Рішення № 69323883, 29.08.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2891/17

Провадження №2/760/2974/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Коробенка С.В.,

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», про витребування майна та скасування рішення про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В:

Київська місцева прокуратура №9 звернулась з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 та просила витребувати від неї нежитлові приміщення групу приміщень загальною площею 341,0 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, будинок 17/28, на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №29480257 від 29.04.2016, відповідно до якого внесено запис про право власності на групу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2.

Обгрунтовує позовні вимоги тим, що спірні нежитлові приміщення належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та на підставі рішення Київської міської ради від 18.09.2008 № 253/253 «Про згоду на передачу жилих будинків, службового житла комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1 (у т. ч. вбудовані нежилі приміщення) передані до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва.

Згідно з розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №279 від 06.05.2015 «Про передачу та закріпленнямайна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації» житловий будинок разом з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».

Позивач вказує, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_3 від 22.02.2017 року вбачається, що приміщення загальною площею 341, 0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05.03.2014 року.

Відповідно до інформації Красноармійського міськрайонного суду Донецької області №5/28814 від 07.11.2016 року, у автоматизованій системі документообігу Кіровського районного суду Донецької області, справа за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, відсутня, а за номером 2/258/716/14 зареєстрована справа з іншими сторонами.

При цьому приватизація спірних приміщень не здійснювалась, що підтверджується листом Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №062\01\09-568 від 19.01.2017.

З огляду на викладене Позивач, враховуючи, що приміщення у встановленому законом порядку не вибували з комунальної власності, просив витребувати спірні приміщення від ОСОБА_2, скасувавши рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на групу приміщень загальною площею 341,0 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2).

Представники Київської місцевої прокуратури №9 та Київської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином через оголошення в засобах масової інформації.

Суд, заслухавши сторін у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Київською місцевою прокуратурою №9 під час здійснення нагляду за додержанням законності під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016100090000095 від 20.09.2016 року встановлено порушення майнових прав територіальної громади міста Києва, а саме вибуття поза волею власника групи нежитлових приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до інформації Департаменту комунальної власності м. Києва №062/01/09-568 від 19.01.2017 року, згідно з рішенням Київської міської ради від 18.09.2008 № 253/253 «Про згоду на передачу жилих будинків, службового житла комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1 (у т. ч. вбудовані нежилі приміщення) передано до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва.

Згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 № 1605 «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «ХК «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади міста Києва» та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.11.2012 № 2131 «Про затвердження актів приймання-передачі відомчого житлового фонду ПАТ «ХК «Київміськбуд» в комунальну власність територіальної громади міста Києва до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій» житловий будинок разом з вбудованими нежитловими приміщеннями за вказаною адресою прийнято до комунальною власності територіальної громади міста Києва та передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Згідно з розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №279 від 06.05.2015 «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації» за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» зі змінами згідно розпорядження №838 від 11.11.2016 року та додатку №2, житловий будинок разом з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №69369485 від 29.09.2016 року, було встановлено, що нежитлові приміщення загальною площею 341, 0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05.03.2014 року.

Відповідно до інформації Красноармійського міськрайонного суду Донецької області №5/28814 від 07.11.2016 року, у автоматизованій системі документообігу Кіровського районного суду Донецької області, справа за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, відсутня, а за номером 2/258/716/14 зареєстрована справа з іншими сторонами.

З наявних у справі відомостей вбачається, що приватизація нежитлових приміщень загальною площею 341, 0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, не здійснювалась, зазначені об'єкти нерухомості з комунальної власності у встановленому порядку не вибували.

Згідно із ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Згідно з ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачають, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Таким чином, відчуження комунального майна повинно відбуватися в рамках приватизаційної процедури в порядку, визначеному вказаними законодавчими актами та у спосіб, передбачений Державною програмою приватизації, а волевиявлення дійсного власника майна, а саме територіальної громади, на його відчуження відсутнє.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає зобов'язальних, в тому числі договірних, відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, для застосування приписів ст. 387 ЦК України необхідною умовою є доведення, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Також судом встановлено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №29480257 від 29.04.2016 року право власності на спірні нежитлові приміщення було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05.03.2014 №2/258/716/14 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення (група приміщень №69є та №72є загальною площею 341 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Так, відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст.ст. 142 - 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить рухоме і нерухоме майно, управління яким здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За приписами ст.ст. 172, 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Зважаючи на те, що Київською міською радою рішення про відчуження (приватизацію) спірного майна не приймалося, та не було волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна, спірне майно підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на підставі ст. 387 ЦК України на користь Київської міської ради.

Підстави для проведення реєстрації права власності за вказаною особою на нежитлові приміщення за даною адресою були відсутні, реєстрація права власності на підставі неіснуючого рішення суду порушує право дійсного власника, а тому позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №29480257 від 29.04.2016 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір в сумі 2090,18 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь прокуратури м. Києва.

Керуючись ст.ст. 10, 45, 60, 74, 114, 208, 209, 212-215, 223, 294, 367 ЦПК України, ст.ст. 172, 317, 319, 321, 327, 345, 387 ЦК України, ст. ст. 2, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) групу приміщень №69є та №72є, загальною площею 341,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь територіальної громади Києва в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №29480257 від 29.04.2016, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 квітня 2916 року внесено запис про право власності ОСОБА_2 на групу приміщень №69є та №72є, загальною площею 341,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури м. Києва судовий збір у розмірі 2090,18 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: