Постанова № 69329353, 05.10.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Справа № 803/1225/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луцьку Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луцьку Волинської області (далі Відділення Фонду у місті Луцьку) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів у сумі 11850,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування 28.08.2007 року зареєстрований у Відділенні Фонду у місті Луцьку як страхувальник зі сплати обовязкових страхових платежів.

09.04.2017 року у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації опубліковано оголошення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у відповідача у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності виникло зобов'язання перед Фондом щодо сплати капіталізованих платежів для страхових виплат ОСОБА_2 по відшкодуванню шкоди, завданої здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництві. На виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" роботодавець як страхувальник зобов'язаний у разі ліквідації проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

Позивачем направлено ОСОБА_1 заяву про грошову вимогу щодо проведення капіталізації платежів для задоволення вимог, які виникли із його, як роботодавця, зобовязань перед потерпілим ОСОБА_2, але заборгованість на даний час не погашена. У звязку з цим позивач просить стягнути з відповідача 11850,80 грн. капіталізованих платежів.

В судове засідання представник позивача не прибув, але від нього надійшла заява від 05.10.2017 року про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі не прибули, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, при цьому відповідачем не надано письмових заперечень на адміністративний позов, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Відповідно до страхового свідоцтва №0310602425 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 28.08.2007 року зареєстрований у Відділенні Фонду у місті Луцьку як страхувальник зі сплатою обов'язкових страхових платежів (а.с.9).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.03.2017 р. внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.30-33).

30.07.2007 року під час виконання своїх трудових обов'язків у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з водієм-експедитором ОСОБА_2 стався нещасний випадок, про що свідчить акт форми Н-1 №1 від 30 жовтня 2007 року про нещасний випадок на підприємстві, пов'язаний з виробництвом (а.с.17-19).

01 лютого 2009 року відповідно до постанови №0303/317/317/1 ОСОБА_2 взято на облік як потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку (а.с.20). Постановою від 27 лютого 2009 року №0310/926/926/3 потерпілому призначено щомісячну страхову виплату (а.с.21).

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ВЛН №0005718 від 26.01.2016 року ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності з датою переогляду 20.01.2018 року. (а.с.22).

Відтак, нещасний випадок з ОСОБА_2 стався під час перебування потерпілого в трудових відносинах з відповідачем.

Згідно з розрахунком потреби в капіталізації коштів по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 01.04.2017 року, загальна сума капіталізованих платежів складає 11850,80 грн. (а.с.16).

19 травня 2017 року Відділення Фонду у місті Луцьку направило відповідачу заяву про визнання грошових вимог, якою просило відповідача визнати грошову вимогу про сплату капіталізованих платежів на суму 11850,80 грн., що виникла із його, як роботодавця, зобов'язань перед потерпілим ОСОБА_2, однак ця грошова вимога фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 проігнорована, а тому її просить стягнути з відповідача в судовому порядку (а.с.14-15).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 51 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом

Статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Згідно зі ст. ст. 4, 12 Закону №1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка проводить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців (юридичних та фізичних осіб).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 цього ж Закону №1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 року №765, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням норм ст.11 Закону №1105-XIV до спірних правовідносин слід застосовувати положення постанови КМУ №765 від 06.05.2000 року.

Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до п.1 ч. 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 року №765, під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (пункт 3 Порядку).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги ст. 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається один з таких документів: 1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням; 2) ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у звязку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Отже, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, і саме із внесенням до Єдиного державного реєстру відповідного запису у ОСОБА_1 виникли зобовязання перед Відділенням Фонду у місті Луцьку щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, а також те, що станом на день розгляду справи судом сума капіталізованих платежів в розмірі 11850,80 грн. у добровільному порядку не сплачена, її належить стягнути з відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача капіталізованих платежів в сумі 11850,80 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №765, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луцьку Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області (43001, Волинська область, місто Луцьк, вул. Ковельська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 25910217) 11850,80 грн. (одинадцять тисяч вісімсот пятдесят гривень 80 копійок) капіталізованих платежів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук