Ухвала суду № 69322249, 19.09.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4352/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"19" вересня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2017 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна було повернуто позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року було скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

13 вересня 2017 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва з Апеляційного суду м. Києва.

15 вересня 2017 року вказану позову заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року було подано уточнену позовну заяву про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, де відповідачами визначено - Київську міську раду, Державну казначейську службу України, а третіми особами - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна та Приватне підприємство «Нива-В.Ш.». Таким чином, уточнена позовна заява відмінна за складом сторін від позовної заяви ОСОБА_1, яка надійшла до суду 22 березня 2017 року, у зв'язку з чим позивачу необхідно визначитися, з яким саме позовом останній звертається до суду з позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п. п. 1-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подачу позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

В той же час, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо реальної вартості об'єкту майна, за 1/3 частиною якого просить визнати право власності позивач, на дату подання позовної заяви, яка б і становила ціну позову, та з урахуванням якої і має визначатися розмір судового збору.

Крім того, в разі неможливості визначити вартість майна, позивачем має бути сплачено максимальний розмір судового збору за подання позову майнового характеру в частині визнання права власності, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Також, згідно ч. 1 ст. 120 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В той же час, матеріали позовної заяви не містять копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, враховуючи те, що уповноваженим представником позивача 21 липня 2017 року були отримані позовні матеріали, про що свідчить розписка про отримання на довідковому листі справи, а також з урахуванням обраної позивачем редакції позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає тому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 30, 80, 119, 120, 121, 210 ЦПК України, - У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: