Ухвала суду № 69314923, 03.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4117/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кобаля М.І. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних матеріалів справи, 25.11.2013 року та 03.07.2015 року між ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» та «AIMON GROUP LIMITED» (Китай) укладено договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 068/13.

Відповідно до цього контракту продавець продає, а покупець придбаває непродовольчу продукцію (товар) у відповідності до інвойсу, який є невід'ємною частиною даного контракту.

У зв'язку з імпортом товару по контракту, представник ТОВ «Фоззі-Фуд» подав до Київської міської митниці ДФС митні декларації від 06.06.2016 року № 125150001/2016/703822 та від 10.06.2016 року № 125150001/2016/703947.

До митної декларації 17.03.2016 року № 125150001/2016/701340 були додані наступні документи:

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу;

- міжнародні автомобільні накладні (CMR);

- коносаменти;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- інвойс;

- пакувальний лист;

- страхові поліси;

- зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору;

- договір страхування;

- договір про перевезення;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару;

- інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

- сертифікати про походження товару загальної форми;

- сертифікати про походження товару загальної форми;

- лист експедитора;

- комерційна пропозиція;

- прайс-лист;

- лист до митниці;

- акт про взяття про (зразків) товарів.

17.03.2016 року митний орган направив електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом)/ про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв'язку з отриманими повідомленнями, представник ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» листами повідомив, що до митних декларацій для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем, при подачі митних декларацій до оформлення були надані документи, що підтверджують вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт; рахунок-фактуру (інвойс); документ, що підтверджує вартість перевезення товару; страховий поліс.

Також було надано наступні додаткові документи: прайс-лист; комерційна пропозиція; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Інші документи на той момент позивач не мав можливості надати, про що повідомив митний орган.

До митної декларації 10.06.2016 року № 125150001/2016/703947 були додані наступні документи:

рішення про визначення коду товару згідно УКТЗЕД;

висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи;

міжнародні автомобільні накладні (CMR);

коносаменти;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги;

інвойс;

пакувальний лист;

страхові поліси;

зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів;

доповнення до зовнішньоекономічного договору;

договір страхування;

договір про перевезення;

інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару;

інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару;

інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

сертифікати про походження товару загальної форми.

10.06.2016 року митний орган направив електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом)/ про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв'язку з отриманими повідомленнями, представник ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» листами повідомив, що до митних декларацій для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем, при подачі митних декларацій до оформлення були надані документи, що підтверджують вартість товару: лист від виробника товару; прайс-лист; комерційна пропозиція; висновок ТТП. Крім того, позивач повідомив митницю, що інші документи на той час не має можливості надати.

Судом встановлено, що митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено статтею 58 Митного кодексу України.

Судом досліджено експертний висновок Київської обласної торгово-промислової палати № Ц-529 від 10.06.2016 року, результатами якого встановлено, що контрактна вартість товару (посуд столовий та кухонний з грубої кераміки), виробництва "ХЖС (Шеньчжень) Ко., Лімітед", China (Китай), що ввозиться в Україну згідно контракту №068/3 від 25.11.2013м року, з урахуванням величини партії, форми оплати та поставки є обґрунтованою, відповідає ціноутворюючим факторам ринку.

Відповідно до висновку від 23.05.2016 року №142005702-0118 експерта за результатами досліджень наданих зразків товару №1, що імпортується суб'єктом ЗЕД ТОВ "Фоззі-Фуд" встановлено, що показники кераміки наданих на дослідження зразків товару не суперечить інформації наведеній в гр. 31 МД від 11.05.2016 року №125150001/2016/703196.

Київською митницею на підставі частини 12 статті 264 МК прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125150001/2016/010065/2 від 07.06.2016 року та №125150001/2016/010066/2 від 10.06.2016 року, згідно з якими вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом.

Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 242 827 грн. 65 коп.

В подальшому, у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України, митний орган випустив товар у вільний обіг під сплачену ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» фінансову гарантію.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (далі - Митний кодекс України або МК), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України ).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 МК України.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до положень статті 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) зазначені у цій статті додаткові документи.

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених устатті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі №К/9991/89900/11.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, електронне повідомлення митного органу про надання додаткових документів не містять вказівки на недоліки у поданих відповідачу документах, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Таким чином, відповідач, витребовуючи додаткові документи, не повідомив декларанта про існування обставин, що виключають можливість визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору (контракту).

В той же час, у даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у митного органу були відсутні підстави витребувати додаткові документи, перелік яких наведений у частині третій статті 53 МКУкраїни.

Крім того, як вказувалось вище, частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо зазначені у частині 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 року (справа №21-498а15).

Не наведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містить обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.

З оскаржуваних рішень вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ «Фоззі-Фуд» - за ціною договору.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

При цьому, безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.

Разом з цим, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Тому, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 року, винесеній у справі №К/800/42105/14, в якій зазначено, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «Фоззі-Фуд» митної вартості товару не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, відмовив у митному оформленні товару та прийняв оскаржувані рішення, відтак, такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим, суд вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: М.І. Кобаль

С.Б. Шелест

Повний текст виготовлено 04 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Кобаль М.І.