Рішення № 69322763, 19.05.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64626/16-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Москаленко К.О.,

при секретарі Березовській М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Генерального директора Фоменка Олександра Валерійовича - про визнання нарахування боргу незаконним і скасування його та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

29.12.2016 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Київенерго», просить суд визнати нарахування боргу незаконним та скасувати його, зобов'язати ПАТ «Київенерго» здійснити перерахунок боргу станом на 01.12.2016 та повернути 138кВт позивачу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1. 15.07.2014 відповідачем за вказаною адресою було проведено заміну лічильника показників електроенергії тип НІК 2404-04-0240 РТМВ(6). Однак, 15.09.2014 позивачем було виявлено, що вказаний лічильник знаходиться в несправному стані, про що було повідомлено відповідача. 17.09.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою про заміну вказаного лічильника. Разом з тим, вказаний лічильник замінено не було. 11.08.2016 позивач отримав від відповідача попередження №135378 від 11.08.2016 про відключення електроенергії у зв'язку з наявною заборгованістю в розмірі 1 153 грн. 37 коп. Не погоджуючись із наявною заборгованістю, позивач звернувся до суду за захистом його порушеного права.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав у повному обсязі з підстав, що викладені у ньому, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник ПАТ «Київенерго» проти вимог позивача заперечував у повному обсязі. У письмових запереченнях, наданих до суду зазначив, що заборгованість за спожиту електроенергію у позивача виникла внаслідок різниці між фактичним споживанням електроенергії та її оплатою. Крім того, зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам захисту, передбачених законом та договором. Таким чином, вважав позов безпідставним та таким, що не грунтується на вимогах закону, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи на підставі пояснень представників сторін та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, який значиться за позивачем і здійснюється постачання електричної енергії. Вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з пунктом 42 ПКЕЕН, одним з обов'язків споживача є оплата житлово-комунальних послуг, в тому числі за спожиту електроенергію, у строки, встановлені договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного та положень вказаних норм закону, позивач є споживачем електроенергії.

Відповідно до пунктів 19,21 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Пунктом 20 ПКЕЕН встановлено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Як встановлено судом, у позивача станом на 08.2016 виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1 155 грн. 37 коп. (а.с.7) Вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на незаконне нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію, просить визнати нарахування боргу незаконним та скасувати його, зобов'язати ПАТ «Київенерго» здійснити перерахунок боргу станом на 01.12.2016 та повернути 138кВт позивачу.

Разом з тим, суд не може погодитись з заявленими вимогами, виходячи з нступного.

Відповідно до ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Згідно зі ст.16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з засад цивільного законодавства та судочинства, захист порушених прав або оспорюваних інтересів позивача в обраний ним спосіб не можливий, оскільки не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України.

При цьому, слід зазначити, що споживач у разі своєї незгоди із сумою заборгованості, може заперечувати наявність заборгованості у випадку звернення енергопостачальника до суду про стягнення даної заборгованості.

За змістом ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм цьогоКодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з встановлених обставин справи, судом не встановлено порушення прав та інтересів позивача, які б підлягали захисту в обраний позивачем спосіб. Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 3, 4, 6, 10-11, 12, ст.ст.57-61, ст. 208, ч.1-3 ст. 209, ст.ст. 212-215, ст. 218, ст. 223, ст.ст. 292, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Генерального директора Фоменка Олександра Валерійовича - про визнання нарахування боргу незаконним і скасування його та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва К.О. Москаленко