Ухвала суду № 69323556, 04.10.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/581/17-к

Провадження № 1-кп/175/35/17

Ухвала

Іменем України

04 жовтня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю сторін: прокурора Манукяна Г.Г.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

а також потерпілого ОСОБА_3 та його представника

ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040000000881 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Вязівок Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

При виконанні вимог ст.363 КПК України захисник заявив письмове клопотання про призначення комісійної судової автотехнічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України.

Клопотання обґрунтовує тим, що обставини ДТП за участю водія ОСОБА_2, які вказані в обвинувальному акті, не знайшли свого підтвердження в ході слідства. Так, відповідно до висновку експертизі № 6/10.1-79 від 24.01.2017 року, дії водія автобуса «БАЗ А079.23» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.18.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням події ДТП. Як вказано у висновку, у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен був зменшити швидкість автобуса, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, тобто водій ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п.18.1 ПДР України.

Проте, з наданих вихідних даних, відомих з постанови слідчого про призначення експертизи, вбачається, що ДТП відбулася на пішохідному переході, який регулюється світлофором, отже не зрозуміло, яким чином судовий експерт прийшов до висновку, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.18.1 ПДР України, яким визначений порядок наближення водія транспортного засобу до нерегульованого пішохідного переходу.

Утім, в судовому засіданні 25.07.2017 року судовий експерт ОСОБА_6 свій висновок підтвердив та вказав, що ДТП сталося на нерегульованому пішохідному переході.

В самому протоколі огляду місця ДТП від 19.11.2016 року старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 вказана дорожня розмітка 1.5, 1.1, 1.14.2 ПДР України, проте, з фото-таблиці до протоколу огляду місця ДТП від 19.11.2016 року вбачається, що місцем ДТП був пішохідний перехід з дорожньою розміткою 1.14.3, яка згідно ПДР України позначає пішохідний перехід, де рух регулюється світлофором. Також на схемі та фото-таблиці до протоколу огляду місця ДТП від 19.11.2016 року відсутній дорожній знак 5.35.1 «Пішохідний перехід».

Таким чином вважає, що висновки експерта ОСОБА_6 щодо визначення місця ДТП як такого, що знаходилось в зоні пішохідного переходу, викликають обґрунтовані сумніви в своїй об'єктивності та правильності.

Прокурор, представник потерпілого та потерпілий заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що висновок експерта № 6/10.1-79 від 24.01.2017 року є обєктивним.

Обвинувачений та представник цивільного відповідача підтримали клопотання з наведених захисником підстав.

Вислухавши думку сторін судового провадження, обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі якихслідчий,прокурор,слідчий суддяі суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.2 ст.84 КПК України).

За приписом ч.1 ст.94 КПК Українислідчий,прокурор,слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У частині другій цієї статті зазначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно з ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Частина перша статті 332 КПК України передбачає, що під час судового розгляду суд за клопотання сторони кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи установі, експерту або експертам.

Виходячи з вимог наведених процесуальних норм і обґрунтування клопотання, не даючи оцінки доказам, і зокрема висновку експерта № 6/10.1-79 від 24.01.2017 року, який за приписом ч.2 ст.84 КПК України є одним із доказів, з яким не згодна сторона захисту,суд

не вбачає підстав для призначення судової комісійної автотехнічної

експертизи, у звязку з чим, клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.242,332,363,369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про призначення судової комісійної автотехнічної експертизи - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко