Рішення № 69323330, 12.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Справа 761/20404/14-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Гуменюк А.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/5289/2017 Доповідач - Музичко С.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року колегія суддів cудової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого - Музичко С.Г.

Суддів - Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі - Казанник М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином та відшкодування страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином та відшкодування страхового відшкодування, в якому просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням автомобіля у розмірі 30 782,80 грн., 1 050,00 грн. за послуги з евакуації автомобіля, 1 050,00 за послуги оцінювача та 597 750,00 у відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 497 450,00 в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_3 витрати на лікування в розмірі 1 756,90 грн., 2 550,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_4 2 550,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином та відшкодування страхового відшкодування задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 99 550,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 97450,00 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 2 550,00 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 2 550,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині стягнення з неї коштів на відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.

Посилається на те, що кримінальна справа про порушення ПДР та скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України була закрита, а її було звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вважає, що висновки суду не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи, так як постановою Шевченківського районного суду від 24.01.2014 року не встановлено перетин ОСОБА_2 роздільної подвійної суцільної розмітки, що спричинило ДТП. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що позивачами не надано до суду належних доказів, які б підтвердили спричинення їм моральної шкоди та витрати, пов'язані з їх лікуванням.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

В судовому засіданні позивачі проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судове засідання представник відповідачаПрАТ «Страхова група «ТАС» не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок ДТП ОСОБА_4 були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвело до порушення усталених життєвих зв'язків та неможливості продовження активного громадського життя, а ОСОБА_3, як власник пошкодженого транспортного засобу перенесла фізичні та душевні страждання у зв'язку з винними діями ОСОБА_2

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2010 року, керуючи автомобілем «Daewoo Lanos» у м. Києві по вул. Б. Хмельницького з боку вул. І.Франка у бік вул. Хрещатик, порушуючи Правила дорожнього руху України, маючи намір виконати лівий поворот на перехресті з вул. Володимирською, не доїжджаючи до самого перехрестя, перетнувши роздільну подвійну суцільну розмітку, відповідач виїхала на зустрічну смугу по вул. Б. Хмельницького, де здійснила зіткнення (ДТП) з автомобілем «Nissan Tiida» під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого позивачам завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості.

24.01.2014 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (а.с. 10-11).

У зв'язку із настанням даного страхового випадку за участю застрахованого автомобіля, ОСОБА_3 звернулася до страхової компанії із відповідною заявою про настання страхового випадку та виплату суми страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, розміру страхового відшкодування та встановлення матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля, було проведено незалежну оцінку. Відповідно до звіту № ВМ7029АК_23.11-4 від 23.11.10 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Nissan Tiida», складає 79 464,12 грн. При цьому, вартість відновлювального ремонту встановлена експертом у розмірі 99 932,12 грн.

Відповідно до звіту № ВМ7029АК-20.10/2 про оцінку автомобіля «Nissan Tiida» від 20.10.2011 року, з урахуванням вимог п. 7.19 Методики та проведеного аукціону з продажу пошкодженого автомобіля, утилізаційна вартість пошкодженого автомобіля «Nissan Tiida» може складати 65 000,00 грн.

За заявою ОСОБА_3, 05.09.2011 року експертом ФОП ОСОБА_7 було складено звіт № 43-2/04/11, відповідно до якого вартість матеріального збитку нанесеного власнику внаслідок пошкодження автомобіля станом на 20.04.2011 складає 110 534,52 грн.

ФОП ОСОБА_7 було складено звіт № 43/04/11 від 13.07.2011, відповідно до якого утилізаційна вартість автомобіля «Nissan Tiida», станом на 20.04.2011 року, складає 41 205,07 грн.

Рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди не оскаржується, тому відповідно до ст. 303 ЦПК України рішення суду в цій частині не переглядається судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що між винними діями відповідача та ушкодженням здоров'я позивачів існує причинний зв'язок, оскільки позивачі отримали травми у результаті дорожньо-транспортної пригоди, а відтак, ОСОБА_8 є особою, яка повинна відшкодувати завдану позивачам шкоду, що підтверджується ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 24.01.2014 року (а.с. 10-11).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 звільнена від кримінальної відповідальності, а відтак не повинна відшкодовувати моральну шкоду позивачам, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є неправомірними з огляду на те, що кримінальне провадження щодо неї було закрито в зв'язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Отже, ухвалою суду про закриття кримінального провадження визнано вину ОСОБА_2, в тому, що внаслідок її неправомірних дій були спричинені позивачам тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення завданої моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що розмір моральної шкоди, визначений позивачами є завищеним та враховуючи вимоги розумності та справедливості дійшов до висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 97 450,00 грн. та на користь ОСОБА_4 97 450,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Пунктами 1 та 2 частини 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру завданої позивачу моральної шкоди суд першої інстанції правильно врахував, що позивачі отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, які призвели до тривалого лікування, психологічних та психічних переживань, вплинули на трудову діяльність, тривалість душевних страждань та перенесеного фізичного болю.

Проте, судом першої інстанції завищено розмір відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь позивачів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 19.10.2010 року надавалась невідкладна медична допомога (а.с. 52).

Як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_3 отримала закриту травму грудної клітки, переломи 6, 7, 8, 9, 10 ребер зліва.

ОСОБА_4 отримав закриту хребетну травму - перелом остистого відростка шийного хребця (а.с. 55).

Станом на 17.07.2012 року ОСОБА_4 поставили діагноз остеохондроз шийного відділу хребця (а.с. 56).

Також з наданих позивачами до суду медичних документів вбачається, що позивачі тривалий час хворіли та проходили лікування, разом з тим колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, визначений судом є завищеним та підлягає зменшенню, що відповідає засадам розумності та справедливості.

Відповідно до п.3 Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем ОСОБА_8 до суду не було надано належних доказів на спростування зазначених обставин, а тому колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо відсутності заподіяння позивачам моральної шкоди необґрунтованими.

Колегія суддів враховує також майновий стан відповідача ОСОБА_8, а саме те, що вона працевлаштована, має на утриманні матір-пенсіонерку, яка отримує пенсію в розмірі 1 548,81 грн. Виходячи з цього слід зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з ОСОБА_8 до 55 000,00 на користь ОСОБА_3 та до 55 000,00 грн. на користь ОСОБА_4

Судом першої інстанції, при ухваленні рішення, не повно враховані обставини справи при визначенні розміру моральної шкоди, тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід змінити в частині визначення розміру моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року змінити в частині визначення розміру моральної шкоди.

Зменшити суму стягнутої моральної шкоди із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 з 97 450,00 гривень до 55 000,00 гривень.

Зменшити суму стягнутої моральної шкоди із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 з 99 550,00 гривень до 55 000,00 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді