Ухвала суду № 69323473, 26.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Масенка Д.Є., Орліченко О.Ю.,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 26 вересня 2017 року апеляційні скарги захисників Кочмарьової Т.С., Мельничука Ю.Л. в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Ладного І.О. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого радником спостережної ради ПАТ «Платинум Банк», одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку та дружину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

за участі: прокурора захисника підозрюваного Іваньков П.В., Мельничука Ю.Л., ОСОБА_7,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання слідчого четвертого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Самойлова М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21 серпня 2017 року включно, із забороною залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7, оскільки відповідно до встановлених під час судового розгляду обставин, саме такий запобіжний захід з високою вірогідністю запобігатиме ризикам ймовірної неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор та захисники в інтересах підозрюваного, кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року та постановити нову ухвалу.

При цьому, в своїй апеляційній скарзі прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 110 520 000, 00 грн.

Вважає, що застосований слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва запобіжний захід у виді домашнього арешту не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного повною мірою, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про можливе притягнення до кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В своїх апеляційній скаргах захисники просять визначити ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід. При цьому, захисник Кочмарьова Т.С. просить визначити запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а захисник Мельничук Ю.Л., просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Сторона захисту вважає, що пред'явлена підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, а заявлені ризик, передбачені ст. 177 КПК України нічим не підтверджуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив задовольнити його апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, та заперечення на неї колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, четвертим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 22 червня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017100000000793, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

23 червня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах.

Того ж дня, слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження № 42017100000000277 від 01 березня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в ОВС третього СВ прокуратури м. Києва Ходаківського С. П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та обрано останньому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року задоволено скаргу захисників в порядку ст. 206 КПК України та визнано затримання 22 червня 2017 року ОСОБА_7 незаконним.

Разом з тим, 23 червня 2017 року о 21 год. 30 хв. у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: вул. Сергієнка, 3, м. Київ, затримано ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України.

26 червня 2017 року старший слідчий четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Самойлов М.В., за погодженням прокурора у провадженні - прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києві Ладного І.О., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави у розмірі 110 520 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року залишено без задоволення клопотання слідчого четвертого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Самойлова М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21 серпня 2017 року включно, із забороною залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22 год.00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7, вислухані думки прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.

Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати йому місце проживання у період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби та застосування засобу електронного контролю, запобігатиме ризикам ймовірної неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного повною мірою, то вони є надуманими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Разом з тим, безпідставними є посилання захисників в апеляційній скарзі на те, що пред'явлена підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, а заявлені ризик, передбачені ст. 177 КПК України нічим не підтверджуються.

Так, оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Також слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

Крім того, сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_7 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею.

За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби без змін, оскільки, як вважає колегія суддів, такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких прокурор та захисники просять скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, характеризуючих даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого четвертого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Самойлова М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21 серпня 2017 року включно, із забороною залишати своє місце проживання за адресою: . Київ, АДРЕСА_1 у період з 22 год.00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників КочмарьовоїТ.С., Мельничука Ю.Л., в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, та прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Ладного І.О., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Масенко Д.Є.

Справа №11-сс/796/3553/2017 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Матійчук Г.О. Доповідач: Паленик І.Г.