнень не може слугувати підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби у разі відсутності факту порушення позивачем службової дисципліни 23.01.2017 р.

При цьому відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено порушення позивачем службової дисципліни саме 23.01.2017 р.

В ході проведення службового розслідування підтверджено, що позивач з поважних причин була відсутня на службі, про що повідомила безпосереднього керівника, а поважність причин відсутності на службі підтверджена медичною довідкою, правомірність та обґрунтованість видачі якої підтверджена висновками службового розслідування.

Зважаючи на приведені обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних наказів.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що доводи апелянта стосуються виключно наявності у позивача раніше накладених дисциплінарних стягнень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу військової частини А1302 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. в справі № 804/2476/17 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. в справі № 804/2476/17 за позовом ОСОБА_1 до військової частини польова пошта В2830 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04.10.2017 р.

Головуючий:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак

Суддя:Н.А. Олефіренко