Постанова № 69329299, 13.09.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 вересня 2017 р. Справа № 802/1291/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Крисько І.В.

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_5

до: Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_5 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що постановою начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 0030374 від 18 липня 2017 року до неї застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700 грн. за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Так, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, прийняту з порушенням норм матеріального права, з огляду на відсутність обставини, які б слугували підставою для її винесення, відтак підлягає скасуванню.

У судовому засіданні було замінено неналежного відповідача - управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Окрім того, просив врахувати подані письмові заперечення (а.с. 14-16).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як випливає із матеріалів справи 27 червня 2017 року працівниками управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області проведено перевірку транспортного засобу марки БАЗ А079.52, номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_4.

За результатами перевірки складено акт АВ № 030467 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено власником вказаного вище транспортного засобу ОСОБА_5.

З акту перевірки випливає, що управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області встановлено порушення, зокрема надання послуг з регулярних перевезень пасажирів по регулярному маршруту "Вінниця-Жмеринка", були відсутні належним чином оформлені документи передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: схема маршруту, розклад руху, таблиці вартості проїзду, квитково-касовий лист.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області прийнято спірну постанову № 0030374 від 18 липня 2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про автомобільний транспорт", зі змінами та доповненнями, (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Статтею 1 Закону "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

В силу статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено у судовому засіданні транспортний засіб марки БАЗ А079.52, номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_6, співвласник ОСОБА_7, а не позивач.

Крім того, як зазначено у судовому засіданні представником позивача ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_7, зокрема являється водієм автотранспортного засобу.

Окрім того, з оскаржуваної постанови, штраф на ОСОБА_5 був накладений саме як на власника, у зв'язку з недотриманням нею вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", однак автомобіль, на якому здійснювалось перевезення, не перебувало у володінні ОСОБА_5, у зв'язку з чим штраф накладений на неї безпідставно.

Разом з тим, відповідно до ліцензії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Серії АА № 188082 виданої ОСОБА_5 Турабаївані у якій зазначено, що видом господарської діяльності є надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажу, багажу автомобільним транспортом; дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Відтак, управлінням Укртрансінспекції у Вінницькій області протиправно винесено постанову за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, ОСОБА_5 яка у спірних правовідносинах не виступає перевізником, не може нести відповідальності за порушення Закону, яке не допускала, в зв'язку з чим постанова № 0030374 від 18 липня 2017 року про застосування адміністративно-господарського штрафу визнається судом протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову винесену начальником управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 0030374 від 18 липня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна