Ухвала суду № 69320000, 28.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/1132/17-к Головуючий у І інстанції Ярошенко С. М.Провадження № 11-кп/780/967/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 28.09.2017

УХВАЛА

Іменем України

28 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого - судді: Полосенка В.С.

суддів: Говорухи В.І., Шроля В.Р.

при секретарі: Олійнику О.Л.

за участю прокурора: Сагей Л.І.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора на вирок Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2017 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селище Ува, Росія, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз 16.09.2013 року Сквирським районним судом Київської області за ч.1 ст.125, ч.1 ст.122, ст.ст.70-72 КК України на три роки позбавлення волі; звільненого умовно-достроково 07.05.2015 року терміном на два місяці три дні;

визнано винним та засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком терміном два роки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покладено на обвинуваченого обов'язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 23 березня 2017 року, ОСОБА_2, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, за попередньою змовою з ОСОБА_4 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), шляхом пошкодження замка та віджиму вікна проникли до торгівельного кіоску, що розташований за адресою: с. Красноліси, вул. Шевченка, 9, Сквирського району, Київської області, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 23190,00 грн. та один долар США, вартість якого згідно офіційного курсу НБУ на 23.03.2017 становить 26,91 грн., та наступне майно: яблука вагою 2 кг вартістю 11,00 грн. за 1 кг, на суму 22,00 грн.; ківі вагою 0,5 кг вартістю 55,00 грн. за 1 кг, на суму 27,50 грн.; мандарини вагою 2 кг вартістю 35,00 грн. за 1 кг, на суму 70,00 грн.; банку згущеного молока марки «Рогачов» об'ємом 0,380 л вартістю 35,00 грн. та інше майно, всього на загальну суму 34481 грн.21 коп.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з місця скоєного зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 34481,21 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає вирок суду незаконним в звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що суд не дав належну оцінку даним про особу обвинуваченого, не взяв до уваги всі характеризуючі дані наявні в матеріалах справи та ухвалив вирок про звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Зазначає, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, жодних позитивних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, тому суд безпідставно звільнив його від відбування покарання, не навівши у вироку відповідні доводи, які б вказували на можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання.

На думку апелянта, суд всупереч вимог ст.337 КПК України у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним незаконно вказав, що злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України у співучасті з ОСОБА_2 вчинив ОСОБА_4, в той час як судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_2, якому прокурором було висунуто обвинувачення.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника, які вважають вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на доказах, які зібрані у справі та не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Відповідно до ст.404 КПК України вирок суду перевіряється лише в межах апеляційної скарги.

За змістом ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Всупереч доводам прокурора,обираючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину, батьків-пенсіонерів, обставини, що помякшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків. Також судом було враховано в якості обтяжуючої покарання обставини-рецидив злочинів.

Зважаючи на наявність кількох обставин, що помякшують покарання, ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням даних про особу ОСОБА_2, суд обґрунтовано призначив покарання обвинуваченому у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, належним чином вмотивувавши дане рішення у вироку.

За таких обставин, вважати призначене ОСОБА_2 покарання явно несправедливим через мякість апеляційний суд не вбачає.

Підстав, передбачених ст.415 КПК України для скасування вироку та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, на що посилається прокурор в апеляційній скарзі, не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Доводи прокурора про те, що суд всупереч вимог ст.337 КПК України у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним незаконно вказав, що злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України у співучасті з ОСОБА_2 вчинив ОСОБА_4, в той час як судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_2, якому прокурором було висунуто обвинувачення є слушними, в звязку чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність виключення з мотивувальної частини вироку посилання на особу ОСОБА_4.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду в цій частині зміні.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Вважати встановленим судом факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за попередньою змовою з особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), виключивши з мотивувальної частини вироку посилання на особу ОСОБА_4.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий:

Судді: