Постанова № 69329745, 21.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 р. Справа № 804/4940/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алло» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі відповідач), в якому просило скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 21 від 15.06.2017 року про накладення штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної відповідачем перевірки характеристик продукції позивача виявлено порушення норм технічних регламентів, що призвело до накладення штрафних санкцій на позивача. Позивач не погоджується з висновками перевірки та накладеним штрафом, оскільки вважає, що його продукція відповідала встановленим нормативам для продукції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 25.05.2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області було проведено планову перевірку характеристик продукції в магазині ТОВ «Алло» за адресою: м. Харків, майдан Конституції, б. 12.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 210 від 25.05.2017 року, відповідно до якого було виявлено правопорушення: розповсюдження продукції, радіотелефон систем стільникового звязку, і177М, GSM 900/1800, А 1000, TM NOMI, артикул 3099-00107, виробник Китай, Постачальник за накладною: ПП «УКРТРАНСЛОГИСТИКА», м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 4-Д, - на якій неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам (розмір знака менше 5 мм.).

26 травня 2016 року відповідачем складено протокол № 210 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Даним протоколом встановлено факт порушення, що полягає у розповсюдженні продукції, щодо якої неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам, чим порушено п. 7 «Технічного регламенту радіообладнання і телекомукаційного кінцевого (термінального) обладнання», затвердженого постановою КМУ від 24.06.2009 року № 679.

На підставі акту перевірки та протоколу, контролюючим органом було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №26 та №27 від 26.06.2017 року згідно яких було прийнято рішення про усунення формальної невідповідності та тимчасова заборона надання продукції на ринку та зобов'язано письмово повідомити відповідача про виконання рішень до 14.07.2017 року.

Листом від 12.07.2017 року ТОВ «Алло» повідомило про незаконність вимог з приводу нанесення знаку відповідності безпосередньо на апаратуру, а також проінформувало, що інформація з приводу імпортера була нанесена на продукцію у відповідності з технічними регламентами, в засвідчення чого було надано фотографії апаратури, з приводу якої контролюючий орган мав відповідні зауваження.

Рішеннями від 25.07.2017 року №44 та №45 про внесення змін до рішення чи скасування рішення були скасовані рішення №26 та №27 від 26.06.2017 року, у зв'язку із виконанням.

При цьому, 15 червня 2017 року відповідачем була винесена постанова № 21, відповідно до якої до позивача було застосовано штраф у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі дві тисячі пятсот пятдесят гривень, за порушення вимог п.2 ч.3 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам (крім нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Правомірність прийняття постанови про накладення штрафних санкцій № 21 від 15.06.2017 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2012 року №2735-ІV (із змінами і доповненнями) (надалі по тексту - Закон №2735-ІV). Відповідно до ст.3 Закону №2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно абз. 8 ст. 1 Закону № 2735-ІV державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-ІV).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону № 2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Приписами Закону № 2735-ІV встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст. 23 цього Закону.

Так, ч. 3 ст. 23 Закону № 2735-ІV передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч. 4 ст. 23 Закону № 2735-ІV).

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(ч. 5 ст. 23 Закону № 2735-ІV).

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (ч. 6 ст. 23 Закону № 2735-ІV).

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-ІV, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції (ч. 8 ст. 23 Закону № 2735-ІV).

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів. Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається (ч. 10 ст. 23 Закону № 2735-ІV).

У разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції. (ч. 13 ст. 23 Закону № 2735-ІV ).

Органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду (п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 2735-ІV).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону № 2735-ІV під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 Закону № 2735-ІV у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 29 Закону № 2735-ІV - орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Відповідно до вимог частини 1 статті 30 Закону № 2735-ІV - обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, безпосередньо на товарі (радіотелефон систем стільникового звязку, і177М, GSM 900/1800, А 1000, TM NOMI, артикул 3099-00107, виробник Китай,) відсутній знак відповідності технічним регламентам, в свою чергу знак відповідності технічним регламентам нанесено на пакування.

Пункт 7 «Технічного регламенту радіообладнання і телекомукаційного кінцевого (термінального) обладнання», затвердженого постановою КМУ від 24.06.2009 року № 679, на який посилається відповідач визначає, що ведення в обіг пристроїв на території України дозволяється лише за умови дотримання вимог цього Технічного регламенту в разі належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням таких пристроїв.

Згідно вимог п.44, п. 45, п.46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ № 1077 від 16.12.2015 року знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом. Знак відповідності технічним регламентам наносить на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знаку відповідності технічним регламентам він наноситься на пакування та супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням апаратури в обіг.

Відповідно до п. 31 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, розповсюджувачі під час надання апаратури на ринку діють згідно з вимогами цього Технічного регламенту.

Пунктом 32 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання визначено, що перед наданням апаратури на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на апаратурі знака відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, визначених в пунктах 48-50 цього Технічного регламенту, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також виконання виробником вимог, визначених в пунктах 16 і 17, імпортером - вимог пункту 25 цього Технічного регламенту.

Положеннями ч. 1 ст. 29 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" № 124-VIII від 15.01.2015 року встановлено, що у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності на продукцію та/або на інші об'єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.

Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція об'єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Так, судом встановлено, що продукція, яка перевірялась, була забезпечена національним знаком відповідності та містилась на упаковці радіотелефона стільникового звязку.

Крім того, з наданої позивачем декларації про відповідність № УКРМИТ.UKR.679-5/16, вбачається, що продукція яка підлягала перевірці має всі ознаки відповідності державним стандартам та вимогам.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови № 21 від 15.06.2017 року про накладення штрафних санкцій, оскільки позивачем не були порушенні технічні регламенти, а отже позовні вимоги щодо скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 21 від 15.06.2017 року про накладення штрафних санкцій.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» (код ЄДРПОУ 30012848) судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (код ЄДРПОУ 40324829).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1