Рішення № 69323508, 29.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Васалатій К.А.

№22-ц/796/2168/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа №756/2781/16-ц

м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

при секретарі: Куркіній І.B.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання виконати договір підряду та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- зобов'язати відповідача виконати договір підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду;

- стягнути з відповідача пеню відповідно до п.8.1 договору у розмірі 12263,81 грн.; інфляційні втрати у розмірі 8100 грн.; 3% річних в сумі 694,34 грн., штраф у розмірі 10% від ціни договору відповідно п.5 додаткової угоди №1 від 21.01.2015 року до договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року в сумі 2500 грн. та вирішити питання судових витрат.

В мотивування вимог посилався на те, що 14.08.2014 року між ним та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір підряду № 14/08/14-1.

У момент підписання договору, а саме 14.08.2014 року він передав відповідачу завдаток - 80% від ціни договору, у розмірі 20000 грн., що за готівковим курсом продажу долару США у ПАТ «ПриватБанк» на день підписання договору та передачі коштів було еквівалентно сумі 1492,54 доларам США. Роботи мали бути виконані протягом 20 робочих днів з наступного дня після отримання завдатку.

Проте, станом на 01.02.2016 року роботи в повному обсязі не виконані. З метою надання можливості виконати роботи в продовжені строки, 21.01.2015 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до вищезгаданого договору підряду, умови якої також виконані не були, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виконати договір підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 pоку.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню у відповідності до п.8.1 договору у розмірі 12263,81 грн., індекс інфляції в розмірі 8100 грн., проценти в розмірі 3% річних в сумі 694,34 грн., штраф 10% від ціни договору у відповідності п.5 додаткової угоди №1 від 21.01.2015 pоку до договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року у сумі 1500 грн. та судовий збір у сумі 551,21 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Вказував на те, що договір підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року та додаткова угода №1 від 21.01.2015 року до договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 pоку, на які посилається позивач та суд, відповідачем не були підписані та не були укладені.

Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 вже більше шести років не здійснює підприємницьку діяльність, що є додатковим підтвердженням тих обставин, що відповідач не міг підписувати договір як фізична особа підприємець.

Посилався на те, що позивачем були надані суду копія договору підряду та копія додаткової угоди, при цьому, суд не дослідив тих обставин чи існує взагалі оригінал такого договору та додаткової угоди №1, чи підписував цей договір відповідач.

Судом не була з'ясована думка відповідача з приводу заявленого позову, а при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, суд взагалі проігнорував обґрунтування відповідача щодо фальшивості доказів та позбавив останнього права на розгляд справи в загальному порядку чим обмежив права здійснити захист своїх прав та інтересів на доказування в суді першої інстанції стосовно обставин протиправності заявлених позовних вимог, що гуртуються на фальшивих доказах.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити з підстав наведених в ній.

Позивач ОСОБА_3 та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконує умови договору підряду та додаткової угоди, у зв'язку з чим, має нести відповідальність за порушення їх умов та грошового зобов'язання.

Проте, колегія суддів не погоджується в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.08.2014 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір підряду №14/08/14-1. За даним договором підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами і засобами за завданням замовника виготовити конструкцію: навіс з перильною огорожею з чорного металу та полікарбонату - бронза, за адресою: АДРЕСА_1.

В п.2.1 договору сторони домовились, що ціна договору складає грошову суму в розмірі 25000 грн., що за готівковим курсом продажу доларів США - 13,40 грн. у ПАТ «ПриватБанк» на день підписання договору еквівалентна сумі грошових коштів в розмірі 1866 доларів США, розрахунок між сторонами договору проводиться в гривнях.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що у момент підписання договору замовник передає підряднику завдаток - 80 % від ціни договору, у розмірі 20000 грн., що за готівковим курсом продажу доларів США у ПАТ «ПриватБанк» на день підписання цього договору еквівалентна сумі грошових коштів в розмірі 1492,54 доларів США.

Згідно з п.4.1.1. договору підрядник зобов'язується виконати всі передбачені даним договором роботи в такі етапи: повний обсяг робіт за договором, в строк до 20 робочих днів, з наступного дня після отримання завдатку згідно з п.3.1.

21.01.2015 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року.

Відповідно до додаткової угоди сторони погодили та підтверджують, що у момент підписання договору, а саме 14.08.2014 року замовник передав підряднику завдаток - 80% від ціни договору, у розмірі 20000 грн., що за готівковим курсом продажу долару США у ПАТ «ПриватБанк» на день підписання договору та передачі коштів була еквівалентна сумі грошових коштів в розмірі 1492,54 доларів США (пункт 1).

Згідно з п.2 додаткової угоди замовник підтверджує, що на момент підписання даного додатку підрядником було виконано наступні роботи: часткове виготовлення та монтаж металоконструкцій.

