Ухвала суду № 69330969, 05.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз’ясненні судового рішення

05 жовтня 2017 року місто Київ № 826/11206/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» про роз’яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовом

громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення від 27.07.2017 №1726554602232,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась громадська організація «Товариство ветеранів-однодумців» з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 27.07.2017 №1726554602232.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2017 позовну заяву громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому, 21.09.2017 від представника громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» через канцелярію суду надійшла заява про роз’яснення судового рішення, в якій останній просить суд роз’яснити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2017 про залишення без руху позовної заяви організації в адміністративній справі №826/11206/17.

Вказана заява призначена до судового розгляду 05.10.2017, в яке з’явився представник заявника, який вказану заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Вирішуючи питання про роз’яснення судового рішення, суд виходить з такого.

У відповідності до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Вказана норма процесуального права передбачає можливість роз’яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз’яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз’яснення судового рішення.

Виходячи зі змісту заяви вбачається, що у громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» виникли складнощі із розумінням способу виконання судового рішення, оскільки зміст ухвали від 11.09.2017 не надає відповіді на такі питання: чи може бути усунуто недолік позовної заяви шляхом подання до суду установчих документів громадської організації, якими підтверджується мета та цілі діяльності останньої, документів на підтвердження відсутності коштів на рахунках (чи відсутності рахунків як таких); чи може фізична особа від свого імені перерахувати необхідну грошову суму за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для оплати судового збору за позовом юридичної особи (йдеться про представника позивача і організацію) та чи буде така дія порушенням закону; якими саме документами може бути підтверджено факт відсутності в організації рахунків як таких.

Таким чином, заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, порядок розгляду якої передбачено положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та за подання якої справляється судовий збір у розмірі, встановленому підпунктом 6 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», який становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та який громадською організацією «Товариство ветеранів-однодумців» сплачено не було.

У той же час, у контексті поставлених у заяві від 21.09.2017 питань суд роз’яснює заявнику, що за результатами розгляду поданої громадською організацією «Товариство ветеранів-однодумців» позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлений її недолік, а саме: відсутність документу про сплату судового збору. При цьому, під час винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 11.09.2017 зазначено про необґрунтованість заявленого до позовної заяви клопотання про звільнення громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» від сплати судового збору.

При цьому, положеннями статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат, не визначено чітких критеріїв для вказаного, а обов’язок доказування обставин тяжкого майнового стану позивача покладено саме на останнього.

Разом з тим, приписами частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У такому разі, громадській організації «Товариство ветеранів-однодумців» на виконання ухвали суду від 11.09.2017 слід надати суду або доказ сплати судового збору, оформлений належним чином, або докази звільнення позивача від його сплати.

Також, як передбачено у частині п'ятій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

У такому разі сплата судового збору може бути здійснена від імені представника.

Якщо особа бере участь у справі особисто і через представника, то до позовної заяви, поданої позивачем, може бути долучено документ про сплату судового збору позивачем або його представником.

Ці правила поширюються і на інші види документів, що є об'єктами справляння судового збору.

У разі сплати судового збору іншими особами (не зазначеними вище) в платіжному документі повинно бути вказано інформацію про особу, за яку такий платіж здійснено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 №2.

Водночас, враховуючи те, що подана представником громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» заява про роз’яснення судового рішення за своїм змістом не є заявою про роз’яснення судового рішення у розумінні статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, остання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 167, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» про роз’яснення судового рішення від 21.09.2017.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.