Постанова № 69330900, 03.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 жовтня 2017 р. Справа №820/2519/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляховой О.М.,

при секретареві судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Державного реєстратора Валківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_2, треті особи: Фермерське господарство "Велес-В", ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міжрайонне управління Держгеокадастру у Валківському та Коломацькому районах Харківської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "НОВЕ ЖИТТЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Валківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_2, треті особи: Фермерське господарство "Велес-В", ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міжрайонне управління Держгеокадастру у Валківському та Коломацькому районах Харківської області, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Валківської державної районної адміністрації Харківської області ОСОБА_2, за індексним номером 33606357, дата державної реєстрації 23.01.2017 року номер запису про інше речове право 18890358 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0154 за ФГ "Велес-В".

- Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Валківської державної районної адміністрації Харківської області ОСОБА_2, за індексним номером 33606355, дата державної реєстрації 23.01.2017 року номер запису про інше речове право 18891553 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 5,97 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0157 за ФГ "Велес-В".

- Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Валківської державної районної адміністрації Харківської області ОСОБА_2, за індексним номером 33606361, дата державної реєстрації 23.01.2017 року номер запису про інше речове право 18892125 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6,23 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0049 за ФГ "Велес-В".

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач на підставі договорів оренди землі має у своєму володінні та користуванні (на умовах оренди) земельні ділянки, право оренди яких передано їх власниками позивачу в строкове платне користування. У травні 2017 року позивачу стало відомо, що Державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації ОСОБА_2, всупереч вимогам чинного законодавства, повторно зареєстроване право оренди землі з ФГ "ВЕЛЕС" на ті ж самі земельні ділянки в період чинності укладених з позивачем договорів оренди землі. Таким чином, на думку позивача, державним реєстратором Валківської державної районної адміністрації Харківської області ОСОБА_2 23.01.2017 р. здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 6321280300:02:000:0154, 6321280300:02:000:0157 та 6321280300:02:000:0049, тобто на ті ж земельні ділянки, які перебувають в оренді у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ».

Вказані дії державного реєстратора щодо проведення повторної реєстрації земельних ділянок та, як наслідок, прийняте ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки на підставі договорів оренди - позивач вважає протиправними, оскільки право оренди спірних земельних ділянок вже було зареєстроване і на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій договори оренди, укладений між ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» та орендодавцями цих земельних ділянок були чинними.

Наведені обставини спонукали позивача звернутися до суду із даним адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у наданих письмових запереченнях проти позову заперечував (а.с. 70-71). В обґрунтування своєї позиції зазначила, що реєстраційні дії нею були проведені у відповідності до чинного законодавства. Посилаючись на ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV, зазначає, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Під час розгляду поданих ФГ "ВЕЛЕС" заяв про державну реєстрацію - були відсутні підстави для відмови у такій реєстрації чи зупинення такої реєстрації. З огляду на викладене просив відмовити в задоволенні позовних вимог даного адміністративного позову.

У судове засідання, призначене на 03.10.2017 року, представники третіх осіб не прибули, причини своєї неявки суду не повідомили. правом надання заперечень або пояснень - не скористалися.

Враховуючи положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу без участі зазначених третіх осіб, оскільки неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи заперечень проти позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 грудня 2005 р. між ОСОБА_3 (Орендодавець) і ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (Орендар), було укладено договір оренди землі №б/н на земельну ділянку площею 5,72 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0154. За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання площею 5,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області.

Пунктом 8 вказаного Договору було визначено, що Договір укладено на 10 років (а.с. 16). Згідно пункту 34 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 17). Вказаний договір зареєстрований у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії «ЦДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 р. за № 040868800241.

Позивач зазначає, що строк дії Договору оренди землі від 31 грудня 2005 р. почався після набрання ним чинності, тобто 31.01.2008 р. та з урахуванням цього строк дії спірного Договору спливає 31 січня 2018 року.

Також, 31.12.2005 р. між ОСОБА_3 (Орендодавець), і ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (Орендар), було укладено договір оренди землі № б/н на земельну ділянку площею 5,97 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0157. За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання площею 5,97 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області (а.с. 19-20). Пунктом 8 вказаного Договору було визначено, що Договір укладено на 10 років.

Згідно пункту 34 зазначеного Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судом з'ясовано, що зазначений договір зареєстрований у Валківському відділі реєстрації Харківської регіональної філії «ЦДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 р. за № 040868800233.

Позивач вважає, що строк дії Договору оренди землі від 31 грудня 2005 р. почався після набрання ним чинності, тобто 31.01.2008 р. та спливає 31 січня 2018 року.

Також, 30.12.2005 р. між ОСОБА_4 (Орендодавець) і ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (Орендар), укладено договір оренди землі № б/н на земельну ділянку площею 6,23 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0049 (а.с. 23-24). Пунктом 8 вказаного Договору було визначено, що Договір укладено на 10 років. Згідно пункту 34 Договору він набирав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстрований у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії «ЦДЗК», про що в Державному гострі земель вчинено запис від 31 січня 2008 р. за № 040868800244.

На підставі цих обставин, позивач зазначає, що строк дії Договору оренди землі від 30 грудня 2005 р. почався після набрання ним чинності, тобто 31.01.2008 р. та спливає 31 січня 2018 року.

Судом зясовано, що у травні 2017 року з реєстру речових прав на нерухоме майно ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» стало відомо про реєстрацію 23.01.2017 р. державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_2 іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки площею 5,72 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0154, земельної ділянки площею 5.97 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0157 та земельної ділянки площею 6,23 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0049, за іншим Орендарем - з Фермерським господарством «ВЕЛЕС-В» (код 37948259) (далі по тексту ФГ «ВЕЛЕС-В») строком на 7 років, кожний, на підставі договорів оренди землі б/н від 20.01.2017 р.

З наданої позивачу інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що на вищезазначені земельні ділянки з кадастровими номерами: 6321280300:02:000:0154, 6321280300:02:000:0157 та 6321280300:02:000:0049 - зареєстровані за ФГ «ВЕЛЕС-В», відповідно до укладених договорів оренди (а.с. 27-32).

Перевіряючи відповідність спірної дії вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що правовідносини з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень унормовані, насамперед, приписами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі- Закон).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до положень ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 3 вказаного вище Закону, загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5)відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно вимог ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 вказаного Закону, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності, у тому числі право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до приписів ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до приписів ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, повязані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: укладення позивачем договорів оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної

реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Тобто, після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до п. 43 прикінцевих положень укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок, ці договори набирали чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до приписів ст. 126 Земельного кодексу України Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Отже, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з ч. 4 ст.18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. (ч. 2 ст. 18 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що документи, подані для проведення державної реєстрації укладених договорів оренди ФГ "Велес-В" дозволили державному реєстратору здійснити державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок без припущення, що вказані земельні ділянки можуть вже перебувати в оренді.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обовязково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру.

Відповідач зазначає, що доступ до відомостей Державного земельного кадастру забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про земельну ділянку, у тому числі відомостей про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі

Відповідно до п. 3 статті 10 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Оскільки, за результатами розгляду заяви СГ «ВЕЛЕС-В» про державну реєстрацію та їх обтяжень були відсутні підстави для відмови у такій реєстрації чи зупинення державної реєстрації державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію заявлених прав та їх обтяжень, а саме:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33606357 на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0154 прийняте у зв'язку з тим, що за результатами відомостей з Державного земельного кадастру ніяких перешкод для задоволення рішення не було виявлено. По даній земельній ділянці не було перенесено ручну реєстрацію ЗВРХРФПЦДЗК від 31.01.2008 року договору оренди 31.12.2005 року між ОСОБА_3 та ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ" ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33606355 на земельну ділянку площею 5,97 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0157 прийняте у зв'язку з тим, що за результатами відомостей з Державного земельного кадастру ніяких перешкод для задоволення рішення не було виявлено. По даній земельній ділянці не було перенесено ручну реєстрацію ЗВРХРФПЦДЗК від 31.01.2008 року договору оренди 31.12.2005 року між ОСОБА_3 та ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ" ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33606361 на земельну ділянку площею 6,23 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0049 прийняте у зв'язку з тим, що за результатами відомостей з Державного земельного кадастру ніяких перешкод для задоволення рішення не було виявлено. По даній земельній ділянці не було перенесено ручну реєстрацію ЗВРХРФПЦДЗК від 31.01.2008 року договору оренди 30.12.2005 року між ОСОБА_4 та ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ".

Таким чином, судом встановлено, що державний реєстратор - відповідач по справі, перевіривши відомості Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, з'ясував, що відомості про оренду земельних ділянок іншою юридичною особою відсутні, тому на законних підставах зробив висновок про те, що заявлені вимоги про реєстрацію договорів оренди між ОСОБА_3 з одного боку та СГ «ВЕЛЕС-В», а також між ОСОБА_4 та СГ "ВЕЛЕС-В" відповідають відомостям, що містяться в Державному земельному кадастрі та вчинив державну реєстрацію такого права.

Відповідачем до матеріалів справи на підтвердження викладених обставин долучені копії матеріалів зазначених реєстраційних справ, які підтверджують правомірність доводів Державного реєстратора ОСОБА_2 (а.с. 72-121).

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що саме державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав, з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Тобто до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, що повноваженими особами ФГ «ВЕЛЕС-В» були подані повні пакети документів для державної реєстрації прав оренди разом із заявами, а також витяги з Державного земельного кадастру щодо кожної земельної ділянки, які не містили відомостей щодо наявності інших користувачів спірних земельних ділянок, право оренди яких було б зареєстровано, зокрема за іншими договорами.

Відтак, зважаючи на наведене та беручи до уваги, що разом із заявами про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки було подано повний пакет документів, а також витяги з Державного земельного кадастру, що підтверджували факт відсутності вже зареєстрованих прав на ці ж земельні ділянки, не вбачала підстав для відмови в такій реєстрації, а також своїми рішеннями не допускала існування подвійної реєстрації на одній й ті ж об'єкти прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1)реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Отже, ситуація існування подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки за різними орендарями може існували лише тоді, коли первинна реєстрація права оренди земельних ділянок була проведена відповідно до норм чинного законодавства. Разом з тим, незважаючи на факт існування вже зареєстрованих прав, державний реєстратор в силу різних обставин, приймає рішення про реєстрацію прав за іншим суб'єктом.

Перевіряючи чинність державної реєстрації на спірні земельні ділянки за ФГ «ВЕЛЕС-В», суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.2 ст.202 Земельного кодексу України, у редакції чинній до 01.01.2013, державний реєстр земель складався з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно з абз. 6 пп.1.2 п.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 №174, чинного до 20.08.2012, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Відповідно до абз.8, 11 пп.1.2 п.1 вказаного Тимчасового порядку: Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

В силу наведеної норми, Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Відповідно до наведених вище нормативних актів земельна ділянка, договори оренди вважалися зареєстрованими в Державному реєстрі земель за умови внесення записів до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги.

Під час судового розгляду справи ні позивачем, ні його представником доказів відкриття Поземельної книги на дані земельні ділянки не надані.

Таким чином, згідно до вимог ст. 202 Земельного кодексу України та Тимчасового порядку (чинних на момент проведення ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" державної реєстрації прав оренди земельних ділянок), договір оренди, укладений та зареєстрований до 01.01.2013 року може вважатися зареєстрованим у встановленому законом порядку лише за умови дотримання двох умов. Зокрема, відомості про об'єкт оренди за договором (земельну ділянку) внесено до Поземельної книги. Крім того, необхідною умовою є внесення до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відповідного запису про укладений договір оренди даної земельної ділянки. При цьому, законодавець у вказаних нормах не передбачив альтернативні варіанти для проведення реєстрації, а чітко визначив про необхідність існування двох умов одночасно в сукупності.

Отже, про факт проведення державної реєстрації права оренди за договорами оренди землі, що укладені до 01.01.2013 року відповідно до чинного на той момент законодавства, може свідчити внесення всіх необхідних відомостей до державного реєстру земель. Зокрема, такі відомості повинні міститися в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та в поземельній книзі, оскільки такі є складовими елементами державного реєстру земель.

Позивачем доказів на проведення всіх дій стосовно державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, відповідно до приписів діючого на момент такої реєстрації законодавства не надано.

Зазначене свідчить про те, що договори оренди земельних ділянок, розташованих на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, укладених ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" з Орендодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були зареєстрованими належним чином відповідно до вимог, що містились у пунктах 2.4. - 2.10, пункти 3, 9.4, 12, 14 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 №174, чинного до 20.08.2012.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що державним реєстратором не було вчинено подвійної реєстрації права оренди на земельні ділянки за ФГ «ВЕЛЕС-В», оскільки зазначене право не було належним чином зареєстровано за позивачем - ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ".

Частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено вичерпний перелік підстав відмови в державній реєстрації прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 2 ст. 24 Закону).

Сторонами не заперечується, що ФГ «ВЕЛЕС-В» подані реєстратору повні та належно оформлені пакети документів, що вимагаються Законом для вчинення відповідних реєстраційних дій.

З огляду на це, а також законодавчу заборону відмовляти в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом (частина п'ята статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), у державного реєстратора не було правових підстав для такої відмови.

Беручи до уваги, що разом із заявами про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки ФГ «ВЕЛЕС-В» було подано повний пакет документів, а також витяги з Державного земельного кадастру, що підтверджували факт відсутності вже зареєстрованих прав на ці ж земельні ділянки, суд приходить до висновку про відсутність обов'язку державного реєстратора вчиняти дії спрямовані для їх повторного отримання. Таким чином, відповідач діяв правомірно, на підставі та у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до приписів ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи, що предметом дослідження у цій справі є відповідність дій реєстратора вимогам закону щодо процедури реєстрації, цей позов не може вважатися обґрунтованим.

Згідно з вимогами частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу приписів ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на відсутність з боку відповідача порушень права позивача щодо оренди земельних ділянок, оскільки таке право, в силу положень чинного законодавства, виникає з моменту його державної реєстрації у відповідності до діючого законодавства, а тому, беручи до уваги відсутність такого, вимога про визнання протиправними та скасування рішень Державного реєстратора Валківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобовязання виключити з Державного реєстру речових прав записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - є безпідставною.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 8-14, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Державного реєстратора Валківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_2, треті особи: Фермерське господарство "Велес-В", ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міжрайонне управління Держгеокадастру у Валківському та Коломацькому районах Харківської області про скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2017 року.

СуддяШляхова О.М.