В п.п.3,4 додаткової угоди сторони погодили, що станом на 27.01.2015 року у зв'язку з порушенням строків зазначених в п.4.1.1 договору, підряднику нарахована пеня відповідно до п.8.1 договору у розмірі 2656,16 грн. Кінцевий розрахунок - 20% від ціни договору 5000 грн. замовник проводить в момент завершення всіх робіт з вирахуванням від вказаної ціни суму пені, яка буде нараховуватися підряднику відповідно до п.8.1. договору до моменту завершення всіх робіт по договору та підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п.5 додаткової угоди у разі не завершення підрядником повного обсягу робіт по договору до 01.03.2015 року, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10 % від ціни договору.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року (п.7 додаткової угоди).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 просив суд зобов'язати відповідача виконати договір підряду та стягнути пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати за невиконання умов договору.

Проте, вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача виконати договір підряду, стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 ст.866 ЦК України визначає, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 870 ЦК України за договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу.

Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи.

Згідно з ст.868 ЦК України підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.873 ЦК України вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

За змістом ч.ч.1 та 2 ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно з ч.1 ст.859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст.ст.642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст.6, 627, 628 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Зобов'язуючи фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виконати договір підряду, суд першої інстанції не дав оцінку тому чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту вимогам закону.

Так, за положенням ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст.16 ЦК України не зазначено такого способу захисту, як зобов'язання виконати договір.

Разом з тим виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст.ст.3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, ст.ст.3-5 ЦПК України) можна дійти висновку про те, що ЦК України не передбачено можливості зобов'язати за рішенням суду виконати умови договору.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, і що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, позивач має право розірвати договір або відмовитися від нього та вимагати відшкодування збитків.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, представник відповідача посилався на те, що ОСОБА_1 не укладав з позивачем договір підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року та додаткову угоду №1 від 21.01.2015 року до вказаного договору підряду та подав до суду заяву про фальшивість доказів та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

З метою встановлення обставин по справі, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.03.2017 року було призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої були поставлені питання:

Чи виконано підпис в графі підрядник на договорі підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

Чи виконано підпис в графі підрядник на додатковій угоді №1 від 21.01.2015 року до договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.08.2017 року №6110/6111/17-32 підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підрядник:» у рядку «ОСОБА_1» у договорі підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року, який укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підрядник:» у рядку «ОСОБА_1» у додатковій угоді №1 від 21.01.2015 року до договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року, яка укладена між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

Встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підрядник:» у рядку «ОСОБА_1» у договорі підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року самим ОСОБА_1, або іншою особою не виявилося можливим з причин простоти будови досліджуваного підпису.

Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підрядник:» у рядку «ОСОБА_1» у додатковій угоді №1 від 21.01.2015 до договору підряду №14/08/14-1 від 14.08.2014 року, яка укладена між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконано ОСОБА_1 (а.с.164-173).

В судовому засіданні апеляційного суду судовий експерт КНДІСЕ Куріпко К.П. підтвердила свій висновок.

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_5, яка була допитана судом апеляційної інстанції остання суду показала, що вона була присутня під час підписання договору підряду та бачила, що відповідач ОСОБА_1 підписав вказаний договір та поставив на ньому печатку.

Оскільки за своїм змістом додаткова угода №1 від 21.01.2015 року підтверджує: укладення між сторонами договору підряду№14/08/14-1 від 14.08.2014 року, отримання відповідачем від позивача коштів на виконання умов вказаного договору підряду та наявність підстав для нарахування пені у розмірі 2656,15 грн., у зв'язку з порушенням строків зазначених в п.4.1.1 договору підряду (пункт 3 додаткової угоди), та враховуючи те, що підписи відповідача на договорі підряду та додатковій угоді засвідчено печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, справжність якої відповідач не оспорював, колегія суддів погоджується з доводами позивача про укладення між сторонами договору підряду та наявність між останніми договірних правовідносин.

Вищевказаний договір підряду недійсним не визнавався, а тому він є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Статтею 625 ЦК регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч.5 ст.11 ЦК, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст.625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а договірних зобов'язань. Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин i вносить у них ясність та визначеність.

Таким чином, суд першої інстанції застосовуючи до спірних правовідносин положення ст.625 ЦК України та стягуючи з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати порушив норми матеріального права, оскільки в даному випадку відсутнє грошове зобов'язання зі сторони відповідача.

Рішення в частині стягнення з відповідача штрафу та пені підлягає залишенню без змін, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а стягнення неустойки, у зв'язку з порушенням умов договору, передбачено п.8.1 договору підряду та п.5 додаткової угоди.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати договір підряду, стягнення 3% річних, індексу інфляції та судового збору з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 345,31 грн., а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 832,54 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконати договір підряду №14/08/14-1 від 14 серпня 2014 року, стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 індексу інфляції в розмірі 8100 грн., 3% річних в сумі 694 грн.34 коп. та судового збору в сумі 551 грн. 21 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконати договір підряду №14/08/14-1 від 14 серпня 2014 року, стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 індексу інфляції в розмірі 8100 грн., 3% річних в сумі 694 грн. 34 коп. відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 345 грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 832 грн. 54 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді