
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/9290/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі №813/2804/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
02 серпня 2017 року Приватне акціонерне товариство Львівський електроламповий завод Іскра звернулося в суд з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006854808 від 20.07.2017 року про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати податку на додану вартість видане Офісом великих платників податеів ДФС. Визати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006834808 від 20.07.2017 року про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних видане Офісом великих платників податків ДФС.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство Львівський електроламповий завод Іскра оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю адміністративний позов, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Офісом великих платників податків ДФС проведена камеральна перевірка ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з 20.04.2017 року по 05.07.2017 року та перевірка з питань щодо своєчасності термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період серпень, вересень, жовтень, листопад 2016 року.
За результатами проведеної перевірки Офісом великих платників податків ДФС складено акти перевірки від 05.07.2017 року №78/28-10-48-08/00214244 яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 20.04.2017 по 05.07.2017 за затримку на 61 та 60 календарних днів сплати, чим порушено п.57.1 ст. 5 7 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями) та від 04.07.2017 року №77/28-10-48-08/00214244 яким встановлено порушення вимог абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01.11.2016 року по 30.11.2016 року.
Відповідно до вказаних вище актів перевірки Офісом великих платників ДФС винесено податкові повідомлення-рішення:
-від 20.07.2017 року №0006854808 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% за порушення строку сплати податку на додану вартість;
-від 20.07.2017 року №0006834808 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних - виданих Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
У відповідності до п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.109.2 ст. 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Відповідно до п.111.2 ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до п.112.1 ст. 112 Податкового кодексу України притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Відповідальність передбачена ст. 126 Податкового кодексу України: п. 126.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Матеріалами справи підтверджено, що Офісом великих платників податків ДФС проведена камеральна перевірка ПАТ Львівський електроламповий завод Іскра щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з 20.04.2017 року по 05.07.2017 року. За результатами якої відповідачем встановлено порушення ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 20.04.2017 року по 05.07.2017 року за затримку на 61 та 60 календарних днів сплати, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України.
Відповідно до п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацом 14 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця. - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 18 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обовязку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідальність платника передбачена п.120-1.1 ст. 120-1 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.
Відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України зазначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексупокладено обов'язокщодо такоїреєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість,зазначеноїв таких податковихакладних / розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів: 20 відсотків суми податкуна додану вартість,зазначеноїв таких податковихакладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів: 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Із акта перевірки від 04.07.2017 року №77/28-10-48-08/00214244 видно що, позивачем порушено вимоги абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), а саме порушено термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01.11.2016 року по 30.11.2016 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було порушено вимоги податкового законодавства, зокрема п.57.1 п.57 Податкового кодексу України та абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а відтак як наслідок винесення податкових повідомлень-рішень від 20.07.2017 року №0006854808 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% за порушення строку сплати податку на додану вартість; від 20.07.2017 року №0006834808 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних - виданих Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби є правомірним.
Суд апеляційної інстанції щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій у звязку із введення мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року порушено провадження у справі №914/355/17 про банкрутство ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Також, даною ухвалою введено процедуру розпорядження майном.
Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Однак, відповідно до ч.5 ст.19 зазначеного Закону, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Вищенаведені норми регулюють правовідносини, що виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і заходи у зв'язку з цим спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство підприємницька діяльність боржника не припиняється, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини. у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
Враховуючи зазначене, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Суд першої інстанції вірно вказав, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, що виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.
Зазначена правова позиція висловлюється Вищим адміністративним судом України та підтримується Верховним Судом України (постанови ВСУ від 06.02.07 року у справі №07/87, 11.12.07 року у справі №07/159; постанови ВАСУ від 26.01.09 року у справі №К-28793/06. 16.04.08 року у справі №К-13931/06).
Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.
За результатами податкової перевірки податкові органи можуть нарахувати як основну суму податкового зобов'язання, так і суми штрафних санкцій. Ця позиція аргументована тим, що зобов'язання по сплаті податкових зобов'язань та відповідних штрафних санкцій виникають вже після введення мораторію, і податкові органи в даному випадку є кредитором за поточними зобов'язаннями боржника.
У процедурі розпорядження майном у порядку ст. 23 Закону про банкрутство вимоги до боржника мають право заявити тільки конкурсні кредитори, тобто кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство. Натомість грошові зобовязання, які виникають після порушення справи про банкрутство, безпосередньо в процедурі банкрутства, відповідно до ст. 1 Закону є поточними вимогами. На такі вимоги не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (ч.5 ст. 19 Закону про банкрутство), тому вони погашаються в процедурах банкрутства (розпорядження майном та санації) без будь-яких обмежень. Тільки після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому ст. 38 Закону про банкрутство, з наступним визнанням їх судом та включенням до реєстру вимог кредиторів. У звязку з цим у разі подання кредитором заяви про визнання поточних грошових вимог у процедурі розпорядження майном суд має відмовляти в прийнятті такої заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГИК України.(Постанова Вищого господарського суду України від 18,05.2016 року у справі № 5004/407/12).
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п, 14.1.39 ст. 14 ПКУ).
Суд апеляційної інстанції вертає увагу на те, що що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобовязань щодо сплати податків і зборів, які виникли після його введення та не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі. (Постанова Верховного суду України від 11.06.2012 року, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року по справі №820/5081/13-а, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року по справі №804/12065/13-а).
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись 41, ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі №813/2804/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
ОСОБА_1
Повний текст ухвали складений 03 жовтня 2017 року.
Судове рішення № 69315084, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/2804/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: