Ухвала суду № 69315434, 28.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2017 р. м. Київ К/800/5494/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий);

Калашнікової О.В.,

Мороза В.Ф.,

_____

секретаря судового засідання Ярош Д.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Прокопчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Адвіс» про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_6 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (далі - відповідач, УПФУ), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ щодо утримання з неї переплати по 20% пенсії щомісячно;

- зобов'язати УПФУ повернути їй безпідставно утримані кошти.

Свої вимоги мотивувала протиправністю дій відповідача щодо припинення їй виплати пенсії, оскільки при призначенні пенсії будь-яких зловживань з її боку не було.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ про утримання з ОСОБА_6 переплати по 20% пенсії щомісячно. Зобов'язано УПФУ повернути ОСОБА_6 безпідставно утримані кошти.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, УПФУ звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що позивачу було призначено пенсію на пільгових умовах.

В результаті проведення зустрічної перевірки у ТОВ «Завод Адвіс» було встановлено недостовірність видачі довідки позивачу, уточнюючий пільговий характер її роботи. Так, в уточнюючій довідці зазначено, що позивач працювала на посаді терміста, однак в наказах, які були надані для перевірки, зазначені інші прізвища.

Рішенням УПФУ від 01.08.2013 виплату пенсії позивачу припинено на підставі частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутні первинні документі, підтверджуючі пільговий стаж її роботи.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з протиправності оскаржуваного рішення, оскільки будь-яких даних щодо зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних даних відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає вказаний висновок судів попередніх інстанцій передчасним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням».

За змістом статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, ? за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки ? після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування).

Пунктом 10 Порядку застосування визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження).

Відповідно до Порядку підтвердження, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних; документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням» виплата пенсії за рішення територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням» та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20% пенсії).

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Водночас суди не встановили обставин, за яких позивач отримала пенсійні документи для оформлення пільгової пенсії, які містять недостовірні дані, адже згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005року за № 1566/11846) (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) призначення пенсії відбувається на підставі особисто поданої заяви.

Заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

За таких обставин судам у даній справі необхідно було б з'ясувати, крім встановлених обставин щодо характеру роботи позивача за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, також обставини звернення та отримання документів у ТОВ «Завод Адвіс» та подання їх до УПФУ.

Тільки після встановлення вказаних обставин можливо зробити висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року № 686/26486/14-а.

Згідно зі статтею 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За змістом частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

З врахуванням повноважень суду касаційної інстанції у нього відсутня можливість прийняти остаточне рішення у справі, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду слід ретельно дослідити всі обставини справи і в залежності від встановленого прийняти відповідне рішення.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: