Постанова № 69315351, 02.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/17442/17

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко В.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

02 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій незаконними та зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

15 серпня 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до Вінницького міського суду Віницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького міського суду Віницької області від 30 серпня 2017 року позов задоволено:

-визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням інших виплат, як складових заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, відповідно довідки Державної фіскальної служби Головного управління у Вінницькій області від 21.04.2017 року №61/85-00-21 в сумі 23 818,74 грн. (сум індексації доходів- 6619,62 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення -12233,77 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 4965, 35 грн., відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ в редакції, чинній на момент призначення їй пенсії, в розмірі 86 відсотків від суми заробітної плати;

-зобов'язано відповідача здійснити з 21.01.2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням інших виплат відповідно довідки Державної фіскальної служби Головного управління у Вінницькій області від 21.04.2017 року №61/85-00-21 в сумі 23 818,74 грн. (сум індексації доходів- 6619,62 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення -12233,77 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 4965,35 грн. відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ в редакції, чинній на момент призначення їй пенсії, в розмірі 86 відсотків від суми заробітної плати та сплатити на користь ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про державну службу" недоплачену суму пенсії і в подальшому виплачувати пенсію відповідно до проведеного перерахунку;

-постанову суду допущено до негайного виконання в межах виплати ОСОБА_2 перерахованої пенсії за місяць;

-стягнуто з державного бюджету на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

26 вересня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 30.05.2011 року перебуває на обліку в УПФ України в м. Вінниці та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу в редакції, що діяла на момент призначення пенсії в розмірі 86 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

12.07.2017 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати, у тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням довідки Державної фіскальної служби Головного управління у Вінницькій області від 21.04.2017 року № 61/85-00-21 про складові заробітної плати за період роботи з 01.05.2009 року по 30.04.2011 року.

Рішенням управління Пенсійного фонду України м. Вінниці №4876 від 21.07.2017 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з вилученням правлінням Пенсійного фонду України форми довідок про заробітну плату, які надавались для проведення перерахунку пенсії. Крім того зазначено, що Законом України від 10.12.2015 року №889- VII «Про державну службу», який набрав чинності з 1 травня 2016 року, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених державним службовцям пенсій.

Вважаючи відмову відповідача щодо проведення перерахунку протиправною, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України Про державну службу, оскільки з матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації позивачем були сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою в Державної фіскальної служби Головного управління у Вінницькій області від 21.04.2017 року № 61/85-00-21 про складові заробітної плати. Крім того, зобов'язано відповідача в подальшому виплачувати ОСОБА_2 пенсію відповідно до проведеного перерахунку.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.1 Закону України 24 березня 1995 року Про оплату праці встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються КМУ.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Також перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII Про пенсійне забезпечення врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в Постанові від 20.02.2012 року у справі 21-430а11. Так, за правилами частини 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобовязання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 21.01.2017 року згідно ст.37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ в розмірі 86% заробітної плати з урахуванням до складу заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та індексації заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що для призначення пенсії підлягають врахуванню до суми заробітної плати суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати.

Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, про відсутність правових підстав з 01.05.2016 проводити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213 (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу".

При цьому, передбачені п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 норми щодо скасування з 01 червня 2015 року норм пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України "Про державну службу" свідчать про те, що з 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства.

Разом з тим, викладені положення п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії при встановлені порушень з боку органів пенсійного фонду щодо визначення розміру такої пенсії.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта щодо відсутності правових підстав з 01.05.2016 проводити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки такий перерахунок пенсії спрямований на відновлення порушених прав позивача та не стосується набуття права на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим не суперечить вимогам п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату пенсії з урахуванням вказаних сум, оскільки остання є передчасною. Крім того, згідно ст.6 КАС України кожна особа має право звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси, про те в даний час не встановлено, чи будуть в подальшому відповідачем порушуватись права позивача, у зв'язку з чим вони ще не підлягають захисту.

Крім того, суд апеляційної інстанції критично відноситься до доводів апелянта щодо неможливості стягнення з відповідача судового збору у зв'язку зі звільненнм останнього від такої сплати в силу вимог Закону України Про судовий збір, оскільки в даному випадку йдеться про стягнення судових витрат по справі на користь позивача, згідно вимог ст. 94 КАС України, де процесуальні норми не передбачають можливості звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судових витрат внаслідок винесення рішення суду не на користь такого суб'єкта.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для частквого скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій незаконними та зобов"язання вчинити дії, - скасувати в частині подальшої виплати пенсії відповідно до проведеного перерахунку.

В решті постанову суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4