Рішення № 69317354, 03.10.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/583/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Гуцало Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача, посилаючись на той факт, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" (надалі ПАТ „ПриватБанк") та ОСОБА_2 26 жовтня 2013 року було укладено кредитний договір №б/н за яким останній було надано кредит у розмірі 2100 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Умови договору відповідач не виконувала належним чином, щомісячно кредит не погашала, сплату відсотків не проводила, заборгованість станом на 31 січня 2017 року становить 24971 гривня 74 копійки.

Представник позивача позов підтримав з підстав зазначених в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. У відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та через засоби масової інформації, а саме оголошенням в газеті «Урядовий кур'єр» від 15 червня 2017 року №190.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.224 та ч.2 ст.158 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" та ОСОБА_2 26 жовтня 2013 року уклали договір №б/н, за яким останній було надано кредит у розмірі 2100 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Станом на 31 січня 2017 року відповідач має заборгованість перед позивачем ПАТ „ПриватБанк" в сумі 24971 гривня 74 копійки, що складається з наступного:

- 2998 гривень 83 копійки - заборгованість за кредитом;

- 17507 гривень 59 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2800 гривень - заборгованість за пенею та комісією;

- 500 гривень - штраф (фіксована частина);

- 1165 гривень 32 копійки - штраф (процентна складова) (а.с.4).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання це право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач допустила неналежне виконання зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі №6-2003 цс15 та є обов'язковою для всіх судів згідно зі ст.360-7 ЦПК України.

Умовами кредитного договору сплата пені та штрафу (п.8.6 «Умов та правил надання банківських послуг») передбачені за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, тобто за одне й те саме порушення. За таких обставин суд виключає із загальної суми заборгованості штраф (його фіксовану та процентну частини), щоб уникнути подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тобто за порушення строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором.

При цьому з розрахунку заборгованості, наданого банком, встановлено, що нараховані штраф і пеня є порушенням ст.61 Конституції України.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором №б/н від 26 жовтня 2013 року у розмірі 23306 гривень 42 копійки, що складається з наступного: 2998 гривень 83 копійки - заборгованість за кредитом; 17507 гривень 59 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2800 гривень - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" судових витрат в розмірі 1600 гривень та кошти за виклик відповідача до суду через засоби масової інформації в розмірі 280 гривень, а всього на загальну суму 1880 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І. В. Зубчук