Ухвала суду № 69320046, 04.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/203/15-ц Головуючий у І інстанції Лисюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/4619/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 04.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2017 року колегіясуддівсудовоїпалативцивільнихсправах Апеляційного суду Київськоїобласті у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Мельника Я.С., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 до Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області на протиправні дії органу державної виконавчої служби, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року заявник звернувся до Баришівського районного суду Київської області зі скаргою на протиправні дії органу державної виконавчої служби. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року, вселено ОСОБА_2 у житловий будинок, що знаходиться за адресою: Київська область, селище Баришівка, вул. Набережна, 41; зобов»язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні зазначеним житловим будинком. На виконання рішення суду було видано виконавчі листи та відкрито виконавчі провадження, що в подальшому були обєднані у зведене виконавче провадження. Зазначала, що державним виконавцем неправомірно ухвалено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки стягувача ОСОБА_2 фактично до житлового будинку вселено не було, а боржник ОСОБА_3 чинить перешкоди у користуванні даним майном. Тому просила визнати дії Баришівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Київській області неправомірними, та зобовязати відповідальних працівників Баришівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Київській області повністю виконати виконавчий лист, виданий Баришівським районним судом Київської області у справі № 355/203/15-ц від 22 лютого 2017 року.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області на протиправні дії органу державної виконавчої служби залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою скаргу задовольнити та визнати дії Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області неправомірними, і зобовязати відповідальних працівників Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області повністю виконати виконавчий лист Баришівського районного суду Київської області від 22 лютого 2017 року. Крім того, просить скасувати постанову про завершення виконавчого провадження № 53504639 від 04 серпня 2017 року. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду задокументовані фіктивні події про намір здійснення візиту боржника ОСОБА_3 до її представника ОСОБА_4 з наміром вручити пропозицію про вселення до житлового будинку. Вказує, що ОСОБА_4 до початку розгляду справи судом по суті заявляв клопотання про збільшення вимог, в якому просив, крім вже зазначеного у скарзі, скасувати постанову про завершення виконавчого провадження, однак суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_3 не чинить ОСОБА_2 перешкод у користуванні жилим приміщенням. Вказував, що державний виконавець діяв в межах та відповідно до приписів чинного законодавства, а в його діях не вбачається порушень прав і свобод ОСОБА_2.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.2, 5 ст. 67 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

Встановлено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та зобовязання не чинити перешкод у користуванні часткою в житловому будинку. Вселено ОСОБА_2 у житловий будинок, що знаходиться за адресою: Київська область, селище Баришівка, вул. Набережна, 41. Зобовязано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні житловим будинком, що знаходиться за адресою: Київська область, селище Баришівка, вул. Набережна, 41 (а.с.12-14).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року залишено без змін (а.с.62-64).

22 лютого 2017 року Баришівським районним судом Київської області було видано виконавчі листи для примусового виконання вказаного рішення суду (а.с. 47).

01 березня 2017 року постановами Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області відкрито виконавчі провадження за № 53504639 та за № 53504852.

Постановою Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області від 02 березня 2017 року вищезазначені виконавчі провадження були обєднані у зведене виконавче провадження за № 53593997.

06 квітня 2017 року актом державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області встановлено, що боржник ОСОБА_3 не чинить перешкод стягувачу ОСОБА_2 у вселенні до будинку № 41 по вулиці Набережній у селищі Баришівка Київської області Вхідні двері будинку відчиняються і закриваються стягувачем та її представником. Стягувачка має доступ до житлового буднику. Крім того стягувачем замінені міжкімнатні двері. В частині будинку є речі, що належать стягувачу: цегла, дошки, стіл, диван. (а.с.28).

Відтак, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця, і не вбачає порушень положень законодавства.

Доводи ОСОБА_2 про те, що в оскаржуваній ухвалі задокументовані фіктивні події про намір здійснення візиту боржника ОСОБА_3 до її представника ОСОБА_4 з наміром вручити пропозицію про вселення до житлового будинку, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не впливають на вирішення справи судом.

Предметом розгляду вказаного спору є правомірність чи неправомірність дій державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київський області, а отже, відбулося вручення стягувачу ОСОБА_2 пропозиції про вселення до житлового будинку чи ні, жодним чином не впливає на встановлений чинним законодавством України порядок дій державного виконавця.

Доводи скаржника про те, що судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про збільшення вимог, не знаходять свого підтвердження у матеріалах даної справи. Зокрема, у справі відсутнє дане клопотання, а в журналі судового засідання від 22 серпня 2017 року відсутні відомості про те, що будь-які клопотання були заявлені стороною скаржника.

У даній апеляційній сказі ОСОБА_2 просить скасувати постанову про завершення виконавчого провадження № 53504639 від 04 серпня 2017 року.

Разом з тим, такі вимоги не можуть бути задоволені судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Положеннями статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З огляду на те, що в суді першої інстанції вимога про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не розглядалась, остання не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія судів вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 на положення статті 67 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якого, у разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 75 цього Закону.

Відповідно до вимогст. 312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких підстав ухвала Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року є законною і обґрунтованою та постановлена з додержанням норм чинного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.312,314,315 ЦПК України, колегія судів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий:

Судді: