Постанова № 69330056, 19.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Кременчукм’ясо»

до: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області,

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кременчукм’ясо» (надалі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду (надалі – суд) із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати нечинною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №6 від 16.01.2013 про накладення штрафу на ПАТ «Кременчукм’ясо» у розмірі 103 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що проводячи перевірку Інспекція безпідставно керується Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, оскільки частина адмінбудівлі, склад та замощена площадка до них, які орендуються позивачем у ТОВ «Моноліт» відповідно до договору оренди нерухомого майна від 27.04.2010 за адресою пров. Елеваторний, 4, м. Василівка, Запорізька області не віднесені ні до ІV, ні до V категорії складності. Крім того позивач зазначає, що складений відповідачем ОСОБА_1 від 04.12.2012, що став підставою для прийняття оскаржуваної постанови та припису від 04.01.2013 не містить посилань та додаткових матеріалів про способи та заходи, за допомогою яких було виявлено факт експлуатації цеху по переробці м’ясних продуктів. Враховуючи те, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем не надано жодного правового аналізу твердженням на які посилався позивач у своїх листах, позивач вважає оскаржувану постанову необґрунтованою, винесеною з порушенням процедури та прийнятою без об’єктивного розгляду. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що у зв’язку з виявленням факту самочинного будівництва об’єкту, головним державним інспектором Пологівського інспекційного відділу ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об’єкти до експлуатації. В ході перевірки встановлено факт експлуатації цеху по переробці м’ясних продуктів після реконструкції існуючої будівлі без прийняття в експлуатацію про що складно відповідний ОСОБА_3. За результатами встановлених фактів ПАТ «Кременчукм’ясо» направлено припис №2 про усунення порушень вимог законодавства шляхом припинення експлуатації об’єкта, який розташований за адресою: Запорізька обл., м. Василівка, пров. Елеваторний, 4, до отримання права на його експлуатацію, а саме реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації. 16.01.2013 за результатами розгляду протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2013 у задоволенні позову ПАТ «Кременчукм’ясо» відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 апеляційну скаргу ПАТ «Кременчукм’ясо» задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2013 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також, вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України замінено позивача його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Кременчукм’ясо» (надалі – позивач або ПрАТ «Кременчукм’ясо»).

08.06.2017 адміністративна справа надійшла на адресу суду.

Відповідно до ст. 15-1 КАС України, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи було визначено суддю Стрельнікову Н.В.

05.07.2017 на адресу суду від представника позивача надійшли доповнення до позовної заяви №90/17-юр від 04.07.2017 (вх. №19114), в яких він вказує, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2014 в пов’язаній адміністративній справі №808/1358/13-а, в якій вказав, що Інспекцією не доведено факту, що виконані роботи є капітальним ремонтом (реконструкцією) та відсутні будь-які докази віднесення приміщення цеху до об’єктів ІІІ категорії складності. Представник позивача зазначає, що оскільки вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України встановлено, що роботи з поточного ремонту, які були проведені у 2010 році, згідно акту прийому-передачі робіт, підписаного між ПАТ «Кременчукм’ясо» та ЗАТ «Моноліт» (орендодавець приміщення цеху) не підпадають під категорію реконструкції то логічно стверджувати, що передчасною є ї оскаржувана постанова №6 від 16.01.2013, якою Інспекція встановила факт експлуатації цеху по переробці м’ясних продуктів без прийняття його в експлуатацію.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити виходячи із викладених в ньому підстав з урахуванням доповнень до позовної заяви №90/17-юр від 04.07.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в позові.

Ухвалою суду, занесеною секретарем судового засідання до журналу судового засідання, від 19.09.2017 допущено заміну відповідача правонаступником - Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (надалі – відповідач або Департамент).

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

03.12.2012 на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №1873-10 від 27.11.2012, окремого доручення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 01.11.2012 №11 головним державним інспектором Пологівського інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області із залученням заступника Василівського міського голови ОСОБА_4, провідного спеціаліста відділу комунального господарства, містобудування та архітектури Василівської міської ради ОСОБА_5 у присутності директора ТОВ «Моноліт 2011» ОСОБА_3 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПАТ «Керменчукм’ясо» (пров. Героїв Бреста, 48, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601). Назва та місцезнаходження об’єкта будівництва – «Цех по переробці м’ясних продуктів», пров. Елеваторний, 4, м. Василівка, Запорізька обл., 71600.

В результаті перевірки встановлено факт експлуатації цеху по переробці м’ясних продуктів після реконструкції існуючої будівлі без прийняття в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Категорія складності об’єкту згідно Додатку «М» ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» - ІІІ. За результатами перевірки складено ОСОБА_3 б/н від 03.12.2012.

04.01.2013 головним державним інспектором Пологівського інспекційного відділу Інспекції державного архітектуро-будівельного контролю у Запорізькій області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно з яким встановлено порушення за адресою: пров. Елеваторний, 4, м. Василівка, Запорізька обл., а саме встановлено факт експлуатації цеху по переробці м’ясних продуктів без прийняття його в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», категорія складності об’єкту - ІІІ.

Також, 04.01.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області складено Припис №2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за результатами позапланової перевірки, проведеної на об’єкті «реконструкція існуючої будівлі під цех по переробці м’ясних продуктів», яким зобов’язано позивача негайно припинити експлуатацію об’єкту до отримання права на його експлуатацію, а саме реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності б/н від 04.01.2013 разом з ОСОБА_3 б/н від 03.12.2012 та приписом №2 від 04.01.2013, як додатками (а.с. 55 зворот.), надіслані на адресу позивача 04.12.2012 та отриманий останнім 09.01.2013 (а.с.10 т. 1).

16.01.2013 заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, розглянувши направлення на перевірку від 27.11.2012 №1873-10, фотографії від 03.12.2012, акт планової перевірки від 03.12.2012, припис від 04.01.2013 №2, протокол про правопорушення у сфері містобудування від 04.01.2013, прийняв постанову, якою визнав ПАТ «Кременчукм'ясо» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п.6. ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав штраф розмірі 103 230 грн.

Вважаючи прийняту відповідачем постанову протиправною позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Права та обов’язки учасників правовідносин в сфері містобудівної діяльності регламентовано Законами України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №533 від 23.05.2011.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №533 від 23.05.2011, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п.5 означеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

За приписами ч.1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Отже, обов’язок суб’єкта містобудівної діяльності щодо реєстрації декларації про початок будівельних робіт перед, фактичним, початком здійснення таких робіт на об’єкті ІІІ категорії складності визначено чинним законодавством, що регламентує сферу містобудівної діяльності.

При цьому, підставою для прийняття постанови про застосування санкцій за порушення законодавства в сфері мостобудівної діяльності є фактичне вчинення такого порушення суб’єктом містобудівної діяльності.

Так, у відповідності до ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, передбачено, що рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб’єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом та підлягає виконанню у відповідності до Закону.

Також, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (суб’єктів містобудування ) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Законом України «Про відповідальність за порушення в сфері містобудівної діяльності», відповідно до якого суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації на початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об’єктах ІІІ категорії складності – у розмірі дев’яноста мінімальних заробітних плат.

Виходячи з аналізу наведених норм права можна зробити висновок, що підставою для застосування контролюючим органом штрафних санкцій до суб’єкта містобудівної діяльності є висновок повноваженого органу про порушення останнім вимог чинного законодавства при здійсненні будівельних робіт.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/1358/13-а за позовом ПАТ «Кременчукм’ясо» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови Інспекції №3 від 15.01.2013 про накладення на ПАТ «Кременчукм’ясо» штрафу у розмірі 103 000 грн.

Предметом судового розгляду у вищевказаній справі була правомірність постанови Інспекції №3 від 15.01.2013, прийнятої на підставі ОСОБА_3 позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПАТ «Керменчукм’ясо» (пров. Героїв Бреста, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39601) від 03.12.2012. Назва та місцезнаходження об’єкта будівництва – «Цех по переробці м’ясних продуктів», пров. Елеваторний, 4, м. Василівка, Запорізька область, 71600.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією встановлено факт виконання будівельних робіт без права на їх виконання, а саме без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт проведено реконструкцію існуючої будівлі під цех по переробці м’ясних продуктів, що є порушенням п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Категорія складності об’єкту згідно Додатку «М» ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» - ІІІ.

15.01.2013 заступник начальника ІДАБК у Запорізькій області, розглянувши направлення на перевірку від 27.11.2012 №1873-10, фотографії від 03.12.2012, акт планової перевірки від 03.12.2012, припис від 03.01.2013 №1, протокол про правопорушення у сфері містобудування від 03.01.2013, прийняв постанову №3, якою визнав ПАТ «Кременчукм’ясо» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.4. ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав штраф розмірі 103 230 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2013 у справі №808/1358/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2014, задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Кременчукм’ясо», постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2013 скасовано та задоволено позов: визнано нечинною та скасовано постанову Інспекції №3 від 15.01.2013 про накладення на ПАТ «Кременчукм’ясо» штрафу у розмірі 103 000 грн.

Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції, з чим погодився й суд касаційної інстанції, виходив з того, що як вбачається з акту перевірки від 03.12.2012 посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області під час перевірки встановлено лише факт використання цеху по переробці м’ясних продуктів після реконструкції існуючої будівлі без прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомості та без попередньої реєстрації декларації про початок будівельних робіт на об’єкті ІІІ категорії складності.

Суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки акт перевірки не містить обґрунтованих висновків щодо встановлення під час перевірки факту здійснення будівних робіт щодо реконструкції існуючої будівлі без реєстрації декларації про початок будівних робіт ІІІ категорії складності саме позивачем, то суд апеляційної інстанції, враховуючи принцип індивідуальності юридичної відповідальності, приходить до висновку, що підстави для застосування санкцій за порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності саме до позивача відсутні.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2014 у вищевказаній справі встановлено, що системний аналіз Положення №32/288, роз'яснень, наданих Державним комітетом України з будівництва та архітектури, а також змісту згаданого акту прийому-передачі будівельних робіт (заміна вікон, влаштування підвісної стелі, штукатурка стін, монтаж освітелння, зміна лінолеуму на підлозі, розбирання трубопроводів опалення) не дає підстав однозначно стверджувати, що виконані позвиачем роботи можна класифікувати як реконструкцію.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Оскільки Інспекцією не доведено, що виконані роботи є капітальним ремонтом (реконструкцією) та за відсутності будь-яких доказів щодо віднесення приміщення цеху до обєктів ІІІ категорії складності, застосування у спірному випадку штрафу, передбаченого за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на обєктах ІІІ категорії складності - є передчасним.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлено преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України (лист Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» №2379/12/13-12 від 14.11.2012).

Відповідачем не наведено жодної обставини та не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування встановлених преюдиційних фактів.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом під час розгляду вищенаведеної пов’язаної справи не встановлено факту здійснення будівних робіт щодо реконструкції існуючої будівлі без реєстрації декларації про початок будівних робіт ІІІ категорії складності саме позивачем та встановлено відсутність підстав для застосування санкцій за порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності саме до позивача, тому й у даному випадку підстав для застосування до позивача санкцій за порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності, а саме за експлуатацію цеху по переробці м’ясних продуктів без прийняття його в експлуатацію, не має.

З урахуванням вищевикладеного та висновків постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.09.2014 в адміністративній справі №808/1358/13-а, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Судом також з'ясовувалось питання щодо можливості та необхідності призначення експертизи, як про це зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 по цій справі, для вирішення питання, чи відносяться виконані роботи до будівельних робіт та питання щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва, однак представники сторін запеперчили проти необіхдності призначення відповідної експертизи, осікльки відповідне приміщення було повернено позивачем та у зв'язку з з минуванням великого проміжку часу наразі не уявляється можливим вирішити відповідні питання.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №6 від 16 січня 2013 року про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Кременчукм’ясо» у розмірі 103000,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова