Ухвала суду № 69322236, 04.10.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1666/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання на виробництві та зустрічним позовом дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_6, Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка, Катеринопільська цетральна районна лікарня про скасування ОСОБА_7 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника апелянта, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

24 вересня 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом (а.с. 1-3 Т.1) до філії «Катеринопільський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання на виробництві.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою (а.с. 30 Т.1) про заміну первісного відповідача належним відповідачем ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року (а.с. 69 Т. 1) замінено первісного відповідача у справі філію «Катеринопільський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України на належного відповідача ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_6 зазначила, що згідно наказу від 25 листопада 1991 року № 35 її було зараховано на посаду шляхової робітниці 2 розряду Катеринопільської районної шляхової ремонтно-будівельної дільниці.

Наказом начальника Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор» від 09 листопада 2011 року її було звільнено з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (за станом здоровя).

Також зазначила, що згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року у неї діагностовано професійне захворювання хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом.

ОСОБА_6 зазначила, що внаслідок вказаного захворювання їй встановлено третю групу інвалідності від загального захворювання та 20 % втрати працездатності за професійним захворюванням. Позивач стверджує, що професійне захворювання виникло в неї внаслідок системних та тривалих порушень законодавства про охоронну праці допущених з боку посадових осіб відповідача.

На підставі викладеного зазначила, що через фізичний біль та душевні страждання, яких вона зазнала внаслідок професійного захворювання, її життя зазнало істотних змін у звязку із чим їй завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у грошовому виразі у розмірі 100 000 грн.

18 січня 2016 року ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з зустрічним позовом (а.с. 77-81 Т.1) до Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсамепідемслужби у Черкаській області, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка, Катеринопільська цетральна районна лікарня про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2016 року (а.с. 102-103 Т. 1) вимоги за зустрічними позовними вимогами ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» обєднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_6 до ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання на виробництві для спільного розгляду.

07 вересня 2016 року ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з клопотанням про залучення правонаступника (а.с. 188 Т.1), в якому просило замінити відповідача за зустрічним позовом Тальнівське міжрайонне управління Головного управління Держсамепідемслужби у Черкаській області на Головне управління Держпродспоживчслужби в Черкаській області.

Клопотання мотивоване тією обставиною, що Головне управління Держсанепідслужби у Черкаській області, відокремленим підрозділом якого було Тальнівське міжрайонне управління було реорганізовано та приєднано до Головного управління Держпродспоживчслужби в Черкаській області.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2016 року (а.с. 196-197 Т.1) залучено до участі в якості відповідача за зустрічним позовом Головне управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Черкаській області як правонаступника реорганізованого Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Черкаській області.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зазначило, що 12 травня 2014 року його структурним підрозділом Катеринопільською філією ДП «Черкаській облавтодор» отримано повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 № 479 від 29 квітня 2014 року, видане клінікою професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці НАМН України».

ОСОБА_7 вказаного повідомлення колишньому працівнику ОСОБА_6 було вперше встановлене професійне захворювання - хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом. При цьому було визначено, що негативними факторами виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання були: вимушена робоча поза, вимушені нахили та несприятливий мікроклімат.

Також позивач за зустрічним позовом зазначив, що з метою розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було створено комісію у складі: голови комісії ОСОБА_8- лікаря гігієніста Тальнівського міжрайонного управління ГУ Держсанепідемслужби у Черкаській області, членів комісії ОСОБА_9- заступника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка; ОСОБА_10 позаштатного профпатолога Катеринопільської ЦРЛ; ОСОБА_11 начальника Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор»; ОСОБА_12 голови профспілкового комітету Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор».

30 травня 2014 року головою комісії ОСОБА_8 всупереч встановленого порядку було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, який того ж дня було затверджено головним санітарним лікарем Тальнівського та Катеринопільського районів ОСОБА_13 та направлено для підписання членами комісії.

При цьому члени комісії ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з огляду на порушення вимог «ОСОБА_14 проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві», затверджених постановою КМ України від 30 листопада 2011 року № 1232 що були допущені під час роботи комісії, зокрема, відсутність програми розслідування, розподілу функцій між членами комісії, не проведення розслідування обставині причин виникнення профзахворювання, не проведення засідань у роботі комісії, посилання у акті на відомості щодо важкості та напруженості праці, які не відповідають дійсності, оскільки обовязкові дослідження для їх збору фактично не проводилися, тощо, висловили свою незгоду з результатами розслідування, підписавши вказаний акт з окремою думкою.

Інший член комісії - ОСОБА_9 взагалі відмовився від підпису, вважаючи акт незаконним.

Крім, вказаних вище порушень у роботі комісії, відповідач з посланням на санітарно-гігієнічну характеристику умов праці від 23 вересня 2011 року стверджує, що під час виконання обовязків дорожнього робітника ОСОБА_6 мала фактичне робоче навантаження, яке є значно меншим ніж вказано у акті розслідування, оскільки остання мала зменшений норматив робочого часу. Це було повязане з тим, що в останні пять років перед звільненням ОСОБА_6, філією проводився в основному ямковий ремонт доріг, а отже, обсяги укладки асфальту були незначними.

Також, посилається на висновок Центральної лікарсько-експертної комісії (ДУ «Інститут медицини праці національної академії медичних наук») від 19 жовтня 2011 року № 35/1291 згідно якого у ОСОБА_6 з урахуванням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 23 вересня 2011 року було виявлено захворювання, яке не повязане з умовами праці - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом.

На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом стверджує відсутність у ОСОБА_6 професійного захворювання і відповідно про безпідставність вимог останньої щодо стягнення моральної шкоди, та просить скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року (а.с. 191-200 Т.2) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_6 відмовлено.

Позовні вимоги за зустрічним позовом до ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпродспоживчслужби в Черкаській області задоволено повністю.

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П 4, складений 30 травня 2014 року щодо ОСОБА_6 скасовано.

Стягнуто з Головного управління Держпродспоживчслужби в Черкаській області на користь ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом в розмірі 1 378 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на її користь 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок хронічного професійного захворювання.

Крім того, просить зустрічний позов ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без розгляду, оскільки він підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства або відмовити в його задоволенні.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед значення. Суд оцінює належність, допустимість достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 35 від 25 листопада 1991 року ОСОБА_6 було прийнято на роботу в філію «Катеринопільського райавтодору» ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посаду шляхової робітниці.

Наказом № 16 від 09 листопада 2011 року позивачку було звільнено з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України (за станом здоровя).

Крім того, судом було встановлено, що 30 травня 2014 року було складено ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_6

ОСОБА_15 було встановлено діагноз професійного захворювання хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом.

Звертаючись до суду з позовною заявою (а.с. 1-3 Т. 1) ОСОБА_6 в обгрунтування її вимог вказала, що внаслідок вказаного захворювання їй встановлено третю групу інвалідності від загального захворювання та 20 % втрати працездатності за професійним захворюванням. Позивач стверджує, що професійне захворювання виникло в неї внаслідок системних та тривалих порушень законодавства про охоронну праці допущених з боку посадових осіб відповідача.

На підставі викладеного зазначила, що через фізичний біль та душевні страждання, яких вона зазнала внаслідок професійного захворювання, її життя зазнало істотних змін у звязку із чим їй завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у грошовому виразі у розмірі 100 000 грн.

В свою чергу, ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з зустрічними позовними вимогами (а.с. 77-81 Т. 1) та зазначило, що 12 травня 2014 року його структурним підрозділом Катеринопільською філією ДП «Черкаській облавтодор» отримано повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 № 479 від 29 квітня 2014 року, видане клінікою професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці НАМН України».

ОСОБА_7 вказаного повідомлення колишньому працівнику ОСОБА_6 було вперше встановлене професійне захворювання - хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом. При цьому було визначено, що негативними факторами виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання були: вимушена робоча поза, вимушені нахили та несприятливий мікроклімат.

Також позивач за зустрічним позовом зазначив, що з метою розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було створено комісію у складі: голови комісії ОСОБА_8- лікаря гігієніста Тальнівського міжрайонного управління ГУ Держсанепідемслужби у Черкаській області, членів комісії ОСОБА_9- заступника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка; ОСОБА_10 позаштатного профпатолога Катеринопільської ЦРЛ; ОСОБА_11 начальника Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор»; ОСОБА_12 голови профспілкового комітету Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор».

30 травня 2014 року головою комісії ОСОБА_8 всупереч встановленого порядку було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, який того ж дня було затверджено головним санітарним лікарем Тальнівського та Катеринопільського районів ОСОБА_13 та направлено для підписання членами комісії.

При цьому члени комісії ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з огляду на порушення вимог «ОСОБА_14 проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві», затверджених постановою КМ України від 30 листопада 2011 року № 1232 що були допущені під час роботи комісії, зокрема, відсутність програми розслідування, розподілу функцій між членами комісії, не проведення розслідування обставині причин виникнення профзахворювання, не проведення засідань у роботі комісії, посилання у акті на відомості щодо важкості та напруженості праці, які не відповідають дійсності, оскільки обовязкові дослідження для їх збору фактично не проводилися, тощо, висловили свою незгоду з результатами розслідування, підписавши вказаний акт з окремою думкою.

Інший член комісії - ОСОБА_9 взагалі відмовився від підпису, вважаючи акт незаконним.

Крім, вказаних вище порушень у роботі комісії, відповідач з посланням на санітарно-гігієнічну характеристику умов праці від 23 вересня 2011 року стверджує, що під час виконання обовязків дорожнього робітника ОСОБА_6 мала фактичне робоче навантаження, яке є значно меншим ніж вказано у ОСОБА_14 розслідування, оскільки остання мала зменшений норматив робочого часу. Це було повязане з тим, що в останні пять років перед звільненням ОСОБА_6, філією проводився в основному ямковий ремонт доріг, а отже, обсяги укладки асфальту були незначними.

Також, посилається на висновок Центральної лікарсько-експертної комісії (ДУ «Інститут медицини праці національної академії медичних наук») від 19 жовтня 2011 року № 35/1291 згідно якого у ОСОБА_6 з урахуванням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 23 вересня 2011 року було виявлено захворювання, яке не повязане з умовами праці - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом.

На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом стверджує відсутність у ОСОБА_6 професійного захворювання і відповідно про безпідставність вимог останньої щодо стягнення моральної шкоди, та просить скасувати ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції в рішенні мотивував свої висновки тим, що позовні вимоги обґрунтовуються позивачем на підставі ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року. Даний ОСОБА_14 цим же судовим рішенням був скасований, оскільки укладений з істотними порушенням порядку його складення. А тому, сам ОСОБА_14 як доказ, не може бути допустимим доказом по справі.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_6, районний суд мотивував свої висновки тим, що ОСОБА_6 не може бути належним відповідачем за зустрічним позовом, оскільки остання не причетна до розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, а отже не може вважатися такою, що порушила, не визнавала чи оспорила права, свободи чи інтереси позивача за зустрічним позовом.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги до ГУ Держпродспоживчслужби в Черкаській області, суд першої інстанції визнав обгрунтованими та доведеними вимоги того, що ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затверджений 30 травня 2014 року складений з істотними порушеннями вимог «ОСОБА_14 проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення районного суду, ОСОБА_6 в обгрунтування її вимог вказувала, що висновок районного суду про те, що ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затверджений 30 травня 2014 року складений з істотними порушеннями встановлених вимог не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується виключно на припущеннях.

Крім того, ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_14 розслідування причин хронічного профзахворювання від 30 травня 2014 року впливає на права та обовязки позивача за зустрічним позовом, тобто в даному випадку на роботодавця, а тому його рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції, в порушення вимог процесуального законодавства та відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України повинен був розєднати позови, оскільки такий позов підлягає, на думку апелянта, розгляду в порядку застосування положень КАС України.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_6 просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення районного суду від 21 червня 2017 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, а зустрічний позов залишити без розгляду, оскільки він підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення районного суду, обгрунтованість доводів апеляційної скарги, пояснень, наданих сторонами, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування та ухвалення нового рішення, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, наказом № 16 від 09 листопада 2011 року ОСОБА_6 було звільнено з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України (за станом здоровя).

30 травня 2014 року було складено ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача за первісним позовом.

ОСОБА_15 було встановлено діагноз професійного захворювання хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом.

Нормами Конституції України, зокрема ст. 21, ст. 43, ст. 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

ОСОБА_7 зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії (ДУ «Інститут медицини праці національної академії медичних наук») про наявність професійного характеру захворювання від 28 квітня 2014 року № 17/696, за наслідками клінічного обстеження ОСОБА_6 з урахуванням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 23 вересня 2011 року та інформаційної довідки від 10 грудня 2013 року у останньої вперше, встановлено професійне захворювання: хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом, про що повідомлено профпатолога Черкаської обласної лікарні та Відділення ВД Фонду ССНВ та ПЗ України в м. Черкаси. (а.с.11 Т. 1).

ОСОБА_7 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого 30 травня 2014 року начальником, головним санітарним лікарем Тальнівського та Катеринопільського районів ОСОБА_13 вбачається, що його складено 30 травня 2014 року та підписано без зауважень головою комісії ОСОБА_8 лікарем гігієністом Тальнівського міжрайонного управління ГУ Держсанепідемслужби у Черкаській області та членом комісії позаштатним профпатологом Катеринопільської ЦРЛ - ОСОБА_10. Члени комісії: начальник Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор» ОСОБА_11 та голова профспілкового комітету Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор» - ОСОБА_12, підписали вказаний акт 10 червня 2014 року з окремою думкою. Підпис іншого члена комісії заступника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка ОСОБА_9 у ОСОБА_7 відсутній.

ОСОБА_7 вказаного ОСОБА_7, комісією проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання: хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом у колишнього дорожнього робітника ОСОБА_6, яка має загальний стаж роботи 27 років, в тому числі за професією в умовах впливу шкідливих факторів 20 років.

Обставинами виникнення професійного захворювання зазначено виконання ОСОБА_6 трудових обовязків дорожньої робітниці на протязі 20 років у вимушеній позі в умовах несприятливого мікроклімату(низька температура повітря зимою).

Причинами виникнення професійного захворювання визначено виконання робіт у вимушеній позі, нахили корпусу при цьому складали до 250 разів за зміну, при нормі 100 разів, в нахиленому положенні до 20% робочого часу. Питома вага ручної праці відповідно до протоколу дослідження важкості та напруженості праці від 15 листопада 2013 року № 20/1 складає біля 20%. ОСОБА_7 викладених у вказаному ОСОБА_7 висновків визнано, що начальник філії ОСОБА_11, як представник роботодавця не створив на робочому місці дорожнього робітника умови праці відповідно до нормативно-правових актів з питань охорони праці. (а.с.5-7 Т. 1).

З окремої думки, висловленої 10 червня 2014 року до ОСОБА_7 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року заступником відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка ОСОБА_9 вбачається, що останній заперечує викладені у ОСОБА_7 обставини та висновки, з огляду на недотримання при його складенні вимог «ОСОБА_14 проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві», затверджених постановою КМ України від 30 листопада 2011 року № 1232. Зокрема, зазначає, що комісією: не було розроблено програми розслідування причин виникнення професійного захворювання (п. 81.1 ОСОБА_14); не проводилися засідання комісії, відбулося єдине засідання комісії; не проведено розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання (п. 81.2 ОСОБА_14); не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці від 15 листопада 2013 року № 20/1, раніше проведеної атестації робочих місць відповідно до п. 82 ОСОБА_14; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань повязаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання (п. 82 ОСОБА_14).

Крім того, ОСОБА_9 зауважив, що під час проходження періодичних медичних обстежень у ОСОБА_6, допуск якої здійснювався на підставі картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду не було виявлено ознак профзахворювання.

Також, судом було встановлено і дана обставина не спростована сторонами про те, що вказані члени комісії зазначають про відсутність документального підтвердження причин виникнення профзахворювання, оскільки протокол дослідження важкості та напруженості праці від 15 листопада 2013 року № 20/1 складено за відомостями, які не надавалися для узгодження Фонду ССНВ та ПЗ і в порушення вимог п. 79 ОСОБА_14 сам протокол не надавався членам комісії (а.с.9 Т.1).

З окремої думки, висловленої 10 червня 2014 року до ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року начальником Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор» ОСОБА_11 та головою профспілкового комітету Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор» ОСОБА_12 вбачається, що останні висловили свої заперечення до вказаного ОСОБА_14, які є аналогічними за змістом із запереченнями висловленими представником Фонду ССНВ та ПЗ ОСОБА_9 (а.с.8 Т. 1).

З протоколу важкості та напруженості праці від 15 листопада 2013 року № 20/1 вбачається, що в присутності начальника Катеринопільської філії ДП «Черкаській облавтодор» ОСОБА_11 було здійснено дослідження технологічного процесу ямкового ремонту дорожнього робітника з використанням секундоміру та відбиранням проб. Зокрема, вказаним дослідженням було встановлене, що вимірювана кількість нахилів корпусу дорожнього робітника складає 250 разів за зміну при нормативному до 100 разів.(а.с. 44 Т.1).

З висновку Центральної лікарсько-експертної комісії (ДУ «Інститут медицини праці національної академії медичних наук») від 19 жовтня 2011 року № 35/1291 вбачається, що у ОСОБА_6 з урахуванням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 23 вересня 2011 року було виявлено захворювання, яке не повязане з умовами праці - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом. (а.с.83 Т.1).

Із санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, затвердженої 23 вересня 2011 року головним державним санітарним лікарем Катеринопільского району ОСОБА_16 вбачається, що шкідливими факторами, що мали місце при виконанні ОСОБА_6 технологічного процесу були хімічні речовини в повітрі робочої зони при виконанні ямкового ремонту доріг; мікроклімат в холодну пору року; фізичне навантаження. (п.11.2).

Також вбачається, що протягом останніх пяти років ОСОБА_6 в середньому фактично відпрацьовано: за 2006 42,9% нормативу робочого часу на рік; за 2007 52,7% нормативу робочого часу на рік; за 2008 72,6% нормативу робочого часу на рік; за 2009 54,9% нормативу робочого часу на рік; за 2010 53,7% нормативу робочого часу на рік (п.11.4).

Крім того, вбачається, що фізичне навантаження дорожньої робітниці ОСОБА_6, зокрема, кількість нахилів корпусу (вимушені, більше 30*) фактично складало до 50 за зміну при нормативному навантаженні до 100 за зміну (п.12.12).

ОСОБА_7 проведеної атестації загальна оцінка умов праці дорожньої робітниці ІІІ розряду ОСОБА_6 третій клас першого ступеня шкідливі умови праці. Додатково вбачається, що протягом 2006-2010 років ОСОБА_6 проходила періодичний медичний огляд за наслідками якого була визнана придатною до роботи за професією дорожній працівник (а.с.94 Т. 1).

Відповідно до п. 81 «ОСОБА_14 проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року № 1232 (далі-Порядок) комісія з розслідування зобов'язана:

1) розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;

2) розподілити функції між членами комісії;

3) розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;

4) провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання;

5) скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання.

Відповідно до п. 82 ОСОБА_14 комісія з розслідування, зокрема, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.

Відповідно до п. 86 ОСОБА_14 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4.

Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до п. 87 ОСОБА_14 за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Держспецзв'язку, Державного управління справами та завіряється печаткою. У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом ОСОБА_14 за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до ОСОБА_14 і є його невід'ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному ОСОБА_14.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П4 від 30 травня 2014 року складено: без розроблення програми розслідування причин виникнення професійного захворювання; без проведення розподілу функцій між членами комісії; без проведення розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; з порушенням встановленого порядку складення (був підписаний головою і затверджений до підписання членами комісії, до цього часу не підписаний членом комісії ОСОБА_9І.); без одержання письмових пояснень посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання; за наявності істотних розбіжностей щодо кількості вимушених нахилів дорожнього робітника, які містяться у санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці від 23 вересня 2011 року та протоколі важкості та напруженості праці від 15 листопада 2013 року № 20/1, а також у висновках Центральної лікарсько-експертної комісії (ДУ «Інститут медицини праці національної академії медичних наук») від 19 жовтня 2011 року № 35/1291 та від 28 квітня 2014 року № 17/696 щодо наявності професійного захворювання, які є протилежними, без проведення додаткових досліджень на робочому місці, що у сукупності призвело до істотного порушення вимог п.п.1,2,4 п. 81, п. 82, п. 87 «ОСОБА_14 проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Наведені порушення були відображені в окремих думках членів комісії та не спростовані сторонами під час розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції вивчивши та дослідивши надані докази по справі обгрунтовано дійшов висновку про відсутність причинного звязку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача, що є обовязковою умовою для настання відповідальності та відшкодування моральної шкоди позивачу.

Тому, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та наявність підстав для задоволення зустрічного позову в частині скасування ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П4, який складений 30 травня 2914 року щодо ОСОБА_6, які є взаємоповязаними є правильними, ґрунтуються на встановлених обставинах справи та відповідають нормам чинного законодавства.

Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується і з висновком районного суду про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_6 про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що півторак Н.В. не може бути належним відповідачем за зустрічним позовом, оскільки, дійсно остання не причетна до розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, а отже, не може вважатися такою, що порушила, не визнала чи оспорила права, свободи, чи інтереси позивача за зустрічним позовом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_14 розслідування причин хронічного профзахворювання від 30 травня 2014 року впливає на права та обовязки позивача за зустрічним позовом, тобто в даному випадку на роботодавця, а тому його рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства також спростовуються встановленими обставинами справи і не можуть бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Суд першої інстанції правильно визначився із природою спірних правовідносин та встановив, що вказані вимоги випливають із трудових правовідносин, а отже, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Тому, підстав для розєднання позовів у відповідності до вимог ст. 126 ЦПК України, на чому наполягала позивач ОСОБА_6 в суді першої інстанції та зазначала про це в своїй апеляційній скарзі в районного суду не було.

Правильним є і висновок суду в частині стягнення судових витрат, оскільки відповідає встановленим вимогам ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються були предметом дослідження колегії суддів і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання на виробництві та зустрічним позовом дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_6, Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка, Катеринопільська цетральна районна лікарня про скасування ОСОБА_14 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :