Рішення № 69316069, 27.09.2017, Шацький районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/366/17

Позовне провадження Провадження № 2/170/102/17

Рядок -46

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2017 року смт. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі головуючого судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря Фрис О.І., прокурора Ляшук І.П., представника позивача Волинської обласної державної адміністрації Дробишинець Л.К., представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Стасюка О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк цивільну справу за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Шацької районної державної адміністрації Волинської області, Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання незаконними розпоряджень Шацької районної державної адміністрації Волинської області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок водного фонду, визнання недійсними договорів оренди водних об'єктів, зобов'язання повернути земельні ділянки та водні об'єкти, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Волинській області,

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора Волинської області звернувся в суд в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з трьома цивільними позовами до Шацької районної державної адміністрації Волинської області, Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, про визнання незаконними розпоряджень Шацької районної державної адміністрації Волинської області №156, №157, №158 від 25.06.2016 року «Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду»; про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок водного фонду, укладених між Шацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 03.08.2016 року щодо земельних ділянок площею 26,4987 га, 11,8328 га, 21,3524 га, з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_2, та скасування їх державної реєстрації; визнання недійсними договорів оренди водних об'єктів №59, №58, №57 від 27.09.2016 року, укладених між Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації і ОСОБА_3, щодо водних об'єктів площею водного дзеркала 23,45 га, 10,0656 га, 15,3572 га, розташованих за межами населених пунктів Грабівської сільської ради Шацького району Волинської області, а також про зобов'язання повернути за актом приймання-передачі вказані земельні ділянки та водні об'єкти.

Ухвалою суду вказані позви об'єднано в одне провадження.

Позов обґрунтовано тим, що прокуратурою області вивчено матеріали перевірки управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо дотримання вимог земельного законодавства Шацькою районною державною адміністрацією при передачі в оренду фізичним особам земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб і встановлено, що розпорядженням голови Шацької районної державної адміністрації №157 від 25.06.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду кадастровий номер НОМЕР_3 в оренду терміном на 10 років громадянину ОСОБА_3 загальною площею 11,8328 га, в тому числі: під ставками - 10,0656 га; під гідротехнічними спорудами - 1,7672 га для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Грабівської сільської ради за межами населених пунктів.

На підставі вказаного розпорядження 03.08.2016 між Шацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі.

Вказане розпорядження не відповідає нормам чинного законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню, а укладений на його підставі договір оренди визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Зі змісту ч. З ст. 122 Земельного кодексу України вбачається, що до компетенції районних державних адміністрацій на їхній території належить передача земельних ділянок із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та

за межами населених пунктів, в тому числі для ведення водного господарства.

Поряд з тим, як зазначено вище, згадана земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_3 для рибогосподарських потреб, а не для ведення водного господарства.

Частиною 1 ст. 51 Водного кодексу України передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Відповідно до «Концепції розвитку водного господарства України», схваленої постановою Верховної ради України від 14.01.2000 № 1390-ХІУ водне господарство - це галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Статтею 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначено, що рибне господарство - це галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Наведені норми свідчать про те, що потребу у веденні водного господарства не слід ототожнювати з потребами та цілями, для яких надаються у користування на умовах оренди водні об'єкти згідно зі статтею 51 Водного кодексу України для рибогосподарських потреб, зокрема, для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Відтак, з аналізу чинного законодавства вбачається, що поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними.

Розпорядженням голови Шацької районної державної адміністрації від 25.06.2016 №157 передано в оренду земельну ділянку водного фонду саме для ведення рибного господарства.

Прийняття рішень про передачу земельних ділянок із земель державної власності, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для рибогосподарських потреб належить до повноважень обласної державної адміністрації у відповідності до положень ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

Разом з тим, розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №83 від 10.03.2015 "Про надання повноважень районним державним адміністраціям у сфері надання в оренду земельних ділянок під водними об'єктами, розташованими за межами населених пунктів на території Волинської області" уповноважено голів районних державних адміністрацій готувати документи, необхідні для передачі у користування на умовах оренди земель водного фонду, проводити процедуру земельних торгів в установленому законодавством порядку та доручено укладати договори оренди земельних ділянок вказаної категорії згідно з чинним законодавством.

Поряд з тим, вказане розпорядження не наділяє повноваженнями голів районних державних адміністрацій на прийняття відповідних розпорядчих документів щодо передачі в оренду земель водного фонду для рибогосподарських потреб, оскільки це виключні повноваження обласної державної адміністрації, які випливають з вимог ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

Статтею 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами. Кабінет Міністрів України в межах, визначених законами України, може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня.

Отже положеннями чинного законодавства не передбачено можливості делегування обласними державними адміністраціями повноважень районним державним адміністраціям щодо передачі в оренду земельних ділянок водного фонду із земель державної власності за межами населених пунктів для рибогосподарських потреб, тому оспорюване розпорядження Шацької районної державної адміністрації прийняті з перевищенням повноважень, що є підставою для його скасування.

Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що акти місцевих адміністрацій, що прийняті з порушенням законодавства, оскаржують ся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ст. 393 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 ЦК України) і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Таким чином, укладений 03.08.2016 між Шацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 на підставі незаконного розпорядження, з перевищенням наданих законом повноважень договір оренди землі підлягає визнанню недійсним.

УН

ду

Крім того, 27.09.2016 між управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №425 від 15.10.2014 "Про питання укладання договорів оренди водних об'єктів, розташованих на території Волинської області" та ОСОБА_3 укладено договір оренди водного об'єкту для рибогосподарських потреб - рибогосподарської технологічної водойми, загальною площею водного дзеркала 10,0656 га, розташованої на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_3, за межами населених пунктів Грабівської сільської ради Шацького району.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" та ст. 51 Водного кодексу України рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, що здійснює розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про аквакультуру" визначено, що об'єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що водний об'єкт разом із земельною ділянкою, на якій він розташований передається юридичній або фізичній особі на умовах оренди за правилами визначеними Земельним кодексом України.

Як уже зазначалось, уповноваженим органом на розпорядження земельних ділянок для рибогосподарських потреб, а відтак і водних об'єктів, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України та ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" є Волинська обласна державна адміністрація, голова якої на виконання свої повноважень видає розпорядження, в тому числі і щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб.

Зазначеним у договорі оренди водного об'єкта від 27.09.2016 розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №425 від 15.10.2014 уповноважено управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації готувати документи, необхідні для передачі у користування на умовах оренди водних об'єктів, розташованих на території Волинської області та від імені облдержадміністрації укладати (продовжувати) та розривати з орендарями договори оренди.

Однак, укладенню договору оренди водного об'єкта чи продовженні його дії повинно передувати прийняття головою обласної державної адміністрації відповідного розпорядження, оскільки згідно ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами державної влади на підставі відповідних рішень.

При цьому, згідно ст. 6 Закону України "Про місцеві державні

адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Таким чином, передача водного об'єкта ОСОБА_3 за договором оренди відбулась без відповідного розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації, чим порушено вимоги ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та ст. 123 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, договір оренди водного об'єкта укладений між управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації та ОСОБА_3 №58 від 27.09.2016 підлягає визнанню недійсним з тих же підстав, що і договір оренди земельної ділянки від 03.08.2016, укладений між Шацькою районною державною адміністрацією та вказаним громадянином (ст.ст. 16, 203, 2015 ЦК України).

Крім того, згідно попереднього договору оренди водного об'єкта, укладеного між Шацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 у 2011 році площа водного об'єкта, що розташований за межами населених пунктів Грабівської сільської ради Шацького району становить 60 га. Згідно договору вказаний водний об'єкт передавався без земельної ділянки.

Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі зайняті водними об'єктами, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вказана норма закріплює принцип цілісності водного об'єкта із земельною ділянкою, на якій він розташований.

Таким чином, зважаючи на те, що між Шацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 у 2011 році укладено договір оренди водного об'єкта, площею 60 га, можна зробити висновок, що площа земельної ділянки під цим об'єктом становила мінімум 60 га.

Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11,8328 га у користування змінено її площу та присвоєно кадастровий номер, що є фактично створенням нового об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення

л

договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

За таких обставин, зміна фактичної площі і межі земельної ділянки з присвоєнням їй нового кадастрового номера, що відбулося після укладення договору оренди землі від 2011 року з ОСОБА_3 унеможливлює пролонгацію останнім укладеного раніше договору у порядку, передбаченому

ч. ч. 1,6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. ч. 2, З ст. 134 цього Кодексу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16.

Відповідно до ч. З ст. 51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Передача Шацькою районною державною адміністрацією земельної ділянки та управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації водного об'єкта зі зміненими межами та присвоєнням кадастрового номера в порушення ст. 124 Земельного кодексу України, та ст. 51 Водного кодексу України відбувалась без проведення торгів, що є ще однією підставою для визнання недійсними спірних договорів оренди землі та водного об'єкта.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною другою статті 45 ЦПК України передбачено, що прокурор, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді, в межах повноважень, визначених законом, може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган,

уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органа виконавчої влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України повноваження на розпорядження землями водного фонду для рибогосподарських потреб належить до компетенції Волинської обласної державної адміністрації.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Незважаючи на те, що у Волинської обласної державної адміністрації існують повноваження на скасування розпоряджень районної державної адміністрації, таких дій щодо розпорядження Шацької райдержадміністрації №156 від 25.06.2016 протягом року не було вжито та не ставилось питання про визнання недійсним договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Таким чином, у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, прокурор вимушений звернутися до суду за захистом інтересів держави в особі вказаного органу - Волинської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична і юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 1.06.2006).

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.01.1986).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Таким чином, неправильне застосування Шацькою районною державною адміністрацією та управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації норм чинного законодавства, а саме: передача в оренду земельної ділянки водного фонду та водного об'єкта для рибогосподарських потреб всупереч встановленим нормам цивільного та земельного законодавства, становить суспільний інтерес та порушує встановлений законом порядок отримання земельних ділянок під водними об'єктами в користування.

Оскільки Волинська обласна державна адміністрація, яка є органом уповноваженим державою на розпорядження спірним майном, не вживала заходів до усунення порушень, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявні підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Не погоджуючись з позовом прокурора відповідач ОСОБА_3 подав письмове заперечення щодо позову. Відповідач вважає, що позов подано неналежним позивачем, не обґрунтовано який суспільний інтерес і яким чином порушено добропорядним орендарем та платником податків ОСОБА_3, позовні вимоги є безпідставними та не підтверджені належними доказами. Крім того відповідач вказує, що йому правомірно надано в оренду земельну ділянку без проведення торгів, оскільки він має дозвіл на спеціальне водокористування, тому відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка не підлягає продажу на земельних торгах. Тому відповідач просить у задоволенні позову прокурора відмовити повністю.

Стаття 134 Земельного кодексу України передбачає обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах). Згідно з частиною 1 статті земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Поряд з цим частина 2 цієї статті визначає, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Судом встановлено, що 10 квітня 2014 року Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації видано дозвіл Укр. №1565 Вол. На спеціальне водокористування щодо ставкового господарства на території Грабівської сільської ради Шацького району Волинської області, орендар ОСОБА_3, на строк до 26 квітня 2018 року. З відповіді на адвокатський запит представника відповідача Стасюка О.Л. Управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА 07.08.2017 року повідомлено, що вказаний дозвіл на спеціальне водокористування №1565 від 10.04.2014 року виданий орендарю ОСОБА_3 на строк до 26.04.2018 року на ставкове господарство, розташоване на території Грабівської сільської ради Шацького району (площа дзеркала 48,8767га),що складається з трьох ставів, площа дзеркала яких становить: ставу №1 - 23 4539 га, ставу №2 - 15,3572 га, ставу №3 - 10,0656 га. До листа додано копію схеми розташування ставів на двох аркушах.

Отже послання прокурора на те, що передача Шацькою РДА земельних ділянок та управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА водного об'єкта зі зміненими межами та присвоєнням кадастрового номера відбувалась без проведення торгів, суд вважає необґрунтованими.

На підставі статей 21, 393, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 58, 59, 116, 122, 123, 134 Земельного кодексу України, статті 51 Водного кодексу України, керуючись статтями 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Шацької районної державної адміністрації Волинської області, Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання незаконними розпоряджень Шацької районної державної адміністрації Волинської області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок водного фонду, визнання недійсними договорів оренди водних об'єктів, зобов'язання повернути земельні ділянки та водні об'єкти, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, відмовити повністю.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Волинської області через Шацький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В.Жевнєрова